• Посилання скопійовано

Транспортний податок: від об'єкта до порядку сплати

Хто є платниками податку? Як дізнатися, чи авто потрапляє під оподаткування? Що робити, якщо авто не зазначено у переліку?

Транспортний податок: від об'єкта до порядку сплати

Хто є платниками податку?

Відповідь знаходимо у пп. 267.1.1 ПКУ. Це фізичні та юридичні особи, зокрема нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування.

А що ФОПи? В принципі, офіційних роз'яснень від ДПС немає. Та з огляду на те, що в останньому абзаці п. 6 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 07.09.98 р. №1388, сказано, що ТЗ, що належать фізособам-підприємцям, реєструються за ними як за фізособами, то виходить, що ФОПи можуть бути платниками транспортного податку, але тільки від імені звичайного громадянина. Тобто в плані адміністрування й відповідно нарахування та сплати транспортного податку вони діятимуть як фізособа. Проте, аби уникнути непорозумінь із ДПС, радимо звернутися за роз'ясненням цього питання.

Щодо фінлізингу чи оренди, то транспортний податок сплачує власник автомобіля – лізингонадавач чи орендодавець, адже юридично право власності залишається за лізинговою компанією/власником авто.

Те саме роз'яснюють і податківці у «ЗIР», підкатегорія 110.02: у разі передачі ТЗ у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник легкового автомобіля) щодо ТЗ, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством. Тож не є платниками транспортного податку лізингоодержувачі й особи, які керують автомобілем на підставі довіреності, орендарі, структурні/відокремлені підрозділи підприємств, які не мають статусу фізособи.

 

Легкове авто – це яке?

Згідно зі ст. 1 Закону про автотранспорт – це автомобілі, які за своєю конструкцією й обладнанням призначені для перевезення пасажирів із кількістю місць для сидіння не більш як 9 із місцем водія включно.

Також визначення міститься у п. 1.10 Правил дорожнього руху. Це автомобілі з кількістю місць для сидіння не більше 9, з місцем водія включно, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.

Отож якщо авто не відповідає вищенаведеному визначенню легкового авто, то за такі авто не потрібно сплачувати податок, це, зокрема, вантажні автомобілі, мікроавтобуси, автобуси тощо.

Проте податківці в IПК від 20.07.2018 р. №3219/6/99-99-12-02-03-15/IПК (див. «ДК» №32/2018) зазначають, що транспортний податок потрібно сплачувати навіть за спеціалізовані автомобілі, якщо згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортному засобу присвоєно тип «спеціалізований легковий».

 

Які авто підпадають під податок?

Об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі (абз.1 пп. 267.2.1 ПКУ):

  • середньоринкова вартість яких перевищує 375 МЗП на 1 січня звітного року. У 2020 році – 1771125 грн (4723 грн х 375);
  • з року випуску яких минуло не більше 5 років включно (для 2020 року – автомобілі, випущені не раніше 2015 року). Тобто тут ідеться про рік випуску, а не строк використання автомобіля.

При цьому об'єкт оподаткування виникає, якщо ці критерії виконуються одночасно.

 

Як дізнатися, чи авто потрапляє під податок?

Гадати не потрібно. Слід просто завітати на сайт Мінекономрозвитку. Адже щороку до 1 лютого звітного року Мінекономрозвитку на своєму офіційному сайті має розміщувати перелік легкових авто, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та які згідно із пп. 267.2.1 ПКУ є об'єктом оподаткування транспортним податком.

Якщо авто входить до переліку, тоді слід скористатися формою для розрахунку середньоринкової вартості авто, яку розміщено на цьому ж сайті. Її рахує також Мінекономрозвитку (абз. 2 пп. 267.2.1 ПКУ).

 

Зверніть увагу!

Якщо об'єм циліндрів двигуна авто становить, наприклад, 2755 см куб., то він округлюється до 3000 см куб. (листи ДФСУ від 30.01.2018 р. №325/6/99-99-12-02-03-15/IПК і від 04.01.2018 р. №24/6/99-99-12-02-03-15/IПК). А тому в переліку показники авто, у тому числі об'єм циліндрів двигуна, округляються до цілого значення.

 

Розрахунок середньоринкової вартості легкових автомобілів для потреб оподаткування транспортним податком проводиться відповідно до п. 267.2 ПКУ за Методикою, затвердженою постановою КМУ від 18.02.2016 р. №66.

Навіть якщо ви все-таки вирішите самостійно розрахувати середньоринкову вартість авто і вона виявиться меншою ніж 375 мінімальних зарплат, – податківці наполягають, що це не звільнить від сплати транспортного податку, якщо авто потрапило до переліку (IПК ДФСУ від 04.01.2018 р. №24/6/99-99-12-02-03-15/IПК та від 16.11.2018 р. №4861/6/99-99-12-02-03-15/IПК).

Мало того, для потреб визначення об'єкта оподаткування не має значення ринкова вартість авто. Тому, якщо авто пошкоджене внаслідок ДТП і, звичайно ж, його ринкова вартість знижена, це не може звільнити його власника від сплати транспортного податку. Адже тут головний орієнтир – саме середньоринкова вартість такого авто, визначена МЕРТ.

