Уточнення податкових зобов’язань з плати за землю у 2017 р. – роз'яснюють податківці

Журнал "Вісник. Офіційно про податки" 

Як визначається база оподаткування

Базою оподаткування платою за землю є вартість земельної ділянки, визначена як величина рентного доходу — доходу, який можна отримати від землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки, що визначений за встановленими і затвердженими нормативами у порядку виконання нормативної грошової оцінки (далі — НГО).

НГО  — оцінка, яка на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону про оцінку земель) може проводитися з періодичністю не рідше ніж один раз на:

• 5 — 7 років — для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, а також земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів;
• 7 — 10 років — для земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих поза межами населених пунктів.

НГО земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону про землеустрій (частина третя ст. 18 Закону про оцінку земель).

НГО земельних ділянок проводиться для визначення:  

• розміру земельного податку
• орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності
• показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель

Таким чином, для цілей визначення розміру бази оподаткування платою за землю використовується величина НГО земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу (пп. 271.1.1 ПКУ).

Де отримати відомості 

Відомості про величину НГО земельної ділянки, а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки й інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина перша ст. 15 Закону про Кадастр), включаються до Державного земельного кадастру (далі — Кадастр) — єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі, що розташовані в межах державного кордону України, зокрема їх цільове призначення, дані про кількісну та якісну характеристику земель, їх оцінку, з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, у тому числі при справлянні плати за землю (ст. 2 цього Закону).

Довідково
Державний земельний кадастр як інформаційна (автоматизована) система передбачає підстави внесення до нього не лише відомостей про цільове призначення земель як складової заходів із землеустрою території та НГО земель як складової оцінки землі, а також інформації про документацію із землеустрою й оцінки земель та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частини друга, сьома та 13 ст. 21 Закону про Кадастр). 

Хто оприлюднює рішення

Пунктом 271.2 Податкового кодексу встановлено, що передбачене ст. 23 Закону про оцінку земель прийняття рішення рад щодо затвердження технічної документації про НГО земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування НГО земель або змін (плановий період). В іншому разі, якщо, наприклад, офіційне оприлюднення відповідного рішення рад відбулося після встановленого строку, норми відповідних рішень щодо затвердження технічної документації про НГО земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. 

Коли подається довідка

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу передбачено, що при поданні першої декларації (фактичному початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір НГО земельної ділянки. У подальшому, тобто з настанням чергового строку виконання НГО, довідка (витяг) про розмір НГО земельної ділянки подається у разі затвердження нової НГО землі. При цьому у період затвердження органом місцевого самоврядування НГО земельних ділянок у порядку, визначеному ст. 23 Закону про оцінку земель, величина НГО обчислюється із використанням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Кодексу.

Як обчислюється плата за землю

На початку 2017 р. з набранням чинності Порядком № 489, розроб­леним на виконання ст. 12 Закону про оцінку земель для нормативно-методичного регулювання оцінки земель шляхом встановлення порядку проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, чимало платників плати за землю звернулася до уповноваженого органу у сфері земельних відносин за отриманням довідки (витягу) про розмір НГО земельних ділянок.

Слід зауважити, що акт нормативно-методичного регулювання оцінки було розроблено, але не застосовано для виконання земле­оціночних робіт, і технічну документацію з НГО земель для таких земельних ділянок не було складено та затверджено органом місцевого самоврядування у порядку, встановленому ст. 23 Закону про оцінку земель.

Незважаючи на те що у період застосування затвердженої органом місцевого самоврядування НГО земельних ділянок її річна величина обчислюється із використанням відповідних коефіцієнтів індексації, отримані платниками у 2017 р. довідки (витяги) про розмір НГО земельної ділянки в межах населених пунктів, де таку НГО у 2017 р. не було виконано та затверджено, містили іншу величину НГО.

Відмінність величин НГО земельної ділянки в межах населених пунктів головним чином стосувалася земельних ділянок, під час інвентаризації яких уповноважений орган у сфері земельних відносин установив:

• невнесення про них відомостей до Кадастру;
• відсутність у Кадастрі відомостей про їх код Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом № 548.

При складанні довідки (витягу) про розмір НГО земельної ділянки в межах населених пунктів уповноважений орган у сфері земельних відносин у формулі п. 3 розділу ІІ Порядку № 489, керуючись примітками додатка до нього, застосував коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, із значенням 2,0 без урахування фактичного цільового призначення таких земельних ділянок.

При цьому платники плати за землю, в яких фактичний коефіцієнт цільового призначення у 2016 р. становив 2,5, скористалися наданими довідками (витягами) про розмір НГО земельної ділянки в межах населених пунктів для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю на 2017 р.

В окремих випадках платники плати за землю, в яких фактичний коефіцієнт цільового призначення у 2016 р. був менше ніж 2,0, також використали надані довідки (витяги) про розмір НГО земельної ділянки в межах населених пунктів для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю на 2017 р.

Такі платники після подання декларацій з плати за землю на 2017 р. замовили виконання робіт із землеустрою щодо визначення цільового призначення своїх земельних ділянок і за результатами внесення таких відомостей до Кадастру повторно отримали довідки (витяги) про розмір НГО земельної ділянки в межах населених пунктів.

Таким чином, для визначення бази оподаткування платою за землю на 2017 р. платники цієї плати повинні обчислювати базу оподаткування, керуючись ст. 21 Закону про Кадастр щодо формування відомостей Кадастру про НГО земель, дату затвердження (набрання чинності) технічної документації про НГО земельної ділянки, а також враховуючи коефіцієнти індексації НГО, які обчислюються кумулятивно залежно від дати затвердження (набрання чинності) рішення про НГО земельних ділянок у межах населеного пункту. 

Олена Іваницька 

головний державний ревізор-інспектор