14 листопада 2019 року нардепи підтримали у другому читанні (280 голосами) Держбюджет на 2020 рік (законопроект №2000). Законопроект було прийнято з урахуванням пропозицій Комітету з питань бюджету і зараз він переданий на підпис Президенту. Поки що остаточний його текст відсутній (про його появу повідомимо додатково). Наразі розкажемо про основні показники, закладені у ньому, на основі інформації, наданої прес-службою ВРУ та Мінфіну.
UPD_11.12.2019
11 грудня Президент підписав Закон про Держбюджет на 2020 рік. Про це ми писали тут.
Мінімальна заробітна плата
Ні Мінфін, ні ВРУ наразі не розповіли, які розміри мінімальної зарплати закладені в бюджет.
Проте під час презентації законопроекту №2000 до другого читання зазначалося, що даний показник не переглядався при підготовці бюджету до другого читання.
Якщо так, то розмір мінімальної зарплати у 2020 році становитиме:
- у місячному розмірі: з 1 січня — 4723 гривні (тобто на 550 грн більша ніж у 2019 році - 4173 грн);
- у погодинному розмірі: з 1 січня — 28,31 гривні (у 2019 році - 25,13 грн).
Що це означає? Перш за все, що роботодавець зобов’язаний щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше встановленого законодавством розміру, який може складатися з окладу, премій, надбавок та інших постійних доплат. Тобто, з 1 січня 2020 року такий розмір не може бути меншим за 4723 грн.
За недотримання вищезазначених вимог законодавства про працю роботодавці несуть фінансову та адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 265 КЗпП фінансова відповідальність за кожного працівника при недотриманні мінімальних державних гарантій в оплаті праці складає 10 мінімальних зарплат. У 2020 році штраф буде становити 47 230 грн.
Окремого адміністративного штрафу за таке порушення не передбачено. Але є штраф за порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю (п. 1, 2 ст. 41 КпАП). Він встановлений у розмірі від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн). У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн).
Прожитковий мінімум
Законом встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі:
- з 1 січня 2020 року - 2027 гривень;
- з 1 липня - 2118 гривень;
- з 1 грудня - 2189 гривень.
Для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня;
- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень;
- працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень;
- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.
На які ще показники вплине зміна прожиткового мінімуму ми розглянемо окремо у наступній статті.
А зараз розглянемо, як нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму вплинуть на оподаткування зарплати працівників.
Військовий збір
Почнімо з цього платежу – адже, якщо навіть у ньому й виникнуть зміни, вони не стосуватимуться виплат працівникам. Усі виплати, нараховані (виплачені) працівникам з утриманням із них ПДФО, оподатковуються і військовим збором за ставкою 1,5%.
Без змін залишаються строки сплати військового збору та звітування за ним.
ПДФО
Основні моменти, які повинен знати кожен податковий агент: ставки ПДФО, порядок визначення бази оподаткування (навіть «натуральний» коефіцієнт), порядок і форма звітування, строки сплати ПДФО до бюджету залишилися незмінними. Принаймні зараз, ми вважаємо, що саме так.
Що ж змінилося?
На показниках мінімальної зарплати в місячному розмірі та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлених Держбюджетом-2020, базуються зміни, про які розповімо далі.
Податкова соцпільга у 2020 році
Згідно з пп. 169.1.1 ПКУ, податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Отже, у 2020 році її базовий розмір (100%) становитиме: 2102 грн х 50% = 1051 грн.
Відповідно до абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певний поріг – суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Отже, у 2020 році цей поріг становитиме: 2102 грн х 1,4 = 2940 грн.
Пам'ятайте!
Граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, що передбачені пп. 169.1.2 ПКУ, визначається як добуток порогу застосування ПСП та відповідної кількості дітей.
Докладніше все це у цифрах наводимо у таблиці 1.
Таблиця 1
Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2020 році
|
Податкова соціальна пільга з ПДФО (ПСП з ПДФО) |
|||
|
Категорії осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (ст. 169 ПКУ) |
Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП*) |
Сума ПСП з ПДФО, грн |
Граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги, грн** |
|
Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ) |
100% |
1051 |
2940 |
|
Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, – з розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ) |
100% |
1051 х кількість дітей |
одному з батьків 2940 х кількість дітей |
|
Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ): |
150% |
1576,50 х кількість дітей |
2940 х кількість дітей |
|
Для платника податку, який (пп. «в» – «е» пп. 169.1.3 ПКУ): |
150% |
1576,50 |
2940 |
|
Для платника податку, який є (пп. «а» – «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ): |
200% |
2102 |
2940 |
Як бачимо, цифри змінилися. Але порядок надання податкової соціальної пільги залишився без змін.
Розгляньмо на прикладах, як надаватиметься ПСП у 2020 році.
Приклад 1. ПСП не застосовується. Працівникові нараховано мінімальну зарплату за місяць у розмірі 4723 грн. Яку суму заробітної плати отримає працівник на руки у січні 2020 р.?
Розмір військового збору: 4723,00 х 1,5% = 70,85 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: Оскільки зарплата працівника перевищує 2940,00 грн, він не має права на отримання ПСП.
Тож розмір ПДФО: 4723,00 х 18% = 850,14 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 4723,00 – 70,85 - 850,14 = 3802,01 грн.
Приклад 2. Працівник має право на застосування ПСП (100%). Працівник працює неповний робочий день. Нарахована зарплата за січень 2020 року становить 2000,00 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати?
Розмір військового збору: 2000,00 х 1,5% = 30,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: Оскільки зарплата працівника не перевищує 2940,00 грн, він має право на отримання ПСП у розмірі 1051,00 грн.
ПДФО: (2000,00 – 1051,00) х 18% = 170,82 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 2000,00 - 30,00 – 170,82 = 1799,18 грн.
Для застосування ПСП працівникові необхідно подати до бухгалтерії заяву про застосування пільги (п. 4 Порядку №12271).
Приклад 3. Застосування ПСП на дітей. У матері трьох дітей віком до 18 років сума нарахованої заробітної плати становить 8000,00 грн. Працівниця надала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами згідно з Порядком №1227.
Працівниця має право на застосування ПСП підвищеного розміру, позаяк її дохід – 8000,00 грн, що менше ніж 8820,00 грн (2940,00 грн х 3). Батько дітей таким підвищеним розміром порогу застосування ПСП не користується.
Розмір військового збору: 8000,00 х 1,5% = 120,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: Позаяк працівниця утримує трьох неповнолітніх дітей, вона має право на отримання ПСП у розмірі 3153,00 грн (по 1051,00 грн на кожну дитину).
ПДФО: (8000,00 – 3153,00) х 18% = 872,46 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 8000,00 - 120,00 – 872,46 = 7007,54 грн.
Розмір доходів, які не оподатковуються
ПКУ встановлює низку видів доходів, які звільнені від оподаткування ПДФО, але у межах певного розміру (суми).
Подарунки фізособам
Як оподатковуються у 2019 р. ПДФО новорічні подарунки дітям працівників читайте тут. А ось щодо подарунків – 2020 слід пам’ятати таке:
Відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Отже, негрошові подарунки в 2020 році не оподатковуються, якщо їх вартість з розрахунку на місяць становить не більш ніж 1180,75 грн (25% від 4723 грн).
Якщо вартість подарунків більша, то слід буде оподатковувати тільки суму перевищення. Про це ми писали тут.
При цьому базою оподаткування ПДФО буде вартість подарунка, збільшена на відповідний натуральний коефіцієнт (у 2019 і у 2020 роках – 1,21951) за правилами оподаткування додаткового блага відповідно до п. 164.5 ПКУ.
