Робоча ситуація
Для банків операції з видачі клієнтам готівки через касу є типовими, зокрема, якщо така готівка видається з рахунків юросіб їх уповноваженим представникам – фізособам. Така готівка юрособам може знадобитися, наприклад, для закупівлі в населення сільськогосподарської продукції або металобрухту.
На жаль, ДФСУ знайшла можливості для донарахувань ПДФО тв військового збору навіть щодо такої, здавалося б, буденної операції. У який спосіб? Коротко опишемо логіку контролерів.
Логіка контролерів
Під час перевірки банку фіскальні органи вивчають статус його клієнтів – юридичних осіб, які знімали готівку через касу. За такої умови контролерів цікавить:
- чи є серед таких контрагентів ті, щодо посадових осіб яких розпочато кримінальні провадження, зокрема, за фіктивну діяльність, ухилення від сплати податків тощо;
- чи подавали такі особи податкові розрахунки за формою №1ДФ і, якщо так, чи вказані в них операції, заради яких, власне, готівку і знімали з рахунку (виплати на користь фізосіб доходів за сільськогосподарську продукцію, металобрухт тощо).
Якщо фіскали знаходять контрагентів із такими ознаками, то вони з високою ймовірністю зафіксують в акті, що документи, за якими банк видавав готівку їхнім представникам, не мають юридичної сили і не можуть використовуватися як підтвердні документи для податкових цілей (з посиланням на п. 44.1 ПКУ).
Але найцікавіше далі. На думку контролерів, банк видавав готівку з каси невідомим фізособам. Тож він щодо цих сум повинен був виступити податковим агентом і нарахувати ПДФО/військовий збір.
Буква закону
Така фіскальна логіка є некоректною, оскільки:
- банк під час видачі готівки з рахунку клієнта – юриособи здійснює операцію тільки з цією юрособою. Крім того, той факт, що готівка фактично видається фізособам, ролі не відіграє, адже вони отримують таку готівку виключно як представники юрособи (тобто як особи, що діють від імені, в інтересах і за рахунок такої юрособи);
- банк видавав через касу кошти, які перебували на рахунку клієнта, тому ці гроші банку не належать. Виплатити за їхній рахунок будь-який дохід банк просто не може;
- загалом, у таких операціях немає будь-якого об’єкта оподаткування ПДФО і військовим збором, що підтверджується ст. 164 ПКУ;
- порушення, які міг допустити клієнт банку (це стосується як кримінальних проваджень щодо посадовців клієнта, так і можливого неподання податкової звітності), не можуть створювати для банку негативних податкових наслідків, наприклад, податкових зобов’язань з ПДФО/військового збору;
- у таких випадках ДФСУ може також посилатися на порушення банком профільного законодавства, зокрема Інструкції про ведення касових операцій банками України, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 р. №174. Але тут зауважимо, що навіть якщо банк і порушив такі норми, то ДФСУ не уповноважена їх контролювати. Ба більше, порушення банком норм профільних нормативно-правових актів (не податкові) також не є достатньою підставою для донарахування податкових зобов’язань.
Судова практика
На сьогодні протиправність таких дій ДФСУ підтверджується і судовою практикою, зокрема:
- ухвалою ВАСУ від 23.03.2016 р. у справі №К/800/40020/15: «отримані фізичними особами, як представниками юридичних осіб за розпорядженням останніх кошти з рахунків, які обслуговуються, не можуть вважатись доходами цих фізичних осіб, а відтак позивач не зобов’язаний нараховувати та сплачувати податок як податковий агент»;
- ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 у справі №815/4146/15: «викладене свідчить про те, що банк, під час видачі готівки фізичним особам на закупівлю сільськогосподарської продукції, які є представниками юридичних осіб – клієнтів, з банківських рахунків таких юридичних осіб, не є податковим агентом оскільки готівка видана не фізичним особам, а юридичній особі через своїх представників, у зв’язку з чим дані операції не можуть бути оподатковані податком на доходи фізичних осіб».