Зміни, що повинен був принести законопроект №1210, ми розглядали тут. Але Закон №466 має дещо інші зміни. Зокрема, очікуваного зростання штрафів за ПДФО-порушення в 4 рази не відбулося. Проте деякі штрафи все рівно зростуть в 2 рази (наведемо їх в таблиці).
Приємна новина - як і раніше, штрафу за деякі помилки в формі №1ДФ можна уникнути.
Штрафи, передбачені п. 119.1 і 119.2 ПКУ, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом. Це передбачено новою редакцією п. 119.3 ПКУ.
Штрафи для податкових агентів
| Було | Стало з 23.05.2020 |
|
Пункт 119.2 ПКУ. Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку:
|
Пункт 119.1 ПКУ – зміст порушень той самий, а ось відповідальність більша:
|
| Пункт 119.3 ПКУ. Оформлення документів, що містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи-резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених п. 119.2 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн. | Тепер це п. 119.2 ПКУ (і посилається він вже на п. 119.1 ПКУ). А штраф за таке порушення – 340 гривень. |
Навіть якщо помилку вчасно не виправлено, треба враховувати норми п. 109.3 ПКУ: необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення цього податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини податкового агента. Проте цей новий пункт з’явиться в ПКУ лише з 1 січня 2021 року!
А ось із сумами зазначених доходів та ПДФО, як і раніше, можна зробити перерахунок, використовуючи норми п. 169.4 ПКУ. При цьому уточнюючого розрахунку подавати не треба – результати такого перерахунку відображаються в формі №1ДФ за той квартал, у якому його було проведено. Докладно цей спосіб уникнути штрафу ми розглядали, зокрема, тут. І хоча в статті йдеться про річний перерахунок, насправді його, за бажанням податкового агента, додатково можна робити будь-коли і за будь-який період.
Щодо штрафів за неутримання, ненарахування і несплату ПДФО і ВЗ при виплаті доходу, то вони залишаються без змін – редакція ст. 127 ПКУ Законом №466 не змінювалась. Нагадаємо, що в цьому випадку штраф становить 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. А такі порушення, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Уточнення формули оподаткування зарплати і винагороди з ЦПД. Із пп. 164.6 ПКУ нарешті видалили згадку про ЄСВ, який вже давно зі зарплати та винагороди за договором ЦПХ не утримується.
Але на практиці для роботодавців нічого не зміниться – зменшити зарплату з метою оподаткування і далі можна буде лише на суму податкової соцпільги (і то лише для тих працівників, які мають право на її застосування). Про те, хто в 2020 році користується ПСП, ми писали тут.
Якщо податковий агент – ФОП IV групи. Раніше згідно з пп. 164.2.2 ПКУ при отриманні доходів у вигляді винагороди за договором ЦПХ від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи, їх отримувач зобов’язаний був включити суми таких доходів до річної податкової декларації за звітний рік та самостійно сплатити з них ПДФО та ВЗ.
З 23.05.2020 р. цю норму скасували. Тож ФОП IV утримуватимуть ПДФО та ВЗ з таких винагород та інших виплат за договорами ЦПХ як звичайні податкові агенти. А отримувачі таких доходів, якщо вони не є самозайнятими особами, не повинні будуть декларувати ці доходи і сплачувати з них податки.
Витрати фізосіб – підприємців на загальній системі оподаткування
Законопроектом №1210 передбачалось, що ФОП-«загальносистемники» за своїм бажанням зможуть включати до складу витрат суму розрахованої амортизації легкових та вантажних автомобілів (за умови використання їх у господарській діяльності).
Проте Законом №466 передбачається, що легкові автомобілі (а водночас і земельні ділянки та об'єкти житлової нерухомості) все ж таки залишаться основними засобами, що не підлягають амортизації ФОП (а отже, їх вартість ніяк не потрапить до складу витрат підприємця). Тобто амортизації будуть підлягати (а отже, і до включення до складу витрат підприємця) вантажні автомобілі (і то за умови їх використання у господарській діяльності). Ця зміна набрала чинності з 23 травня. Тому нам, як і підприємцям, дуже цікаво, як порахувати і враховувати ці витрати за підсумками 2020 року. Сподіваємось, що податківці швидко нададуть щодо цього відповідні роз’яснення.
Щодо ремонтів основних засобів, ситуація у ФОП наступна:
- реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту) можна амортизувати;
- витрати на поточний ремонт амортизації не підлягають, проте вони зазначені серед інших витрат, які ФОП може включити до податкових.
Також з 23 травня було внесено зміну і у перелік сплачених податків, що не потрапляють до витрат підприємця.
Якщо раніше «загальносистемник» не мав права включати до витрат суму податку на майно в цілому, то тепер до витрат не потрапляє тільки сума податку на житлове нерухоме майно. Таким чином, у підприємців з'явилась можливість віднести до складу витрат суму сплаченого земельного податку та податку з нежитлової нерухомості (звичайно ж за умови використання таких об'єктів у господарській діяльності). І це теж, звісно, позитивна новина, але вона теж вимагає роз’яснень від податківців. Адже ФОП сплачують такі податки у сумі, визначеній податківцями і на підставі ППР, в цілому за рік. І в платіжному документі теж не буде поділу, яка сума була сплачена за період до 23 травня, а яка – за пізніший період 2020 року. Тому як ФОП порахувати і підтвердити суму таких витрат, наразі незрозуміло.
