Як розраховується земельний податок?
Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані платити земельний податок (п. 269.1 ПКУ). Для розрахунку суми будь-якого податку потрібна якась база оподаткування, тобто конкретні вартісні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування, в даному випадку – земельної ділянки.
Для земельного податку такою базою оподаткування є нормативна грошова оцінка (НГО) земельних ділянок (пп. 271.1.1 ПКУ). Взагалі, в основі НГО лежить рентний дохід, що може бути отриманий в результаті використання земельної ділянки.
Отже, для розрахунку земельного податку використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки.
Як затверджується НГО земельної ділянки?
Оскільки НГО за своєю суттю є оцінкою земельної ділянки, потрібно застосувати положення Закону «Про оцінку земель». Так, за результатами проведення НГО складається технічна документація (ст. 20 Закону). Дані про НГО окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з НГО земель (ст. 20 Закону).
Така технічна документації обов’язково повинна бути затверджена місцевою радою (ст. 23 Закону). Тобто НГО міститься в технічній документації, що повинна бути затверджена місцевою радою. Іншими словами, без рішення місцевої ради про затвердження технічної документації не може йти мова про якусь НГО земельної ділянки.
Отже, НГО земельної ділянки затверджується місцевою радою.
Оприлюднення рішення щодо НГО
Рішення місцевої ради щодо НГО земельної ділянки повинно бути завчасно оприлюднено. Для того, щоб правомірно застосовувати НГО під час обчислення земельного податку з наступного року, потрібно оприлюднити рішення ради щодо НГО до 15 липня поточного року (п. 271.2 ПКУ).
Якщо оприлюднення відбудеться після 15 липня, то застосовувати НГО можна буде не з наступного року, а з року, що слідує за наступним. Наприклад, оприлюднення рішення місцевої ради щодо НГО відбулося 16 липня 2017 року. В такому разі застосовувати НГО, що вказана в такому рішенні, правомірно лише з 2019 року.
Окрім оприлюднення рішення ради органами місцевого самоврядування, вони додатково зобов’язані направити інформацію про НГО до контролюючого орану (податкова). Після чого ДФС не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму веб-сайті зведену інформацію про проведену НГО земель (пп. 12.3.3 ПКУ).
Отже, обов’язковою умовою застосування НГО є завчасне оприлюднення рішення місцевої ради щодо такої НГО. При цьому відбувається паралельне оприлюднення цієї інформації ще й на сайті ДФС. Оприлюднення повинно відбутися за 5 з половиною місяців до початку застосування НГО, якщо встигли це зробити до 15.07, або навіть за рік, якщо оприлюднення відбулося після 15 липня.
Коефіцієнт функціонального використання
В ПКУ зазначено лише про те, що НГО – це база оподаткування для земельного податку. Проте нічого не вказано про те, як розраховується така НГО. Відповідь на це питання міститься в Порядку №489.
В п. 3 р. 2 Порядку зазначена формула для визначення НГО одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів. Однією зі складових частин такої формули є коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Коефіцієнт). Розміри цього Коефіцієнта зазначені в Порядку та залежать, як це не дивно, від функціонального призначення земельної ділянки.
Тобто Коефіцієнт – це один з декількох складових частин формули, за допомогою якої визначається НГО земельної ділянки.
Чому проблема саме в Коефіцієнті?
Тому що Мінагрополітики за останні 2 роки встигла 3 рази внести зміни до Порядку саме в частині значень цього Коефіцієнта. Оскільки в тому числі від Коефіцієнта залежить розмір НГО, то зміна значень Коефіцієнта мала б приводити до зміни розміру НГО.
На цій підставі ДФС при кожній зміні Коефіцієнта заявляє про зміну розміру НГО та необхідність подавати уточнюючі декларації з податку на землю.
Чому фіскали помиляються?
Вище ми вже з’ясували, що базою для земельного податку є НГО, затверджена місцевою радою та завчасно оприлюднена.
Тобто не будь-яка НГО, але лише та оцінка, що проведена уповноваженими на це суб’єктами, затверджена в порядку, визначеному Законом, та оприлюднена в строки, встановлені ПКУ.
Зміна Коефіцієнта ніяким чином не свідчить про проведення нової НГО. Інакше нехай фіскали вкажуть, хто проводив нову НГО та на якій законній підставі.
Тим більше, такі зміни не свідчать про затвердження нової НГО місцевою радою. Інакше, нехай фіскали пред’являть свіже рішення місцевої ради.
Так само, зміна Коефіцієнта ніяк не впливає на опублікування відповідних рішень рад. Інакше, нехай фіскали покажуть відповідну публікацію: і не лише місцевої ради, але й на сайті ДФС. Не забуваймо й те, що така публікація повинна відбутися до 15 липня поточного року, щоб нову НГО можна було застосовувати з наступного року.
Нормативне обґрунтування
Відповідно до п. 1 р. 1 Порядку, він визначає процедуру проведення НГО земель населених пунктів. Таким чином, Порядок жодним чином не регулює процедури затвердження НГО та її публікації. Для цього є Закон та ПКУ. Тому, зміни, що вносить Мінагрополітики в Порядок, не можуть автоматично призводити до затвердження нової НГО та обов’язку платників уточнювати декларацію з плати за землю. Це поза дією даного Порядку.
Згідно з п. 286.2 ПКУ, при поданні першої декларації разом з нею подається довідка (витяг) про розмір НГО земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової НГО землі.
Тобто в ПКУ міститься чітка норма про те, що новий витяг про НГО подається платником у разі затвердження нової НГО, а не при зміни Коефіцієнта. Як ми вже знаємо, затверджувати НГО може лише місцева рада, а не Мінагрополітики та не ДФС.
Відповідно до ст. 15 Закону, підставою для проведення НГО земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Тобто зміна Мінагрополітики Коефіцієнту не є підставою для проведення НГО. Потрібне рішення місцевої ради.
Судова практика
Такий правовий аналіз підтверджується судовою практикою.
Щодо протиправності розрахунку НГО самою ДФС. В постанові Верховного Суду від 11.12.2018 зазначено, що НГО землі розрахована ДФС самостійно та без додержання порядку, встановленого законодавством. Отже, ДФС не довела, що при прийнятті нею ППР, застосовано НГО, що визначена та встановлена у відповідності до вимог закону.
Вказане відповідає правовим позиціям, висловленим в постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №805/1426/17-а, від 12.06.2018 у справі №826/13291/16.
Щодо проведення НГО лише на підставі рішення органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону) Верховний Суд в постанові від 22.01.2019 р. зазначив: «При цьому, доказів прийняття рішень органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, які б слугували обставиною для проведення оцінки земель та на підставі чого контролюючим органом здійснено нарахування земельного податку, ДПІ під час розгляду справи судам не надано».
Щодо завчасного оприлюднення рішення місцевої ради щодо нової НГО. В постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 зазначено: «Отже, у межах населеного пункту нова НГО земель може бути запроваджена з 1 січня нового року лише у випадку, якщо відповідне рішення органу місцевого самоврядування прийнято та офіційно оприлюднено до початку цього року. Тобто, такі зміни можуть впливати на визначення податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності лише наступного року».
Таким чином, по законодавству, зміна коефіцієнта який характеризує функціональне використання земельної ділянки, не призводить автоматично до затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тому, по законодавству, подавати новий Витяг та уточнюючу декларацію, не потрібно.
Проте ДФС – не той орган, який завжди додержується вимог закону, тому відстоювати свою правоту доведеться в судовому порядку.
***
Читайте також: