Коментар до Постанови ВС від 14.04.2025 у справі №904/2465/21
Наразі недостатньо знайти контрагента та укласти з ним вигідний договір. Треба ще переконатися, що особа, яка від імені контрагента підписує цей договір, має на це повноваження. Особливо якщо йдеться про договір на значну суму коштів. Інакше договір можуть визнати недійсним (зокрема, і з ініціативи самого контрагента – підприємства). І вигода, якої ви від нього очікували, залишиться лише на папері.
Як від цього убезпечитись? Вивчати помилки інших та робити висновки. Наведемо практичний приклад за рішенням ВС.
Зміст справи
У березні 2021 року ПАТ звернулося до суду із позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ним та ТОВ.
Упродовж квітня 2018 року голова правління ПАТ за відсутності рішення загальних зборів чи наглядової ради уклав взаємопов’язані договори на загальну суму 3,2 млн грн, що становить 86,34% вартості активів цього товариства за 2017 рік.
Спірні договори від імені ПАТ підписано головою правління з перевищенням повноважень, з порушенням вимог ст. 92 ЦКУ (вказаний голова правління діяв не в інтересах ПАТ, недобросовісно та нерозумно, про що у ТОВ знали або могли знати, проявивши мінімальну обачність), а також з порушенням ст. 241 ЦКУ.
За умовами статуту ПАТ (у редакції, чинній на момент укладення спірних договорів) прийняття рішень про надання згоди на вчинення значних правочинів, якщо ринкова вартість майна, що є їх предметом, становить від 10% до 25% вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності, належить до виключної компетенції наглядової ради ПАТ.
Що вирішили суди попередніх інстанцій
Апеляційний господарський суд так само, як і суд першої інстанції, зазначив, що з огляду на положення статей 92, 241 ЦКУ обмеження повноважень щодо представництва ЮО набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, коли саме вона, третя особа, вступаючи у відносини з ЮО, діяла недобросовісно або нерозумно. Зокрема, достеменно знала або за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження, а правочин не отримав наступного схвалення особи, яку представляють.
Тож спірні договори від імені ПАТ були підписані його головою правління, який діяв на підставі статуту, і в цьому випадку навіть ознайомлення зі статутом не дозволяло покупцю дійти однозначного висновку про наявність обмежень у голови правління продавця за ознакою вчинення значного правочину. Дані ЄДР як відкрите джерело інформації про органи управління відомостей про обмеження повноважень голови правління ПАТ не містив. У подальшому правочин був схвалений діями ПАТ.
ТОВ, зі своєї сторони, посилається на аналогічні висновки Великої Палати ВС (справа №668/13907/13-ц). На час укладення оспорюваних договорів ТОВ проявило розумний рівень обачності для встановлення обмежень представника ПАТ на підписання договорів, а саме:
- звернулося до ЄДР, який не містив обмежень щодо повноважень голови правління ПАТ, а тому ТОВ могло розумно покладатись на такі відомості (крім того, внесення актуальної інформації до цього реєстру є обов’язком саме ПАТ);
- оспорювані правочини були схвалені ПАТ наступними діями після їх укладення (оплата, приймання-передачі майна тощо);
- наявність внутрішньокорпоративних суперечок ПАТ не може бути підставою для визнання недійсними договорів, укладених відповідно до вимог чинного законодавства, та призводити до порушення законних прав та інтересів третіх осіб, у тому числі і ТОВ як сторони договору.
Судова практика минулих років була неоднозначна
Судова практика попередніх років вказувала на те, що у разі якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони цього договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень. У такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
Але потім у постанові від 09.06.2021 у справі №911/3039/19 ВС зазначив, що суди:
- або мають установити реальну обізнаність третьої особи про наявність обмежень,
- або виходити із правової презумпції, що за всіма обставинами контрагент за договором не міг про них не знати.
Таким чином, зазначення у правочині відомостей про те, що голова правління діє на підставі статуту, не є достатньою підставою для того, щоб вважати контрагента таким, що повністю ознайомлений із повноваженнями керівника щодо укладення значних правочинів, з урахуванням визначення значного правочину через ринкову вартість майна або даних фінансової звітності.
Тобто при розгляді коментованої справи були наявні взаємовиключні за своїм змістом висновки ВС. І це свідчило про неоднакове правозастосування ВС приписів ч. 3 ст. 92 ЦКУ.
Як дізнатись про обмеження повноважень?