З метою утримання військового збору такої бази визначати не потрібно. Військовий збір буде утримуватися з оподаткованої ПДФО частини вартості подарунка без застосування натурального коефіцієнта.
Вартість навчання
Відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізичної особи не включаються до оподатковуваного доходу останньої за таких умов:
- суми за навчання сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;
- розмір неоподатковуваної суми, сплаченої за навчання, становить трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року, за кожний місяць навчання.
Отже, у 2020 році отримати оплату за навчання від іншої особи можна буде без сплати ПДФО та ВЗ на суму 14169,00 грн за місяць.
Сума, що перевищує зазначену, підлягатиме оподаткуванню. I позаяк ідеться про негрошовий дохід – із застосуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ (у 2020 році цей коефіцієнт, як і раніше, становитиме 1,21951).
Благодійна допомога
Про правила надання фізособам неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги в 2019 році ми писали тут.
У 2020 році ці правила не зміняться, а отже, наші поради залишатимуться актуальними.
Але сам розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у 2020 році становитиме вже 2940,00 грн (у 2019 році він є меншим і становить 2690 грн).
Добові під час відрядження
Зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2020 року призведе до збільшення суми неоподатковуваних добових по Україні. Але для відряджень за кордон така сума залишається незмінною (див. табл. 2).
Таблиця 2
Неоподатковуваний розмір добових витрат у 2020 році
|
Країна відрядження |
Неоподатковуваний розмір добових витрат з розрахунку на кожен день відрядження у 2020 році |
|
Україна |
Не більше 472,30 грн* |
|
Закордон |
Не більше 80 евро** |
|
* Не більше 0,1 МЗП на 1 січня 2020 року. |
|
А що з ЄСВ?
Розмір мінімального страхового внеску у 2020 році розраховується як добуток мінімальної зарплати та ставки ЄСВ у розмірі 22% й становить 1039,06 грн (4723,00 грн * 22%)
Згідно зі ст. 8 Закону про ЄСВ, якщо база нарахування ЄСВ найманих працівників менша за розмір встановленої мінімальної заробітної плати за звітний період, то роботодавець зобов'язаний донарахувати ЄСВ до мінімального страхового внеску.
Однак з цього правила є виключення. Про те, коли слід донараховувати ЄСВ і коли цього робити не треба, можна подивитись тут.
Зміниться й розмір максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ, оскільки він становить 15 мінімальних зарплат (у 2020 році – 70845 грн).
А тепер на прикладах розглянемо, як це працюватиме.
Приклад 4. Оклад менший за мінімальну зарплату – що з ЄСВ?
Працівнику за основним місцем роботи встановлено оклад 3000,00 грн і жодних інших виплат він отримувати не повинен.
Якщо він відпрацював повний місяць і виконав норму робочого часу, роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2020 р. у розмірі мінімальної зарплати 4723,00 грн. Таким чином, фонд оплати праці такого працівника складатиметься з зарплати за відпрацьований час згідно з окладом 3000 грн і доплати до розміру мінімальної зарплати 1723,00грн.
Така нарахована зарплата 4723,00 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. Таким чином, завдяки доплаті роботодавець сплачує ЄСВ у мінімальному розмірі – 1039,06 грн. Але робиться така доплата не для того, щоб сплатити ЄСВ у мінімальному розмірі, а щоб виконати мінімальні гарантії в оплаті праці працівника.
А якби працівник норму робочого часу не виконав, наприклад, через неповний робочий день (0,5 ставки)? Оскільки працівник відпрацював лише половину норми робочого часу, то роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2020 р. у розмірі половини мінімальної заробітної плати: 4723,00 х 0,5 = 2361,50 грн. А ось ЄСВ довелося б сплатити за такого працівника у розмірі мінімального страхового внеску 1039,06 грн. Оскільки це основне місце роботи і цього вимагає ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.