Коли ФОП подавати «ліквідаційну» декларацію?
Згідно зі змінами, внесеними до п. 177.11 ПКУ, в разі припинення підприємницької діяльності ФОП-«загальник» подаватиме декларацію у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
Тобто подати таку декларацію треба протягом 20 днів після закінчення місяця, у якому відбулось таке припинення (до 23.05.2020 – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності).
Затверджено порядок оподаткування доходу приватних виконавців
ПКУ було доповнено п. 178.3 ПКУ, за яким для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.
Ця норма запрацювала з 23.05.2020 р.
Оподаткування доходів від продажу нерухомого майна та транспортних засобів
Змінився з 23.05.2020 р. і підхід до оподаткування продажу фізособою об’єктів транспортних засобів. Тепер будуть застосовуватись диференційовані ставки для першого, другого, третього і наступних продажів таких об’єктів протягом року.
Як це буде виглядати, покажемо у таблиці:
| Об'єкт продажу | Ставка ПДФО* | ||
| Перший продаж | Другий продаж | Третій і наступний продаж | |
| Нерухомість**, зазначена у п. 172.1 ПКУ | Не оподатковується | 5% | 5% |
| Нерухомість**, не зазначена у п. 172.1 ПКУ | 5% | 5% | 5% |
| об’єкт рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда | Не оподатковується | 5% | 18% |
| * якщо операція оподатковується ПДФО (за будь-якою ставкою), то утримується і військовий збір за ставкою 1.5%; ** у такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва. |
|||
При цьому з 23.05.2020 р. на продаж об’єктів незавершеного будівництва поширюються правила, встановлені п. 172.1 ПКУ. Отже, продаж одного такого об’єкта протягом звітного року не оподатковується ПДФО та ВЗ. Проте поширюється на таке майно і обов’язкова умова – перебування у власності фізособи-продавця протягом 3 років (ця умова не поширюється на незавершене будівництво, отримане у спадщину).
Зверніть увагу! Податковим агентом в разі купівлі нерухомості (і незавершеного будівництва) у фізособи тепер є не лише ЮО або ФОП, а і особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Відповідні зміни внесено до п. 172.7 ПКУ. Аналогічна зміна внесена і щодо купівлі у фізособи рухомого майна (пп. 173.3 ПКУ) і щодо подарунків фізособам (п. 174.6 ПКУ).
Нові види неоподаткованих доходів фізосіб
Також не включаються до оподатковуваного доходу фізосіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (пп. «а» пп. 164.2.14 ПКУ).
Скасували і норму щодо оподаткування пенсій (пп. 164.2.19 ПКУ). Відповідні зміни внесли і до пп. «е» пп. 165.1.1 ПКУ. Тож, з 23.05.2020 р. пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, отримані від ПФУ чи з бюджету (включаючи їх індексацію) незалежно від розміру, не оподатковуються.
Водночас від оподаткування доходом фізосіб звільняється і сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі виконання умов наведених у пп. 165.1.27 ПКУ.
Операції з цінними паперами
Щодо ЗЕД-операцій з цінними паперами до пп. 170.2.2 ПКУ додано наступні норми.
У разі продажу або придбання фізособою інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, доходи та витрати за такими операціями визначаються:
- у розмірі, не нижче звичайної ціни у разі продажу платником податку інвестиційного активу;
- у розмірі, не вище звичайної ціни у разі придбання платником податку інвестиційного активу.
Втім, ці нові норми не застосовуються, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу. Докладніше про контрольовані іноземні компанії ми розповімо в наступній статті.
А ось в цілому до витрат, на які можна зменшити об’єкт оподаткування за операціями з інвестиційними активами, то Нацкомфінпослуг, як і раніше, уважно стежитиме. Якщо раніше для того, щоб не врахувати такі витрати, повинно було бути рішення про ознаки фіктивності самої операції з придбання таких активів. То тепер достатньою умовою є включення емітента цінних паперів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності.
Підтвердження права на податкову знижку
Виходячи зі змін, внесених до пп. 166.2.2 ПКУ, щоб скористатися правом на податкову знижку, тепер обов’язково треба буде надавати разом із декларацією про майновий стан та доходи копії документів, які підтверджують це право. Оригінали цих підтвердних документів, як і раніше, залишатимуться у фізособи і зберігатимуться нею протягом строку давності, встановленого ст. 102 ПКУ.
При цьому договір про придбання товарів, робіт чи послуг, буде вимагатись на підтвердження права на податкову знижку лише у разі його наявності. Проте, якщо такий договір було укладено, для отримання права на податкову знижку обов’язковою умовою буде наявність в ньому вже не строку продажу (надання, виконання), а строку оплати за такі товари, роботи, послуги.
А от якщо оплата проводитиметься за електронним розрахунковим документом, то копію такого документу надавати податківцям буде не потрібно – достатньо вказати в декларації (яка подаватиметься для застосування знижки) лише реквізити такого електронного розрахункового документу.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!