Оподаткування компенсаційних виплат за санаторно-курортні путівки військовослужбовців

Відповідно до п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Право на санаторно-курортне лікування не більше одного разу на рік військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) та членів їхніх сімей, а також на безоплатний проїзд зазначених осіб до місця проведення відпустки визначено у статтях 11 та 14 Закону №2011.
До складу грошового забезпечення включаються: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ст. 9 Закону №2011).
У розумінні п. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу видатки на грошове забезпечення — це фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати.
Згідно з п. 2 цієї статті Кодексу витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення (у тому числі безоплатний проїзд і перевезення багажу), санаторно-курортне лікування та відпочинок для оздоровлення військовослужбовців та членів сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, пенсіонерів із числа військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та членів їхніх сімей здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань на функціонування цих бюджетних установ.
Таким чином, Бюджетним кодексом витрати, зазначені в п. 1 ст. 51 (грошове забезпечення), та витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення військовослужбовців визначено як такі, що мають різні види асигнувань з бюджету.
Отже, оскільки джерелом виплат на санаторно-курортне лікування військовослужбовців і членів їхніх сімей та на безоплатний проїзд зазначених осіб до місця проведення відпустки є бюджетні асигнування на функціонування установ, а не грошове утримання (фонд заробітної плати) військовослужбовців, при цьому ці витрати не пов’язані з виконанням обов’язків несення служби, на зазначені витрати не поширюється дія п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу, тобто компенсація сплаченого податку на доходи фізичних осіб не здійснюється.