Коментар до листа ДФСУ від 14.11.2017 р. №2613/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Уявимо ситуацію: два резиденти укладають договір комісії на продаж товарів. В результаті покупцем цих товарів стає нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. №480. Отже, є вірогідність того, що операції із таким нерезидентом є контрольованими. Але для кого - комітента чи комісіонера?
Податківці у коментованому листі зазначають, що відповідно до пп. 39.2.1 ПКУ (в редакції від 01.01.2017 р.) господарські операції платника податку на прибуток, які здійснюються з резидентами з України, включаючи операції за договорами комісії, не визнаються контрольованими.
Разом із цим основною ознакою договору комісії з продажу товарів є те, що право власності на такі товари від комітента до комісіонера не переходить. На їхню думку, при здійснені господарських операцій з продажу товарів за договором комісії право власності на товар переходить безпосередньо від комітента до покупця.
Тому в ситуації, коли таким покупцем є нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку№480, такі господарські операції (продаж товару) впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств комітента, а не комісіонера. А контрольованими операціями визнаються саме господарські операції комітента з продажу товару покупцю-нерезиденту.
Нагадаємо, що Переліком №480 встановлені організаційно-правова форма підприємств-нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Про перелік ми писали тут і тут.
Але чомусь податківці забули у листі вказати, що для визнання операцій контрольованими, мають виконуватися одночасно ще дві умови, встановлені пп. 39.2.1.7 ПКУ. А саме:
- річний дохід платника податків (в наведеній ситуації – комітента) від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, має перевищувати 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний звітний рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків (знову ж таки, комітента) з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, має перевищувати 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний звітний рік. Цю норму податківці розуміють так, що річний обсяг операцій для визнання їх контрольованими визначається окремо по кожному із нерезидентів, з якими працює платник податку на прибуток. Отже, в зазначеній у коментованому листі ситуації ця умова має виконуватися щодо операцій із покупцем-нерезидентом.
Із зазначених роз’яснень стає зрозуміло, хто зі сторін договору комісії має звітувати щодо контрольованих операцій.
Оскільки контрольованими операціями визнаються саме господарські операції комітента з продажу товару нерезиденту (покупцю), то саме комітент має звітувати про такі контрольовані операції (комісіонер – ні, адже його операції із таким покупцем контрольованими не визнаються).
Отже , щодо ситуації, наведеній у коментованому листі, податківці роз’яснили наступне:
1) Звіт про такі контрольовані операції в установлений термін зобов’язаний подати комітент - резидент;
2) стороною контрольованої операції, інформацію про яку має бути розкрито в Звіті про контрольовані операції, є нерезидент - покупець товарів, якому комітент продав свої товари за допомогою комісіонера - резидента;
3) предметом контрольованої операції є товари, що були об’єктом купівлі-продажу.
Щодо підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративного податку) нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку №480
А що, як організаційно-правова форма нерезидента включена до Переліку №480, але податок на прибуток (корпоративний податок) такий нерезидент сплачує? Чи буде операція з ним все рівно контрольованою?
Ні. Якщо нерезидент надасть документ про сплату податків в звітному році, операції із ним не будуть контрольованими (не зважаючи на те, що організаційно-правова форма такого нерезидента внесена до Переліку №480).
У листі від 14.08.2017 р. №21674/7/99-99-14-01-02-17 ДФСУ наводила приклад, як це працює:
"Платник податків здійснював господарські операції із нерезидентом із Канади з організаційно-правовою формою Limited Partnership (LP). Контрагент-нерезидент надав платнику податків довідку Податкового управління Канади, що він у звітному році сплатив податок на прибуток у сумі 250 тис. канадських доларів. В такому випадку, за умови, що нерезидент не є пов’язаною особою з платником податків, та/або операції не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів, враховуючи те, що Канада не входить до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, господарські операції платника податків з таким нерезидентом не визнаються контрольованими, незважаючи на включення організаційно-правової форми нерезидента у Перелік №480".
А як таку сплату нерезидентом податку на прибуток (корпоративний податок) підтвердити?
У цьому ж листі ДФС №21674/7/99-99-14-01-02-17 зазначалося, що платникам податків слід отримувати від контрагента - нерезидента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно з законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.
У коментованому ж листі податківці зауважили, що ця рекомендація не обмежує платника податків у самостійному виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році. Хоч офіційним джерелам, звісно, податківці вірять більше.
Зверніть увагу: така інформація або відповідний документ мають бути надані платником податків на запит податківцям під час проведення ними моніторингу контрольованих операцій та/або під час проведення документальних перевірок. Тому краще діяти за рекомендаціями податківців, аби вони врахували цей документ під час проведення моніторингу чи перевірки.
****
Читайте також на цю тему:
