Хто є та не є платником збору?
Фізособи, зокрема іноземці, які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених в оновленому пп. 268.5.1 ПКУ, є платниками туристичного збору.
Туристичний збір належить до місцевих зборів, кошти від нього зараховуються до місцевого бюджету. Нагадаємо, що збір справляється не по всій території України, а лише на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення про встановлення туристичного збору.
Перелік податкових агентів та інформація про них відповідно до зміненого пп. 268.5.2 ПКУ розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.
Серед неплатників збору (їх визначає пп. 268.2.2 ПКУ) з’явились нові категорії. З 01.01.2019 р. не є платниками туристичного збору:
- фізособи, які прибули у відрядження і є резидентами України (резидентство визначається за пп. «в» пп. 14.1.213 ПКУ). Отже, така зміна автоматично робить іноземців, які з 2019 року прибувають у відрядження на певні території України, платниками збору;
- «близькі родичі» (члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, визначені відповідно до пп. 14.1.263 ПКУ) — це батьки, чоловік або дружина, діти, рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки, які прибули до фізособи, яка є власником будинку, котеджу тощо, на тимчасове проживання.
Податкових агентів та місця проживання (ночівлі) конкретизовано в оновленому п. 268.5 ПКУ.
База та ставки
Порядок розрахунку туристичного збору змінився кардинально.
Базою справляння збору з 01.01.2019 р. завдяки змінам до п. 268.4 ПКУ є загальна кількість діб (на відміну до попередньої норми, яка встановлювала вартість проживання).
Зазнали змін і ставки збору, які тепер залежать від виду туризму (визначення цьому терміну тепер є в оновленому пп. 14.1.277 ПКУ).
Ставки згідно зі зміненим п. 268.3 ПКУ встановлюються рішеннями місцевих рад та становлять для однієї особи за кожну добу тимчасового розміщення:
- для внутрішнього туризму — у розмірі до 0,5% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року( з 1 січня 2019 року МЗП 4173 грн) (до 20,87 грн за добу);
- для в’їзного туризму — до 5% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (до 208,65 грн).
Для інформації: що таке туризм внутрішній і в’їзний?
Внутрішній туризм — переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.
В’їзний туризм — прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.
Особливості та порядок сплати
Сплачують суму збору платники-фізособи авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням податковому агенту. В оновленому пп. 268.6.1 ПКУ уточнюється, що за один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається. На наш погляд, ця норма потребує уточнення з боку контролюючих органів, тому що не зовсім зрозуміло, що мав на увазі законодавець.
Якщо фізособа достроково залишить територію, на якій встановлено туристичний збір, сума надміру сплаченого збору підлягає поверненню. Проте повернення коштів відповідно до нової норми пп. 268.6.3 ПКУ здійснюється вже не податковим агентом, а згідно зі встановленим ПКУ порядком. Нагадуємо, що умови повернення надміру сплачених грошових зобов’язань встановлено ст. 43 ПКУ й обов’язковою умовою повернення сум є подання платником заяви в довільній формі про таке повернення. Тому фізособі, щоби повернути надміру сплачений збір, доведеться докласти певних зусиль. Втім, подати таку заяву можна протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Сплачують збір податкові агенти за своїм місцезнаходженням щоквартально або, згідно з оновленим пп. 268.7.1 ПКУ, авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому — до 28 (29) включно), якщо такий порядок передбачено у рішенні міської ради. Тому рекомендуємо власникам готельного бізнесу не зволікати та у січні 2019 р. ознайомитися з такими рішеннями.
Зверніть увагу: протягом 2019 року не застосовуються вимоги пп. 4.1.9, 12.3.3 — 12.3.4, пп. 12.4.3 та п. 12.5 ПКУ (щодо офіційного оприлюднення розміру ставок місцевих податків та зборів заздалегідь). Отже, можна очікувати, що не всі місцеві ради вчасно встигнуть затвердити нові ставки туристичного збору (а старі з 01.01.2019 р. застосовувати буде неможливо), що може призвести до проблем в податкових агентів із визначенням суми збору. У такому разі більшість із них застосовуватиме про всяк випадок максимальний розмір ставки.
Звітним періодом залишився квартал, але якщо збір буде сплачуватись авансом щомісяця, про це слід зазначити у декларації і визначити суму податкового зобов’язання з урахуванням фактично внесених авансових платежів: такий порядок нової норми пп. 268.7.1 ПКУ (розуміємо, що слід очікувати нову форму декларації).
Адмінштрафи за порушення
КУпАП доповнено новою статтею 163-17, яка встановлює відповідальність платників збору та податкових агентів за порушення порядку справляння та сплати туристичного збору. Розміри адміністративного штрафу можуть встановлюватись до:
- платників туристичного збору — це 850,00 грн (50 н.м.д.г.);
- податкових агентів — це 1700,00 грн (100 н.м.д.г.). За вчинене повторне порушення протягом року штраф вже становить 3400,00 грн (200 н.м.д.г.).
Розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені платниками збору, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад згідно з оновленою ст. 218 КУпАП. Органи внутрішніх справ (Національної поліції) уповноважені складати протоколи про правопорушення відповідно до ст. 255 КУпАП. А суди наділені повноваженням розглядати порушення щодо податкових агентів відповідно до оновленої ст. 221 КУпАП.
