Головна Усі новини Праця та соціальний захист Оплата праці

Особливості оплати 13-тої зарплати та нецільової матдопомоги

Наприкінці року роботодавці, як правило, стимулюють та заохочують працівників. Які «бонуси» можна виплатити працівникам? Який порядок надання нецільової матеріальної допомоги та коли вона має оподатковуватися? Як оподатковується заохочення працівників у вигляді 13-ї зарплати? Розповімо про правила, які діють наприкінці 2019 року

До свого завершення підходить 2019 рік, і саме час підбити підсумки, а також заохотити працівників. У цій статті розглянемо два такі популярні варіанти.

 

13-та зарплата чи винагорода (премія) за підсумками роботи за рік

Основними нормативно-правовими актами, що регламентують форми та системи оплати праці, умови і розміри запровадження надбавок, доплат, премій та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, є КЗпП, Закон про оплату праці, а також Iнструкція №5.

Відповідно до ст. 15 Закону про оплату праці, вищезазначені показники організації оплати праці встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Чинним законодавством не передбачено прямих норм, які б визначали конкретний порядок нарахування та виплати винагороди за підсумками роботи за рік, такі норми кожне підприємство розробляє та затверджує самостійно. Отже, рішення про виплату винагороди за підсумками роботи за рік приймається безпосередньо на підприємстві та закріплюється внутрішнім нормативним документом. У разі відсутності на підприємстві колективного договору згадані виплати можуть регламентуватися положенням про систему оплати праці або положенням про преміювання.

Наприклад, положення про преміювання може складатися з урахуванням критеріїв диференціації розмірів винагород або премій, а також визначати порядок та строки їх виплат. У ньому слід зазначити умови та/або розміри винагороди за підсумками роботи за рік. Так, розмір винагороди можна встановлювати відповідно до стажу роботи на підприємстві або у відсотковому відношенні до посадового окладу чи в однаковому (фіксованому) розмірі для всіх працівників тощо. У будь-якому разі рішення про виплату винагороди за підсумками роботи за рік затверджується наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

 

Оподаткування 13-ї зарплати

ПДФО та ВЗ

Річна винагорода, яку надають працівникам на підставі ст. 2 Закону про оплату праці, входить до фонду оплати праці, її оподатковують у тому самому порядку, що й зарплату. Тобто з неї утримують ПДФО за ставкою 18% (пп. 164.2.1п. 167.1 ПКУ), військовий збір за ставкою 1,5% (п. 16-1 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ).

У формі №1ДФ річну винагороду відображають у звітному кварталі, в якому її нараховано, з ознакою доходу «101».

 

ЄСВ

 На суму 13-ї зарплати слід нараховувати ЄСВ за ставкою 22% (8,41% для працівників з інвалідністю) в межах максимальної величини бази нарахування. Позаяк вона входить до фонду оплати праці та про неї нічого не зазначено в Переліку №1170 (ч. 1 ст. 4ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).

 

Нюанси оподаткування та нарахування на 13-ту зарплату звільненому працівнику

ПДФО

 Якщо така річна винагорода надається працівникам, які вже звільнилися, тоді така виплата не вважається зарплатною і є так званим іншим доходом, з якого слід утримати ПДФО та військовий збір на підставі пп. 164.2.20 ПКУ. Таким чином, у ф. №1ДФ її слід буде відобразити з ознакою «127».

 

ЄСВ

 Якщо працівник звільнився, то підприємство вже не є роботодавцем. I здається, що відповідно до ст. 4 Закону про ЄСВ вже не зобов'язане нараховувати та сплачувати ЄСВ.

Але є одне «але»: особам, яким після звільнення з роботи нараховано дохід за відпрацьований час, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення такого доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які її нараховано (ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Позаяк 13-та зарплата є винагородою за результатами річної роботи, то її слід вважати доходом за відпрацьований час. Отже, ЄСВ слід сплатити, але обчислювати необхідно окремо за кожен місяць, на який припадає виплата 13-ї зарплати, тобто враховуючи максимальну величину бази нарахування, що діяла у відповідному місяці.

 

Як обрати строк виплати 13-ї зарплати та як це вплине на середній заробіток

Від строку виплати 13-ї зарплати залежить і розмір середнього заробітку працівника в майбутньому.

Нагадаємо, що середня зарплата для оплати часу відпусток обчислюється з урахуванням положень Порядку №100. Згідно з нормами п. 2 Порядку №100 середня зарплата для оплати часу відпусток (за дні невикористаної відпустки) обчислюється виходячи з нарахованої працівникам зарплати за 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

На підставі абз. 2 п. 3 Порядку №100 одноразова винагорода за підсумками роботи за рік враховується при обчисленні середньої зарплати у всіх випадках її збереження шляхом додавання до кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Однією з основних умов врахування цієї винагороди у розрахунку відпусткових є її нарахування у поточному році, тобто в тому, в якому нараховується середня заробітна плата, за попередній календарний рік. Аналогічне роз'яснення наводилось в листах Мінсоцполітики від 20.06.2019 р. №723/0/204-19 (див. «ДК» №28/2019) та від 20.04.2017 р. №1225/0/101-17/282 (див. «ДК» №21/2017).

