У Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що абзацом першим п. 297-1.1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (пп. 38-1.1.4 ПКУ).
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗКУ право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч. 4 ст. 124 ЗКУ).
Згідно зі ст. 13 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).
Відповідно до ст. 1216 ЦКУ спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
Статтею 31 Закону №161 визначено підстави припинення договору оренди землі. Смерть орендодавця та перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця не є підставою припинення договору оренди землі та, відповідно, втрати орендарем права оренди земельної ділянки.
Враховуючи зазначене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої – третьої груп визначає мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки за податковий (звітний) рік, протягом якого орендує таку земельну ділянку (право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), незалежно від того, що у такому податковому (звітному) році помер орендодавець – фізична особа та право власності на земельну ділянку перейшло до спадкоємця.