Велика Палата ВС у справі №757/23249/17 (Постанова від 13.03.2024) дійшла висновку, що:
- Приписи ч. 3 ст. 92 ЦКУ встановлюють виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з ЮО договір, обмеження повноважень щодо представництва ЮО загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.
- Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з ЮО та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.
- З огляду на приписи статей 92, 237 – 239, 241 ЦКУ для визнання недійсним договору, укладеного ЮО з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва ЮО, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені.
Увага! У питанні обізнаності контрагента із повноваженнями особи, яка підписує договір, необхідно у тому числі виходити з того, що якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту товариства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони цього договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень. У такому разі сторона не може посилатись на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
Значні правочини АТ та їх підписання
За змістом ч. 2 ст. 106 чинної редакції Закону про АТ, якщо ринкова вартість предмета значного правочину становить від 10 до 25 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності товариства, рішення про вчинення значного правочину приймається наглядовою радою або радою директорів.
Суди установили, що копія фінзвіту ПАТ станом на 31 грудня попереднього року свідчить про те, що вартість чистих активів товариства становить 3,7 млн грн, тому 10% від цієї суми дорівнює 370 тис грн. І це значно менше від суми договору (3,2 млн грн). Ось чому на укладання такого договору потрібна була згода власників ПАТ.
Важливо! На нашу думку, при укладенні договорів слід керуватись не лише статутом та Законом для отримання інформації про те, чи відповідає правочин критеріям значного, а й прописати відповідні умови у договорі – причому відповідне рішення про вчинення значного правочину може бути додатком до договору.
Однак правила ч. 1 ст. 108 Закону про АТ вказують на необхідність подальшого схвалення правочину, якщо він укладений з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення, у т. ч. і з перевищенням повноважень голови правління АТ.
А в ситуації, що розглядається, договір був не лише підписаний головою правління ПАТ, має відбиток печатки, а й у подальшому був схвалений ПАТ наступними активними діями, зокрема шляхом підписання актів приймання-передачі нерухомого майна за спірними договорами, отримання оплати за договорами у повному обсязі, яку не було повернуто. За змістом статуту ПАТ для підписання головою ПАТ актів приймання-передачі не потрібне рішення загальних зборів, наглядової ради або правління.
Тому в цій ситуації ВС вирішив, що не все так однозначно, і передав справу на новий розгляд, аби встановити, знало чи не знало ТОВ про те, що керівник ПАТ не мав повноважень підписувати такий договір. І як так вийшло, що позов про визнання договору недійсним виник вже після господарських операцій за ним та приймання-передачі майна, з оформленням необхідних первинних документів.
Порада від редакції: знайомлячись із контрагентом, читаємо його статут і вивчаємо фінзвітність
Тепер, після того як ми розглянули судову справу, поради для всіх – що треба врахувати на майбутнє.
Для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником ЮО з перевищенням повноважень (постанова Великої Палати ВС від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц), необхідно встановити:
- По-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно.
- По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.
А для доказів потрібна така інформація про контрагента:
- дані про нього з ЄДР,
- його статут та фінансова звітність.
Що робити, якщо контрагент не бажає надавати статут та фінзвітність, посилаючись на комерційну таємницю?
ВС звертає увагу, що згідно з постановою КМУ від 09.08.1993 №611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» установчі документи – це документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами, і не становлять комерційної таємниці.
Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону №755 в ЄДР містяться такі відомості про юрособу, крім держорганів і органів місцевого самоврядування як юросіб:
- відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юрособи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо,
- дані про наявність обмежень щодо представництва юрособи.
Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ст. 10 Закону №755).
Отже, повноваження (обмеження повноважень) органу або особи, уповноваженої на відповідні дії від імені господарського товариства, можуть на рівні зі статутом підтверджуватися даними з ЄДР (витягом з ЄДР). А отже, такі відомості можуть доводити чи спростовувати обставини про обізнаність контрагента юрособи про наявні обмеження.
Окремо нагадаємо, що наразі можна ознайомитися не лише з копією статуту, а і з його оригіналом. На сьогодні статути подаються для реєстрації юрособи в ЄДР в оригіналі в одному примірнику. Проте Опис з переліком поданих документів для такої дії та з кодом на Описі зберігається в юрособи та може бути наданий контрагенту на його вимогу.
За вказаним кодом на Описі можна ознайомитись зі статутом (його окремими положеннями щодо обмежень керівника та щодо особливостей укладення значних правочинів).
Щодо фінзвітності, то вона так само є доступною для ознайомлення зацікавленою стороною і на запит такої особи має бути надана товариством.