Не включається до розрахунку винагорода за поточний рік. Наприклад, якщо одноразова винагорода за підсумками року була нарахована та виплачена у 2019 році за 2019 рік, вона не буде враховуватися в розрахунку середнього заробітку (лист Мінпраці від 24.06.2008 р. №411/13/84-08).

Отже, якщо ось таку тринадцяту зарплату буде виплачено працівникам за 2019 рік у грудні 2019 року, вона взагалі не враховуватиметься у розрахунку середньої зарплати за Порядком №100. Якщо її буде виплачено, припустімо, у січні 2020 р. за 2019 р., її слід буде враховувати до розрахунку середньої зарплати з урахуванням вищезазначених умов. Проте, нарахована винагорода впливає на розрахунок середньої зарплати для лікарняних і декретних та оплати праці у відрядженнях.

 

Нецільова благодійна допомога

Документальне оформлення

Для відображення в обліку будь-якої господарської операції потрібні відповідні первинні документи. Це встановлено ст. 9 Закону про бухоблік. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, — безпосередньо після її закінчення. Не є винятком і матеріальна допомога фізособам.

При наданні благодійної (матеріальної) допомоги фізособам потрібні:

  • заява від фізособи;
  • складений наказ керівника підприємства на підставі даних із таких заяв про надання благодійної допомоги;
  • платіжне доручення (якщо допомогу надавали у безготівковій формі) або видатковий касовий ордер (якщо фінансування здійснено готівкою).

Розмір неоподатковуваної благодійної допомоги у 2019 році. Неоподатковувані види та розмір благодійної допомоги визначено п. 170.7 ПКУ.

Відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного року сукупно у розмірі граничного доходу для застосування ПСП.

Нагадаємо, що цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів. Тож при наданні нецільової допомоги слід врахувати ці особливості.

У 2019 році розмір такого доходу становить 2690 грн. Тож у 2019 році без наслідків в оподаткуванні ПДФО та військовим збором можна надати своїм працівникам нецільову благодійну допомогу у розмірі 2690 грн.

При наданні такої допомоги у розмірі більше ніж 2690 грн сума перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором. Військовий збір утримується з суми перевищення у розмірі 1,5%, а ПДФО за ставкою 18%.

 

Відображення у формі №1ДФ

 Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається в податковому розрахунку у формі №1ДФ з ознакою доходу «169».

Зверніть увагу!

Думка податківців щодо відображення такої допомоги у ф. №1ДФ періодично змінюється. У 2018 р. вони писали, що сума перевищення відображається у формі №1ДФ з ознакою доходу «126» як додаткове благо або «127» як інший дохід.

Та у листах від 28.10.2015 p. №22789/6/99-99-17-03-03-15 та від 25.02.2016 р. №4186/10/26-15-12-04-12 вони говорять про ознаку доходу «127» для такого виду доходу.

Тож обережний податковий агент може звернутися до органу ДПС за індивідуальною податковою консультацією щодо цього.

Відомості щодо доходів, оподаткованих військовим збором, відображають у розділі II форми №1ДФ. А саме у рядку «Військовий збір» загальну суму нарахованого доходу, загальну суму виплаченого доходу, загальну суму нарахованого ВЗ та загальну суму перерахованого до бюджету ВЗ відображають у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). При цьому відомості про фізособу — платника податку, якій нараховано доходи, з яких утримується ВЗ, не зазначають.

 

ЄСВ на суми нецільової благодійної допомоги

Нецільова благодійна допомога не належить до основної або додаткової зарплати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат. Тому вона не є базою для нарахування ЄСВ.

Але у податківців є своя думка щодо цього. Вони говорять, що нецільова благодійна допомога — різновид матеріальної допомоги одноразового характеру. Така допомога не входить до фонду оплати праці на підставі пп. 3.31 Iнструкції №5. А отже, на її суму ЄСВ нараховувати не треба (п. 14 р.1 Переліку №1170).

Якщо виконано умови визнання допомоги одноразовою і нецільова благодійна допомога не є базою для нарахування ЄСВ, то вона не відображається у щомісячному Звіті з ЄСВ роботодавця.

Умови визнання допомоги одноразовою:

— допомогу виплачують окремому працівнику, наприклад у зв'язку зі сімейними обставинами;

— необхідність у її отриманні виникла раптово;

— рішення про надання та розмір такої допомоги приймає керівник підприємства на власний розсуд.

