Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до положень Указу №839 резиденти можуть інвестувати майнові цінності за межами України, зокрема, з метою внесення до статутних фондів підприємств, створених за кордоном.
У ст. 2 цього Указу зазначено, що інвестиції за кордон можуть здійснюватися у вигляді майнових прав та майна, крім сировини, комплектуючих виробів і запасних частин, товарів народного споживання, а також таких, які відповідно до чинного законодавства віднесено до високоліквідних та стосовно експорту яких передбачено ліцензування, квотування або спеціальний режим.
При цьому будь-які майнові цінності згідно з цією статтею оцінюються в іноземній конвертованій валюті на основі цін міжнародних ринків.
Інвестування майнових цінностей за межами України підлягає ліцензуванню. Видачу індивідуальних ліцензій на проведення такого інвестування здійснює Мінекономрозвитку України.
Порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України затверджено Положенням №229.
Також слід зазначити, що порядок здійснення внеску регулюватиметься законодавством держави компанії-нерезидента і має бути відображено в установчих документах цієї компанії, оскільки відповідно до ст. 46 Закону №2709 до засновницького договору, що є установчим документом юридичної особи з іноземною участю, застосовується право держави, у якій буде створено юридичну особу.
Отже, у разі інвестування резидентом України майнових цінностей до статутного фонду компанії-нерезидента їх оцінка здійснюватиметься на основі міжнародних ринкових цін в іноземній конвертованій валюті, при цьому у разі виникнення колізійних норм щодо договірних зобов’язань (колізійна норма — це норма, що визначає, право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом) застосовуватиметься право держави, у якій буде створено юридичну особу.
Крім того, пунктами 3 і 4 Положення №229 передбачено, що резиденти, які отримали ліцензію на інвестування майнових цінностей за межами України, зобов’язані здійснити декларування майнових цінностей шляхом подання до Нацбанку України повідомлення про фактично інвестовані майнові цінності згідно з умовами наданої резиденту індивідуальної ліцензії за встановленою ним формою. Другий примірник повідомлення з відповідною відміткою Нацбанку України подається резидентом Мінекономрозвитку України.
Також резиденти, що інвестують майнові цінності за межами України, подають до ДПС декларацію про всі одержані в результаті інвестування надходження на їх користь в іноземній валюті. Другий примірник декларації з відповідною відміткою ДПС подається резидентом Мінекономрозвитку України.
Таким чином, у разі отримання громадянином України іноземних доходів від будь-яких видів діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо, сума такого доходу має бути включена до загального річного оподатковуваного доходу, при цьому він зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію та сплатити податок за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, тобто 15 та 17%.
«Вісник податкової служби України», червень 2012 р., №23
