Контролюючий орган відповідає на запитання, які виникають на практиці. Зокрема:
- як розрахувати суму збору у випадку тимчасового розміщення строком менше ніж півдоби?
- як здійснюється повернення або доплата туристичного збору?
- який порядок сплати збору готівкою, зокрема через РРО?
- яку відповідальність несуть податкові агенти?
Отже, врахуємо та прокоментуємо позицію податківців у черговій IПК. Але нагадаємо, що платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі). Фізичних осіб, які не є платниками збору, визначає пп. 268.2.2 ПКУ.
Згідно з пп. 268.6.1 ПКУ платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної ради. Перелік податкових агентів, визначених пп. 268.5.2 ПКУ, та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті міської (сільської) ради. Отже, повноваження щодо визначення податкових агентів належить радам.
Особливість справляння туристичного збору полягає в тому, що обов'язок щодо нарахування та сплати податкового зобов'язання має податковий агент, а платник туристичного збору сплачує його податковому агенту.
Коди бюджетної класифікації
18030100 — туристичний збір, сплачений юридичними особами;
18030200 — туристичний збір, сплачений фізичними особами.
Наказ Мінфіну від 14.01.2011 р. №11 «Про бюджетну класифікацію»
1. Як розрахувати суму збору у випадку тимчасового розміщення строком менше ніж півдоби?
Базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі). Отже, збір справляється з однієї особи за одну добу тимчасового розміщення. Проте у ПКУ немає визначення терміна «доба» для справляння туристичного збору, а це було б доречно.
Згідно з Правилами користування готелями готель може застосовувати добову або погодинну оплату готельних послуг. Якщо встановлено добову оплату, то, відповідно до п. 3.8 цих Правил, при проживанні в готелі менше однієї доби та у разі раннього заїзду чи пізнього виїзду готель самостійно визначає розмір плати за надання готельних послуг.
Готельні терміни
Ранній заїзд — заїзд споживача до готелю до розрахункової години.
Пізній виїзд — виїзд споживача з готелю після розрахункової години в день виїзду.
Розрахункова година — година, яка встановлена у готелі і при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду і після якої здійснюється заселення у готель.
Пункт 1.3 Правил користування готелями
Тож якщо фізособа-турист заселяється або виселяється до або після розрахункової години, готель самостійно визначає розмір плати за проживання і, можливо, порахує не цілу добу.
Але Правила користування готелями регулюють відносини між споживачами та готелями — надавачами цих послуг. А порядок справляння туристичного збору встановлено ст. 268 ПКУ. I, на жаль, у випадку тимчасового розміщення строком менш ніж півдоби доведеться заплатити турзбір за цілу добу.
У коментованій IПК податківці повідомляють, що у разі раннього заїзду до місця проживання (до 12 год. 00 хв. дня прибуття) та пізнього виїзду (після 12 год. 00 хв. дня виїзду) для потреб оподаткування турзбором до кількості днів проживання додається дві доби (по одній добі за перевищення розрахункової години при заїзді та виїзді з місця проживання). Аргумент єдиний — ПКУ не передбачено іншого, ніж доба, періоду проживання для визначення бази оподаткування турзбором. Кодексом не встановлено залежності тривалості доби від фактичного строку проживання у місці розміщення (ночівлі). До речі, у проекті додатка до декларації з турзбору зазначається загальна кількість діб проживання (людино-діб) за весь звітний період.
Подібний висновок наведено у листі Мінекономрозвитку від 18.02.2019 р. №4501-06/7002-03 (див. «ДК» №14/2019): відлік доби проживання для розрахунку туристичного збору розпочинається з 12-ї години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.
Хоча раніше в IПК від 01.02.2019 р. №362/6/99-99-12-02-03-15/IПК (див. «ДК» №7/2019 та коментар «ДК») податківці повідомляли, що збір не сплачується у випадку тимчасового розміщення строком менше доби, бо базою справляння збору за пп. 268.4.1 ПКУ є загальна кількість діб. Iншого періоду проживання для визначення бази оподаткування турзбором нормами ПКУ не передбачено. Ми би рекомендували в первинних та розрахункових документах зазначати не тільки вартість послуг, але й час, за який здійснюється оплата, щоби простежувалася неповна доба проживання.
Отже, враховуючи таку неоднозначність, податковому агенту залишається отримати власну індивідуальну податкову консультацію з цього питання.
2. Як здійснюється повернення або доплата туристичного збору?
Нагадаємо, що пп. 268.3.1 ПКУ встановлює максимальну граничну ставку турзбору у розмірі до 0,5% МЗП — для внутрішнього туризму (до 20,86 грн) та до 5% МЗП — для в'їзного (до 208,65 грн) за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі).
