Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно з пп. 165.1.16. ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна, примусово відчуженого державою, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі, а також доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики).
Проте в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом від 22.11.2013 р. №702, податківці зазначили, що норми цього пункту не застосовуються, якщо кредитний договір укладено між банком і юрособою-платником податку, а не з фізособою (майновим поручителем), на майно якої відбулося звернення стягнення у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань.
Таким чином, якщо за рішенням суду в рахунок погашення заборгованості за кредитом звернено стягнення на нерухоме майно фізособи (майнового поручителя) шляхом визнання на таке майно за банком права власності, слід вважати, що за рішенням суду фізична особа відчужила (продала) власне майно. При цьому фізособа (відчужувач) повинна відобразити такий дохід у річній податковій декларації та самостійно визначити та сплатити суму податку на доходи фізичних осіб.
Водночас банк у разі оприбуткування на баланс нерухомого майна має відобразити у податковому розрахунку форми №1-ДФ за ознакою «104» дохід від відчуження фізичною особою майна за рішенням суду.