Єдине, що вам слід знайти, то це рік випуску. Дізнатися такі дані просто. Для цього треба зазирнути у техдокументацію на автомобіль або в договір (супровідні документи) на його купівлю і дізнатися дату виготовлення автомобіля (місяць і рік). Місяць є важливим, якщо 5 років закінчуються у звітному році (про це далі).

 

Що робити, якщо авто не зазначено у переліку?

Податківці протягом 2019 року видали дві IПК (IПК ГУ ДФС у Луганській обл. від 22.02.2019 р. №688/IПК/1232-12-03-05, IПК ДФСУ від 20.05.2019 р. №2262/6/99-99-12-02-03-15/IПК) з відповіддю на це запитання. Вони наголошують, що визначальною ознакою віднесення транспортного засобу до об'єкта оподаткування транспортним податком є його присутність у Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню.

Тому ДФСУ вважає, що якщо транспортний засіб не міститься у Переліку, то такий автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2019 р.

Для уточнення ознак об'єкта оподаткування транспортним податком потрібно звертатися до Мінекономрозвитку, спираючись на п. 13 Методики №66 (IПК ДФС від 30.01.2018 р. №325/6/99-99-12-02-03-15/IПК).

Водночас в IПК від 02.01.2018 р. №9/6/99-99-12-02-03-15/IПК вони зазначають, що навіть якщо Перелік буде доповнено посеред року, транспортний податок доведеться сплатити за весь рік. Про штрафи мовчать – чи будуть вони у такому разі.

Тому якщо є невпевненість, то краще заплатити податок, а якщо Мінекономрозвитку все-таки відмовиться включити відповідну модель до Переліку, то юрособі потрібно буде подати Уточнюючий розрахунок до декларації (анулювати податкове зобов'язання) і скористатися ст. 43 ПКУ щодо повернення помилково сплаченого податку.

 

Яка ставка податку? Чи вона змінюється?

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 ПКУ.

У принципі сама ставка податку незмінна – 25000 грн за одне авто за цілий рік. А якщо авто не цілий рік у володінні, наприклад, якщо 5 років закінчується у звітному році, – то відповідно сума податку буде менша. Так, у разі закінчення п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років (включно) (пп. 267.6.7 ПКУ).

Наприклад, у травні з року випуску авто минуло п'ять років, отже, податок потрібно сплатити за п'ять місяців (січень – травень): 25000,00 грн : 12 х 5 = 10416,67 грн.

Також сума податку буде інша, якщо авто було продано/придбано протягом звітного року. Так, згідно з пп. 267.6.5 ПКУ податок обчислюється:

  • попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування;
  • новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

При цьому в «ЗIР» податківці уточнюють, що під втратою/набуттям права власності на авто вони мають на увазі проведення реєстрації транспортного засобу. Крім цього, надалі є норма пп. 267.6.6 ПКУ, відповідно до якої за об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно до кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Тому в разі якщо місяць, у якому придбано транспортний засіб, і місяць, у якому проведено процедуру його державної реєстрації, є різними, то сплачувати транспортний податок належить з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу («ЗIР», підкатегорія 110.05).

 

Якщо авто викрадене?

Податківці у «ЗIР», підкатегорія 110.02, уточнюють: якщо це сталося, то податок не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем. Утім, факт викрадення обов'язково має бути підтверджений відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом. Це сказано в пп. 267.6.8 ПКУ.

Щойно авто буде повернено, податок сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов'язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

 

Зверніть увагу!

У разі перереєстрації автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку в іншому контролюючому органі, такий платник подає до контролюючого органу за новим місцем обліку декларацію з типом «Звітна», а за попереднім місцем обліку – декларацію з типом «Звітна нова» (до 20 лютого звітного року) або з типом «Уточнююча» (після 20 лютого звітного року).

«ЗIР», підкатегорія 110.05

 

Який порядок звітування та сплати?

Фізособам (вважаємо, що й ФОПам) не слід перейматися. Адже податок їм розрахує й нарахує ДПС (пп. 267.6.2 ПКУ). ДПС надсилає (вручає) відповідне податкове повідомлення-рішення та платіжні реквізити до 1 липня базового податкового (звітного) року (пп. 267.6.2 ПКУ).

Аби сплата податку не стала несподіванкою, фізособа може звернутися із письмовою заявою до ДПС за місцем своєї реєстрації (а фізособи-нерезиденти – за місцем реєстрації авто) для проведення звірки (пп. 267.6.10 ПКУ).

А ось юрособи розраховують суму податку самостійно станом на 1 січня звітного 2020 року й до 20 лютого (у поточному році останній день подання припадає на 19.02) цього ж року подають до податкової за місцем реєстрації транспортного засобу декларацію (пп. 267.6.4 ПКУ).

 

На замітку!

Форму Податкової декларації з транспортного податку затверджено наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. №415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 р. №595).

 

Згідно з пп. 267.8.1 ПКУ транспортний податок сплачують:

  • фізичні особи – протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення;
  • юридичні особи – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Відповідно до пп. 267.7.1 ПКУ податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (коди бюджетної класифікації: 18011100 «Транспортний податок з юридичних осіб» та 18011000 «Транспортний податок з фізичних осіб»).

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Інші податки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Інші податки»