Але фактичний розмір ставок туристичного збору встановлюють місцеві ради. I тут вже буває по-різному. Ставки збору можуть залежати не тільки від внутрішнього та в'їзного туризму, а ще й від вартості проживання (ставка туристичного збору встановлена диференційовано залежно від вартості послуг проживання). Тоді у разі зміни готельного номера на інший, з іншої цінової категорії, може постати запитання: як повернути або доплатити платнику суму збору? Або коли фізособа достроково залишає територію, на якій встановлено туристичний збір, сума надміру сплаченого збору також підлягає поверненню.
Податківці зауважують: якщо сплата збору та необхідність у поверненні помилково та/або надміру сплаченої суми збору виникли в межах одного звітного кварталу (податковий агент не нарахував збору за цей звітний квартал та, відповідно, не сплатив його до місцевого бюджету), то повернення податковим агентом коштів відбувається в межах взаємовідносин, що регулюються ЦКУ. Тобто надміру сплачену суму збору можна повернути туристу так само, як надміру сплачену суму за проживання (хоч і з зазначенням, що повертається надміру сплачена сума туристичного збору).
З іншого боку, повернення коштів здійснюється відповідно до пп. 268.6.3 ПКУ вже не податковим агентом, а згідно зі встановленим ПКУ порядком. Умови повернення надміру сплачених грошових зобов'язань встановлено ст. 43 ПКУ, й обов'язковою умовою повернення сум є подання платником заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Тому фізособі для повернення надміру сплаченого збору доведеться докласти певних зусиль.
Якщо йдеться про доплату, а ставка збору прив'язана до вартості послуг проживання, то здійснюється перерахунок збору. Якщо збір (доплату збору) податковий агент утримує готівкою, слід оформити цю операцію ПКО (якщо агент є юрособою) або товарним чеком (якщо агент є ФОПом — платником ЄП). А от якщо використовується РРО, потрібно подбати про програмування такої операції в РРО, щоб ця сума виділялась у фіскальному чеку окремо.
3. Чи можна прийняти передоплату за проживання без турзбору безготівково, а турзбір справити окремо готівкою через РРО? Чи можна у розрахунковому документі відобразити тільки турзбір?
Насправді у податкових агентів такі питання виникають доволі часто, адже, як правило, турист оплачує послуги тимчасового проживання під час бронювання, і в цей момент турзбір не сплачується.
У коментованій IПК податківці зазначають, що форму сплати турзбору ПКУ не регулює. При цьому вони не заперечують, що за послуги проживання можна заплатити безготівково, а турзбір сплатити окремо готівкою безпосередньо перед розміщенням.
Згідно з п. 268.6 ПКУ, всю належну суму збору фізособа має сплатити податковому агенту безпосередньо перед отриманням послуг із тимчасового розміщення авансовим внеском: розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі) здійснюється лише за наявності у нього документа про сплату туристичного збору. Податковий агент повинен мати підтвердний документ про сплату збору.
Розрахункові операції з організації приймання та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб'єктів туристичної та екскурсійної діяльності дозволено проводити без застосування РРО з використанням РК та КОРО відповідно до п. 24 Переліку №13361.
1 Граничний розмір річного обсягу цих розрахункових операцій згідно з ч. 2 Переліку №1336 не встановлюється, проте платникам ЄП потрібно пам'ятати про граничний розмір доходу в 1 млн грн за п. 296.10 ПКУ.
Зауважимо: якщо фізособа розраховується платіжною карткою, то в світлі Закону про РРО сплата турзбору не є послугою, тож прямої вимоги проводити цю операцію через РРО немає. Але щоб скористатись платіжним терміналом, приєднаним до РРО, суму турзбору доведеться провести і через РРО. Також можна запрограмувати свій РРО таким чином, щоб у фіскальному чеку зазначалось, що сплачено саме турзбір.
4. Яку відповідальність несуть податкові агенти?
КУпАП доповнено новою статтею 163-17, яка встановлює відповідальність для платників збору та податкових агентів за порушення порядку справляння та сплати туристичного збору. Розміри адмінштрафу можуть встановлюватися до:
- платників туристичного збору — це 850,00 грн (50 н. м. д. г.);
- податкових агентів — це 1700,00 грн (100 н. м. д. г.). За повторне порушення протягом року штраф становить уже 3400,00 грн (200 н. м. д. г.).
Згідно з оновленою ст. 218 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, вчинені платниками збору, розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад. Органи внутрішніх справ (Національної поліції) уповноважені складати протоколи про правопорушення відповідно до ст. 255 КУпАП. А суди відповідно до оновленої ст. 221 КУпАПрозглядають справи про порушення, вчинені податковими агентами.