Однак замість чіткої відповіді, податківці у листі від 15.02.2017 р. №3126/6/99-99-13-02-03-15 наводять загальні норми законодавства і наполягають на тому, що кожен випадок слід розглядати окремо.
У чому полягає питання і чому навіть центральний податковий орган вагається із узагальненою відповіддю на нього?
З 12.06.2016 р. набрали чинності зміни, внесені до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі. Ці зміни були запроваджені спеціальним Законом від 17.05.2016 р. №1368-VIII.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. При цьому передбачено, що індексація розміру таких аліментів проводиться за рахунок коштів платника аліментів.
Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.
При цьому, якщо спочатку Закон №1368 вимагав, щоб роботодавці проводили індексацію розміру аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі на підставі розрахунку, зробленого (обчисленого) державним виконавцем, то пізніше таку норму із цього Закону прибрали. Таким чином, на сьогодні такі роботодавці розраховують суму такої індексації самостійно, керуючись Порядком №1078.
Згідно із ним:
- індексації підлягає сума таких аліментів в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;
- обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти. Але для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 р., обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності Законом №1368 (тобто, з червня 2016 р.)
- розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50% грошового доходу платника аліментів.
Оподаткування індексації аліментів
Після того, як сума індексації аліментів нарахована, треба визначитися із її оподаткуванням.
Оскільки такий вид доходу не зазначений у ст. 7 Закону про ЄСВ, зрозуміло, що на нього не нараховується ЄСВ.
А ось щодо ПДФО та військового збору ситуація не настільки очевидна.
Податківці у коментованому листі згадують, що згідно з пп. 165.1.14 ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із СКУ, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ.
Крім того, відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ПКУ.
Таким чином, якщо сума аліментів не оподатковується ПДФО, то із неї не утримується і військовий збір. Але, на жаль, у пп. 165.1.14 ПКУ не згадується сума індексації таких аліментів (як це робиться в ПКУ у нормах щодо оподаткування, зокрема, пенсій або стипендій).
На думку автора, спиратися при цьому треба на згадку у пп. 165.1.14 ПКУ сум аліментів, визначених згідно із СКУ. Адже СКУ регулюються обидва випадки сплати аліментів: як у розмірі, визначеному судом, так і у добровільно встановленому батьками розмірі (ст. 181 СКУ). І вимога індексувати аліменти, розмір яких судом встановлений у твердій грошовій сумі, в СКУ є (ч. 2 ст. 184 СКУ). Тому сума такої індексації не повинна оподатковуватися так само, як і сума аліментів.
Втім, остаточну крапку в цьому питанні повинні поставити податківці, а вони цього не зробили. У коментованому листі зазначається, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у листі, потребує детального вивчення документів (матеріалів), зокрема, рішення суду. Отже, зацікавлені роботодавці, відповідно до ст. 52 ПКУ, мають право звернутися до органу ДФС із запитом на індивідуальну податкову консультацію (бажано, із копіями таких документів). Загальних рекомендацій від ДФСУ до цієї проблеми, наразі, на жаль, немає.
