Пільги щодо плати за землю та податку на нерухомість: новації Закону №3603

Закон №3603 набере чинності з дня, наступного після дня його опублікування. Зараз вже опубліковано Закон №3603. Його норми почнуть діяти з 16 березня, крім окремих. Цього разу поговоримо про майнові податки. 

Насамперед нагадаємо про те, що п. 12.3 ПКУ буде доповнено двома новими абзацами. Згідно з ними місцеві ради, у разі оголошення обов’язкової евакуації з певної території, зобов’язані будуть прийняти рішення про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб. Про це ми докладно розповідали в іншій статті. 

У тому, що стосується плати за землю, відповідні зміни буде внесено і до п. 284.6 ПКУ.

А тепер перейдемо до змін щодо норм, які вже зараз регулюють сплату цих податків у ПКУ.

Зміни щодо плати за землю

Тимчасові «воєнні» норми щодо несплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності містяться в п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Однак їх вирішили доповнити новим п. 69.14-1. Він стосується земельних ділянок, на яких були розташовані знищені об’єкти нерухомості.

Отже, за новими нормами, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об’єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна), в межах площ (земельних ділянок), визначених цим підпунктом.

Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються:

– для фізичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:

– у селах – не більш як 0,25 гектара,

– у селищах – не більш як 0,15 гектара,

у містах – не більш як 0,1 гектара;

– для фізичних та юридичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової нерухомості та юридичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:

– 100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;

– 50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.

Плата за землю за такі земельні ділянки не нараховується і не сплачується за період починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, у якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 1 січня 2026 року.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом №3603 відповідно до п. 286.2 ПКУ задекларували податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, шляхом подання уточнюючих податкових декларацій.

Складені, надіслані (вручені) податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, – анулюванню.

Надміру сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень, підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків:

• якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу;
• якщо обов’язок внесення плати перейшов до іншого суб’єкта з підстав, передбачених ст. 120 ЗКУ щодо зміни власника об’єкта нерухомого майна, – сума внесеної плати за зверненням попереднього користувача зараховується в рахунок майбутніх платежів з плати за землю нового користувача такої земельної ділянки, за умови відшкодування новим користувачем земельної ділянки, який придбав нерухоме майно, попередньому користувачу суми внесеної ним до бюджетів плати за висновком контролюючого органу про таку суму.

Зміни щодо податку на нерухомість

Що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? Це визначає пп. 266.2.2 ПКУ, до якого Закон №3603 вносить такі зміни.

Норму щодо славнозвісних «будівель промисловості», щодо яких і досі виникає чимало запитань у їхніх власників (пп. «є» пп. 269.2.2 ПКУ), вирішили уточнити. Подивіться на стару і нову редакції цієї норми.

Тобто уточнення стосується Класифікатора, за яким визначається перелік таких будівель – його замінено на більш сучасний. Аналогічні зміни внесено і до пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ щодо будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників.