Порядок отримання податкової знижки, перелік витрат, дозволених до включення до неї, визначають ст. 166 та ст. 175 ПКУ, якщо йдеться про іпотеку. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, наводиться у п. 166.3 ПКУ і є вичерпним.
Податкова знижка
Податкова знижка — документально підтверджена сума витрат фізособи-резидента у зв'язку з придбанням товарів або послуг у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року. Відповідно до пп. 14.1.170 ПКУ. 1 Як свідчить практика, навіть в осіб, які подають документи щороку, виникають питання про заповнення декларації та отримання податкової знижки, тому додатково див. «ДК» №38/2018.
Право фізособи на податкову знижку:
- особа є найманим працівником, отримує заробітну плату та є резидентом України. Щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності, права на податкову знижку немає. Аналогічне правило діє і стосовно доходів, отриманих за договорами цивільно-правового характеру. Якщо особа одночасно є підприємцем та найманим працівником, то право на знижку не втрачається, але є виключно щодо доходів, одержаних протягом 2018 року у вигляді заробітної плати;
- загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у 2018 році. Слід отримати у довільній формі від роботодавця копію довідки про отримані у звітному році доходи у вигляді заробітної плати (податківці вимагають цей документ, хоча прямої вимоги в ПКУ немає, мало того — ДПС може отримати таку інформацію самостійно через форму №1ДФ). У довідці про доходи, крім загальної інформації про фізособу (П. I. Б., реєстраційний номер облікової картки, період роботи), обов'язково зазначаються сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою), розмір та сума ПСП (за наявності), сума утриманого ПДФО (а також військового збору, хоча ця сума на розрахунок не впливає);
- наявність документального підтвердження витрат, що включаються до такої знижки. Витрати мають бути підтверджені платіжними та розрахунковими документами (а це означає — оплачені!), зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують українського продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинні бути відображені вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Витрати належать до 2018 року, авансові суми на 2019 рік, які сплачувались у 2018 році (це часто трапляється у витратах на страхування, навчання), не можуть включатися до податкової знижки за 2018 рік. Якщо сплата здійснювалась через інтернет-банкінг (у тому числі Приват24, Ощад24), жодної заборони немає (додатково див. ЗIР, підкатегорія 103.06.03);
- документи за понесеними витратами за п. 44.3 ПКУ слід зберігати протягом 1095 днів, що настають з дня фактичного подання декларації. Так, наприклад, документи до декларації за 2018 рік слід зберігати до 31.12.2021 р. Прямої вимоги подавати підтвердні документи під час подання декларації для отримання податкової знижки не має. Але для прискорення розрахунку податковим органом сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум рекомендуємо надавати копії документів. До речі, на вимогу ДПС фізособа повинна надати також Книгу обліку та реєстр документів. Суми отриманих доходів, понесених витрат та сплаченого ПДФО (військового збору) відображаються у Книзі обліку (додатково див. наказ Мінфіну від 23.06.2017 р. №59);
- сума податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображається у річній податковій декларації, яка подається до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Право на знижку не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.
Декларація може бути подана в один із таких способів:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Алгоритм розрахунку податкової знижки ми наводили торік у статті у «ДК» №38/2018, тому в сьогоднішній статті зосередимося на практичних питаннях щодо переліку витрат.
Для отримання коштів у вигляді податкової знижки за 2018 рік подається декларація за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. №859 (у редакції наказу Мінфіну від 06.06.2017 р. №556). Проте наказом Мінфіну від 25.04.2019 р. №177 в новій редакції викладено нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Iнструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи1. Серед основних змін: введено окремий додаток Ф3 «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з використанням права на податкову знижку». Відбулось це через розширення переліку витрат під час застосування права на податкову знижку, а саме: порядок розрахунку суми податку, на яку зменшують податкові зобов'язання з ПДФО в разі використання цієї знижки, винесено в окремий додаток Ф3.
1 Наказ №177 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.08.2019 р. №59.
У додатку Ф3 зазначають:
1) у розділі I — суму документально підтверджених фактично понесених протягом звітного року витрат у розрізі категорій понесених витрат;
Зверніть увагу!