 

Коли благодійну допомогу може бути визнано зарплатою

 Iз наведеної вище позиції податківців випливає, що надавати допомогу в один момент всім працівникам або більшості працівників без сплати ЄСВ не вийде.

Так само, на їх думку, нараховується ЄСВ на суму нецільової благодійної допомоги, якщо вона не є одноразовою, тобто виплачується працівнику частіше ніж раз на рік. У такому разі вони будуть стверджувати, що така допомога не відповідає критеріям визнання разової допомоги.

Тому під час перевірок податківці будуть наполягати на нарахуванні ЄСВ, та навіть на оподаткуванні ПДФО та ВЗ вже за зарплатними правилами (хоча п. 170.7 ПКУ наведених вище вимог не містить!). Щоб уникнути суперечок із контролерами, варто надавати нецільову благодійну допомогу кожному з працівників не частіше ніж раз на календарний рік, а також в день невиплати зарплати. Наприклад, під новорічні свята її можна буде виплатити без оподаткування двічі: у грудні 2019 і у січні 2020 (але потім вже протягом 2020 року такому працівнику нецільову благодійну допомогу краще не надавати).

 

Сплата ПДФО та військового збору

 За пп. 168.1.2 ПКУ ПДФО сплачується до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Це стосується й виплати благодійної допомоги, яка має оподатковуватися ПДФО та ВЗ (у розмірі, що перевищує граничний протягом року).

Бухоблік. У бухобліку виплати благодійної допомоги призводять до зменшення активів, а отже, відповідно до п. 5 П(С)БО 16 відображаються у складі витрат.

Згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати у вигляді перерахованої благодійної допомоги визнаються витратами періоду, в якому вони були понесені. А відповідно до п. 29 цього ж П(С)БО такі витрати відображатимуть у бухобліку за дебетом субрахунку 949 «Iнші операційні витрати» або 977 «Iнші витрати діяльності».

 

Приклад 1. 22.11.2019 р. ТОВ «А» надало за заявою працівника йому одноразову (тобто першу за рік) нецільову благодійну допомогу у розмірі 2600 грн. Основна зарплата за грудень 2019 року — 6000,00 грн.

 

У такому разі ТОВ «А» як податковий агент має визначити базою оподаткування ПДФО 6000 грн.

Сума утриманого ПДФО: 6000 х 18% = 1080 грн.

Сума утриманого ВЗ: 6000 х 1,5% = 90 грн.

Сума нарахованого ЄСВ: 6000,00 х 22% = 1320,00 грн. ЄСВ на суму благодійної разової допомоги в такому разі не нараховується.

У ф. №1ДФ сума наданої благодійної допомоги (2600 грн) буде відображена з ознакою доходу «169».

 

Приклад 2. 23.11.2019 р. ТОВ «А» надало працівникові за його заявою одноразову нецільову благодійну допомогу у розмірі 20000 грн. Основна зарплата за грудень 2019 року — 6000,00 грн.

 

У такому разі ТОВ «А» як податковий агент має визначити базу оподаткування для ПДФО: 23310 = (20000 - 2690) + 6000 грн.

Сума утриманого ПДФО: 23310 х 18% = 4195,80 грн.

Сума утриманого ВЗ: 23310 х 1,5% = 349,65 грн.

Сума нарахованого ЄСВ: 6000,00 х 22% = 1320,00 грн. ЄСВ на суму благодійної разової допомоги не нараховується у такому разі.

У формі №1ДФ суми наданої благодійної допомоги (20000 грн) буде відображено з ознакою доходу «169», але в цьому самому рядку слід буде відобразити й суму ПДФО: (20000 - 2690) х 18% = 3115,80 грн.

Виплату нецільової благодійної допомоги та нарахування податків показано в таблиці.

Таблиця

Відображення в обліку виплати нецільової благодійної допомоги


з/п
Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума,
грн
Д-т К-т
1. Нараховано нецільову благодійну допомогу 977(949) 663 20000
2. Утримано з оподатковуваної частини допомоги та сплачено до бюджету:
ПДФО (20000 - 2690) х 18%
ВЗ (20000 - 2690) х 1,5%
663
663
641
642
3115,8
259,65
3. Сплачено до бюджету ВЗ та ПДФО 641,642 311 3375,45
4. Перераховано на картку працівника допомогу 663 311 16624,55
5. Списано на фінрезультат витрати на виплату допомоги 791 977 (949) 20000

Висновки

Отже, ми розглянули два види заохочень працівників з боку роботодавця. Як оподатковуваний (13-та зарплата), так і неоподатковуваний варіант, але в межах визначеної суми — не більше 2690,00 грн. Тож читачам залишилося лише визначитися з видом стимулювання кадрів.

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Галина Казначей
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Праця та соціальний захист / Оплата праці
Теги:
Заробітна плата , Трудові відносини , Матеріальна допомога

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 3

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?