Продовжуємо коментувати новий Закон №4015, який зараз перебуває на підписі у Президента. Цього разу ми розглянемо податок на землю та мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ), яке сплачується з сільськогосподарських земель.
Земельний податок
Нині згідно з п. 271.1 ПКУ базою оподаткування при сплаті земельного податку є:
- нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
- площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.
Зміна, внесена Законом №4015, якраз стосується НГО.
Зараз рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Закон №4015 впроваджує спеціальне правило: положення п. 271.2 ПКУ не поширюються на рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів, які надаються в оренду, нормативна грошова оцінка яких раніше не проводилася та/або не була затверджена в порядку, визначеному законодавством, та за умови, що розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір нормативної грошової оцінки відповідної площі ріллі по області.
Тобто тепер будуть два варіанти:
- якщо НГО була проведена вперше або наново, то нова НГО має бути офіційно опублікована до 15 липня року, у якому планується її застосування з метою оподаткування;
- якщо ж НГО не проводилася, її має встановити сама місцева рада. Таке рішення має бути оприлюднено не пізніше 10 днів з дня прийняття відповідного рішення. А застосовуватиметься така НГО з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття такого рішення. Тобто пів року на планування у платників податку не буде.
Мінімальне податкове зобов’язання
Про МПЗ у Законі №4015 згадується, як мінімум, двічі.
По-перше, як підстава для скасування статусу «єдинника». Адже у пп. 298.2.3 ПКУ з’явиться новий підпункт 8-1, який вимагатиме переходу на загальну систему оподаткування в разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
По-друге, нагадаємо, що для 2022 та 2023 років (завдяки п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) МПЗ застосовувалося із коефіцієнтом 0,04. А правила сплати МПЗ за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, визначає п. 69.15 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Закон №4015 говорить, що на 2025 рік та наступні до припинення (скасування) воєнного стану коефіцієнт МПЗ буде 0,057. І чомусь зовсім забуває про 2024 рік (для нього коефіцієнт так досі і не встановили)! Сподіваємось, що це помилка, яку депутати швидко виправлять. Навряд чи було заплановане збільшення МЗП на один рік у 25 разів з тим, щоб у наступному, 2025 році знову його зменшити у 20 разів.
Натомість запроваджується норма (п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), згідно з якою у періоді з 2024 року по рік припинення (скасування) воєнного стану сума МПЗ не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