Вартісні показники у декларації проставляють у гривнях з копійками.
При заповненні декларації треба відобразити річну суму заробітної плати у рядку 10.1 розділу II, графи 3, а також ПДФО та військовий збір у графах 4 та 5. Ці суми дублюють у рядку 10 розділу II. Iнформація щодо сум береться з довідки від роботодавця про доходи у вигляді заробітної плати. Суму з графи 3 рядка 10.1 розділу II переносять до рядка 12 розділу IV. Далі слід заповнити розділі V декларації:
1) у рядку 14 зазначають суму ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов'язання з цього податку у зв'язку з використанням права на податкову знижку (відповідає значенню рядка 7 додатка Ф3);
2) у рядку 18.2 — суму податку, що її фізособі слід очікувати при погодженні розрахунку податковим органом. Цю суму відображають без знака «-».
У рядку 25 проставляють номер рахунку, найменування банку, МФО банку та ідентифікаційний код банку для перерахування коштів у разі повернення надміру утриманого ПДФО. Наприкінці декларації слід поставити позначку про подання додатка ФЗ і дату заповнення. Адже згідно з п. 179.8 ПКУ погоджена ДПС сума повертається фізособі протягом 60 календарних днів після надходження декларації.
2) у рядку 3 розділу II — загальну суму фактично здійснених протягом звітного року витрат, понесених платником податку за наслідками податкового року, у граничних розмірах, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п. 166.3 ПКУ (слід врахувати обмеження);
3) у рядку 4 розділу II — суму нарахованої заробітної плати, зменшену на суму обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати, а також на суму ПСП за її наявності відповідно до п. 164.6 ПКУ;
4) у рядку 5 розділу II — суму утриманого із заробітної плати ПДФО, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ. Значення рядка 5 відповідає значенню графи 4 рядка 10.1 декларації, але не менше ніж значення, обчислене за формулою: рядок 4 додатка Ф3 х 18%;
5) у рядку 6 розділу II — суму (вартість) витрат. Значення рядка 6 менше або дорівнює значенню рядка 3, але не більше ніж значення рядка 4 розділу II;
6) у рядку 7 розділу II — суму ПДФО, а саме право на податкову знижку.
Чи треба звітувати за новою формою декларації за 2018 рік?
За правилами п. 46.6 ПКУ, до визначення нових форм декларацій, які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій, чинні до такого визначення. На дату внесення останніх змін — 09.09.2019 р. — у Реєстрі форм електронних документів1 міститься попередня форма декларації у редакції наказу Мінфіну від 06.06.2017 р. №556.
Подається декларація до ДПС за місцем реєстрації фізособи.
Скористатися правом на податкову знижку можуть переселенці із тимчасово окупованих територій. Якщо платник податків — внутрішньо переміщена особа подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків за формою №5ДР (затверджена наказом Мінфіну від 29.09.2017 р. №822) та пред'явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, то й декларацію він подає до цього контролюючого органу.
Проте якщо цього не зроблено, декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, переміщеного з тимчасово окупованої території. У зв'язку з ситуацією, яка склалася у Донецькій та Луганській областях, та з огляду на Розпорядження №1085-р функціональні обов'язки з обслуговування платників податків — переселенців з тимчасово окупованої території покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які розташовані на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Iпотека та витрати на доступне житло
Підпункт 166.3.1 ПКУ. Проценти за іпотекою за дотримання вимог ст. 175 ПКУ можуть заявлятися до податкової знижки:
- за рахунок такого кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання2, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (п. 175.1 ПКУ);
Iпотека
Iпотечний кредит — фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п'ять повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу (пп. 14.1.87 ПКУ).
Iпотечний житловий кредит — фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п'ять повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу (пп. 14.1.87 ПКУ).
1 http://sfs.gov.ua/data/material/000/103/154157/Forms_deklar.htm, див. п. 82.
2 Навіть якщо основне місце проживання визначено не з початку звітного року.
