Відповідно до статті 1167 глави 82 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, установлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до пп. 164.2.14 ст. 164 ПКУ від 02.12.2010 р. №2755-VІ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди крім:
а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю;
б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;
в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;
г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою у порядку, встановленому законом.
Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань та викупних сум за договорами страхування. Також не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі (пп. 165.1.16 ст. 165 ПКУ).
Таким чином, дохід, отриманий внаслідок відшкодування платнику податку немайнової (моральної) шкоди, відповідно до пп. 164.2.14 статті 164 ПКУ включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та підлягає оподаткуванню.
Відповідно до пп. 14.1.180 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо ПДФО — це юрособа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юрособи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу обкладення іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізособи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ.
Підпунктом 168.1.1 .1 статті 168 ПКУ передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок зі суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПКУ.
Таким чином, якщо особа відшкодовує (виплачує, надає) на користь фізособи моральну шкоду, така особа виступає щодо такої фізособи податковим агентом та зобов’язана утримати і перерахувати податок зі суми такого доходу.
При цьому відповідно до пп. 168.1.2 вищезгаданої статті податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. А відповідно до підпунктів 168.4.7 та 168.4.8 статті 168 ПКУ юрособа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід, а також фізособа у випадках, визначених ПКУ, несе відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету.
У разі коли особа, яка виплачує громадянину суму моральної шкоди, не відповідає ознакам податкового агента (наприклад, органи юстиції), згідно з вимогами пп. 168.1.3 статті 168 ПКУ такий громадянин зобов’язаний включити отриману суму відшкодування моральної шкоди до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку до податкового органу за місцем проживання (ст. 67 Конституції України) до 1 травня року, наступного за звітним.