Приклад 5. Якщо працівник – зовнішній сумісник
Працівнику за сумісництвом встановлено оклад 3000,00 грн і жодних інших виплат він отримувати не повинен. Вважатимемо, що працівник виконав лише половину норми робочого часу. Як буде нарахована його зарплата та яку суму ЄСВ на неї слід нарахувати?
Оскільки оклад працівника менший за мінімальну зарплату, він також матиме право на доплату, але пропорційно відпрацьованого робочого часу. Працівник відпрацював лише половину норми робочого часу, тож роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2020 р. у розмірі половини мінімальної заробітної плати: 4723 х 0,5 = 2361,50 грн.
Така нарахована зарплата 2361,50 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. При цьому вимога ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ не застосовується – роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі, визначеному з фактично нарахованої зарплати: 2361,50 х 22% = 519,53 грн.
Приклад 6. Якщо працівник – внутрішній сумісник
Візьмемо умови прикладу 5, але працівник буде внутрішнім сумісником. Тобто на цьому ж підприємстві він ще має основну посаду і роботу, за якою йому було нараховано 5000 грн зарплати, а за сумісництво – 2361,50 грн. Яку суму ЄСВ на такі зарплати слід нарахувати?
Щодо нарахування ЄСВ на зарплату (та решту доходів) внутрішніх сумісників ситуація склалася цікава.
Справа в тому, що ПФУ наполягав, що ЄСВ треба нараховувати окремо за кожною із посад такого працівника (і навіть у таблиці 6 Звіту з ЄСВ зарплату відображати окремо).
А ДПС наполягала, що зарплату за такими посадами слід сумувати (і у таблиці 6 відображати одним рядком). Ми про це писали ще у 2017 році.
Якщо йти за цими роз’ясненнями податківців, то сума ЄСВ становитиме: (5000 + 2361,50) х 22% = 1619,53 грн. І навіть, якщо б за основною посадою працівник не виконав би норму робочого часу і отримав зарплату нижчу за мінімальну, то донараховувати ЄСВ за нього довелося б лише в тому випадку, якщо сумарний дохід (зарплата за обома місцями роботи) був би нижчим за мінімальну місячну зарплату.
Але пізніше податківці передумали, про що зазначено тут.
Тобто, зараз податківці вважають, що у таблиці 6 Звіту про ЄСВ інформацію про доходи, нараховані працівнику-суміснику, слід відобразити окремо від інших доходів, у тому числі від доходів, нарахованих за основним місцем роботи, проставивши в графі 22 ознаку «0» (ні), тобто без трудової книжки. А в графі 24 «Ознака неповного робочого часу» – «1» (так).
Тобто, якщо працівник працевлаштований і за основним місцем роботи, і за внутрішнім сумісництвом, то у таблиці 6 відображаємо двома рядками. Відповідно, окремо нараховуватиметься йому і ЄСВ за такими посадами.
Якщо відображати такі виплати і нараховувати ЄСВ на них окремо, то діяти треба буде як у прикладі 4 та 5. Тобто, нараховувати 22% ЄСВ на нараховану зарплату 5000 грн за основним місцем роботи (1100 грн). І нараховувати 22% ЄСВ на зарплату 2361,50 грн за сумісництвом (519,53 грн).
Разом 1100 + 519,53 = 1619,53 грн, і суми збігаються. Але якщо б за основною посадою працівник не виконав би норму робочого часу і отримав зарплату нижчу за мінімальну (наприклад, 4000 грн), то йому довелось би нараховувати ЄСВ не в розмірі 4000 х 22% = 880 грн, а у розмірі мінімального страхового внеску (1039,06 грн).
Тобто, різниця в цих підходах нарахування ЄСВ є, і окремо чи разом це робити, має значення. То як бути? Позиція контролерів може змінюватись неодноразово. Але оскільки адміністрування ЄСВ здійснюють саме податківці, роботодавцям варто звернутися до них за індивідуальною консультацією, щоб потім уникнути штрафів при перевірках.