- частина суми процентів, що включається до знижки, має дорівнювати добутку суми процентів і коефіцієнта, розрахованого згідно з п. 175.3 ПКУ;
- сума ПДФО, яку може повернути фізособа від сплачених процентів, безпосередньо залежить від площі житла. Це означає, що у разі коли площа житла, придбаного за рахунок іпотечного житлового кредиту, не перевищує 100 кв. м, фізособа має право включити до податкової знижки всю суму сплачених процентів (але в межах суми річного доходу за заробітною платою!);
- за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п. 175.4 ПКУ).
У кредитному договорі іпотеки має бути зазначено:
- що його видано на придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;
- до кредитного договору в обов'язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід'ємним доповненням до такого кредитного договору;
- договір іпотеки (застави) обов'язково має бути нотаріально посвідченим;
- кредит має бути отриманий від банку;
- договір про іпотечний кредит укладено на термін не менше ніж 5 років.
Якщо іпотека отримана з метою будівництва об'єкта, то першим звітним роком, у якому виникає право на податкову знижку, буде рік, у якому збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватись як основне місце проживання. Відповідно, до настання моменту переходу права власності на житло і реєстрації за цією адресою скористатися правом на знижку не можна (абз 2 п. 175.2 ПКУ).
Наприклад, у 2018 року продано квартиру, придбана у іпотеку. Чи є право на податкову знижку?
Якщо протягом звітного року об'єкт іпотеки був відчужений, то фізособа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом. Податківці (див. ЗIР, підкатегорія 103.06.01) пояснюють таку радше фіскальну позицію тим, що фізособа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише за дотримання умов, передбачених п. 175.1 ПКУ, а саме: житловий будинок (квартира, кімната) має бути визначений як основне місце проживання.
Підпункт 166.3.8 ПКУ. До податкової знижки включаються також суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Доступне житло
Доступне житло — це збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (ст. 4 Закону №800).
Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону №800, державна підтримка надається з розрахунку не більш як за 21 кв. м на одну особу та додатково 10,5 кв. м загальної площі житла на сім'ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти. Згідно з п. 4 Порядку №819, державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30% або 50% вартості нормативної площі доступного житла з урахуванням абз. 2 — 4 п. 3 цього Порядку.
Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, визначених банком.
Отже, фізособа має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30% або 50% вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту, решта вартості житла сплачується фізособою за власні кошти. I до складу податкової знижки включаються саме витрати, особисто понесені фізособою: на будівництво (придбання) такого житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.
Пожертвування або благодійні внески
Підпункт 166.3.2 ПКУ. До податкової знижки включаються cума коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) фізособою у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4% суми загального оподатковуваного доходу звітного року.
Неприбуткова організація повинна бути зареєстрована в Україні та внесена до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна! Одним із підтвердних документів, які необхідно надати органу ДПС, є копія договору про пожертву — саме у цьому договорі й уточнено статус отримувача благодійної допомоги.
З метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки, враховується лише дохід у вигляді заробітної плати, а не сукупний дохід фізособи!
Витрати на освіту
Підпункт 166.3.3 ПКУ. З 28.07.2018 р. набрав чинності Закон №2477, яким до ПКУ внесено такі зміни: платник податку має право включити до податкової знижки суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.
Якщо йдеться про витрати на користь закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти за роз'ясненнями податківців1, фізособа має право включити до податкової знижки за наслідками 2018 року витрати, понесені платником після набрання чинності Законом №2477, тобто після 28 липня 2018 року. Хоча у декларації слід вказати всю суму витрат за звітний 2018 податковий рік (від себе рекомендуємо уточнити, як заповнювати декларацію, безпосередньо в регіональній ДПС).
1 http://lg.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/388614.html та ЗIР, підкатегорія 103.06.03.
У підтвердних розрахункових документах (квитанції, касові ордери, чеки тощо) повинно зазначатися, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою, та підтверджуватись договором, що ідентифікує заклад освіти — надавача послуг і здобувача освіти — отримувача послуг (його законного представника). I як роз'яснюють податківці, для прискорення розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, крім декларації, варто надати копії підтвердних документів: зокрема, документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття освіти члена сім'ї першого ступеня споріднення).
Право на податкову знижку виникає і за навчання у приватному закладі освіти — тобто незалежно від статусу такого закладу. Адже статтею 1 Закону про освіту передбачено, що заклад освіти — це юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність. Заклад освіти згідно зі ст. 22 Закону про освіту залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.
До речі, податкові органи не заперечують щодо податкової знижки, коли фізособа подає довідку від працедавця, який за дорученням платника здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім'ї першого ступеня споріднення.
Чи є право на отримання податкової знижки за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі?
Згідно із Законом про вищу освіту, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема, належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень: навчання в аспірантурі. Отже, платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Чи має право на податкову знижку за навчання дитини один з батьків, якщо договір з навчальним закладом укладено матір'ю дитини, а в документах про сплату зазначено дані батька?
Як повідомляють самі податківці, важливо, щоб у договорі про навчання було зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини), і це би підтверджувалось розрахунковими документами, в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою, та копією договору, що ідентифікує заклад освіти — надавача послуг і здобувача освіти — отримувача послуг (його законного представника).
Витрати на лікування
Підпункт 166.3.4 ПКУ. Податкова знижка за витратами, понесеними фізособою на лікування за наслідками 2018 року, не надається. Адже п. 1 розділу ХIХ ПКУ встановлено, що пп. 166.3.4 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01.01.2019 р. закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка з витрат, понесених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування фізособи або члена сім'ї першого ступеня споріднення за наслідками 2018 року, платникам, на жаль, не надається.
Страхові і пенсійні внески
Підпункт 166.3.5 ПКУ. Це сума витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, за договорами недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом із недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують певні суми з розрахунку на місяць (з розрахунку за кожний із повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
- при страхуванні фізособи у 2018 році — 2470 грн (з розрахунку на місяць);
- при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю, з розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї у 2018 році — 1235 грн, 2470 грн х 50% (з розрахунку на місяць).
Пам'ятайте: фізособа може скористатися податковою знижкою за 2018 рік тільки в сумі плати за 2018 рік без урахування сплачених авансом внесків на наступні роки!
Якщо розглядати сплату пенсійних внесків, то, як повідомляється в IПК ДФСУ від 06.08.2019 р. №3669/Ч/99-99-13-02-03-14/IПК, підписання заяви про приєднання до умов пенсійного контракту «Особистий» є моментом укладення договору.
Тому фізособа може включити до податкової знижки фактично здійснені протягом 2018 року витрати на сплату пенсійних внесків за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами та копіями документів, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця (отримувача).
Пенсійний контракт
Пенсійний контракт — договір між пенсійним фондом та його вкладником, згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника (учасників) фонду за визначеною пенсійною схемою (абз. 22 ст. 1 Закону про недержавне пенсійне забезпечення).
А це умови пенсійного контракту з недержавним пенсійним фондом, заява про приєднання до умов контракту, повідомлення про укладення контракту та відкриття індивідуального пенсійного рахунку учаснику.
Витрати на усиновлення та подолання бездітності
Підпункт 166.3.6 ПКУ. Фізособа має право на податкову знижку у вигляді понесених витрат на оплату:
- допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством1 (підтверджується актами про надання медичних послуг), але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
- вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита.
Розрахунок податкової знижки на суму витрат на усиновлення
Алгоритм нарахування податкової знижки на суму витрат, понесених на оплату державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини:
— визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності;
— розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку:
від суми ПДФО із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита, та ставки податку 18%.
Чи може чоловік скористатись правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює?
Платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно з нормами ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині, але оплачених чоловіком2.
1 Відповідним нормативно-правовим актом є Порядок №787.
2 Додатково це підтверджує рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 р. у справі №320/5483/18.
Витрати на переобладнання транспортного засобу
Підпункт 166.3.7 ПКУ. Фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо, з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, що підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, який був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Процедуру переобладнання визначає Порядок №607. Відповідно до цього документа, після переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу вимогам правил, нормативів і стандартів України. За результатами такого оцінювання видається сертифікат відповідності для переобладнаних транспортних засобів, свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та акт технічної експертизи або сертифікат відповідності для інших транспортних засобів, які переобладнані.
