Хто такі внутрішні сумісники?
Відповідно до п. 1 Положення №43 сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Отже, внутрішній сумісник – це працівник, який працює у одного роботодавця як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. При цьому трудові обов’язки за посадою сумісника він виконує у вільний від основної роботи час (а не одночасно із роботою за основною посадою).
Наприклад, працівник, який працює на підприємстві за основним місцем роботи як водій, може у вільний від цієї роботи час працювати на цьому ж підприємстві охоронцем.
Не помиліться! Якщо працівник виконує роботу за двома посадами одночасно (в один і той самий робочий час), це називається суміщенням посад , яке регулюється Постановою Ради міністрів СРСР від 04.12.1981 р. №1145 та Інструкцією від 14.05.1982 р. №53-ВЛ.
Такий працівник отримує зарплату за однією посадою, а за виконання роботи за іншою він отримує доплату за суміщення професій (посад), розмір якої встановлюється роботодавцем.
Чи потрібно повідомляти ДФС про внутрішнього сумісника
Наприкінці 2015 року Держпраці видала роз'яснення, згідно з яким про оформлення працівника за сумісництвом (у тому числі внутрішнім) слід повідомити ДФС.
Таку позицію підтримало і Мінсоцполітики. Більше тут>>
Збереження мінімального розміру зарплати
Оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу. І робиться така оплата праці у випадку внутрішнього сумісництва окремо за кожною посадою, яку займає працівник!
До того ж, з 01.01.2017 р. працює норма ст. 3-1 Закону про оплату праці, яка говорить, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
Зазначена норма повинна виконуватися і щодо внутрішніх сумісників.
Нагадаємо, що Держбюджет-2017 встановив два розміри мінімальної зарплати: у місячному та погодинному розмірах. Див. довідник>> Якого з них роботодавець має дотримуватися, залежить від того, яка форма оплата праці ним встановлена.
Місячний розмір мінімальної зарплати виконується, якщо на підприємстві оплата праці відбувається за посадовими окладами (місячними тарифними ставками). Про це ми докладно писали тут>>
Приклад 1. Працівнику з 01.01.2017 р. встановлено посадовий оклад за основною посадою - 2000 грн, а за внутрішнім сумісництвом – 1600 грн (0,5 ставки).
За умови, що працівник відпрацював увесь січень за встановленим йому графіком, зарплату слід було нарахувати так:
- за основним місцем роботи - 3200 грн (на підставі окладу у розмірі 2000 грн та доплати у вигляді різниці між сумою мінімальної зарплати та встановленого окладу 1200 грн);
- за внутрішнім сумісництвом - 1600 грн (на підставі окладу у розмірі 800 грн та доплати у вигляді різниці між сумою мінімальної зарплати та встановленого окладу 800 грн).
Якщо ж на підприємстві встановлена погодинна оплата праці, воно має застосовувати погодинний розмір мінімальної плати. Докладно про це читайте тут>>
При встановленні сумісникам з погодинною оплатою праці нормованих завдань на основі технічно обгрунтованих норм оплата праці сумісників провадиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт.
Приклад 2. Якщо працівнику встановлено погодинну оплату праці, то з січня 2017 р. годинну тарифну ставку треба встановлювати не нижче за 19,34 грн.
Така мінімальна зарплата виплачується пропорційно до виконаної норми праці:
- якщо працівник за основною посадою виконує норму робочого часу, встановлену законодавством (наприклад, у січні 2017 р. - 159 годин), то йому має бути нараховано зарплати за цією посадою не менш, ніж 3075,06 грн. Доплачувати до розміру місячної мінімальної зарплати (3200 грн) в цьому випадку не потрібно, адже за рахунок застосування мінімальної зарплати у погодинному розмірі, вимога абз. першого ст. 3-1 Закону про оплату праці виконується;
- якщо працівник за сумісництвом відпрацював лише 100 годин замість встановлених у січні 2017 р. 159 годин, за відпрацьований час йому має бути нараховано не менш, ніж 19,34 х 100 = 1934,00 грн.
Розрахунок лікарняних та декретних
Відомо, що робота на умовах неповного робочого часу не передбачає обмежень обсягу трудових прав працівників (ст. 56 КЗпП). Тобто внутрішній сумісник має таке ж право на отримання соцвиплат, як і решта працівників.
Більш того, право на допомогу з тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів застрахована особа має як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (ст. 30 Закону №1105). А розрахунок допомоги, відповідно до п. 30 Порядку №1266 проводиться роботодавцями окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Враховуючи це, розрахунковий період визначається за кожним місцем роботи також окремо. При цьому зазначена норма Порядку не містить уточнень в частині внутрішнього або зовнішнього сумісництва – про це зазначало Чернігівське відділення ФСС з ТВП.
Отже, якщо на підприємстві є внутрішній сумісник, потрібно нарахувати лікарняні або декретні за листком непрацездатності окремо за кожною його посадою.
Зверніть увагу: окреме нарахування таких виплат в межах одного підприємства означає, що усі норми щодо нарахування лікарняних (декретних) внутрішньому суміснику повинні виконуватися окремо! Але: щомісячна сумарна заробітна плата у розрахунковому періоді за основним місцем роботи та за сумісництвом не повинна перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески.
Докладніше про розрахунок лікарняних та декретних за основним місцем роботи та сумісництвом читайте тут>>
Єдине, що при цьому залишається до кінця не врегульованим, це підстави для такого нарахування. Адже відповідно до п. 30 Порядку №1266 нарахування допомоги за сумісництвом здійснюється на підставі:
- копії листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи,
- довідки про середню зарплату за основним місцем роботи (якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, то додаються довідки за всіма місцями роботи).
Чи потрібно оформлювати такі документи при внутрішньому сумісництві? На думку автора, краще це зробити і додати зазначені документи до розрахунку лікарняних (декретних) за сумісництвом. Також цієї думки дотримується й ФСС з ТВП. У роз’ясненні зазначено, що чинним законодавством передбачена наявність копії листка непрацездатності та довідки про заробітну плату за основним місцем роботи незалежно від того, один роботодавець у працівника чи різні. На зворотньому боці оригіналу листка непрацездатності вноситься запис про розрахунок матеріального забезпечення за основним місцем роботи, а на зворотньому боці його копії — про розрахунок матеріального забезпечення за місцем роботи за сумісництвом.
Відпускні внутрішньому суміснику
Відповідно до п. 6 Положення №43, відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Аналогічна норма міститься і в п. 6 ч. 4 ст. 10 Закону про відпустки. Але, зверніть увагу, працює ця норма щодо надання щорічної відпустки повної тривалості за бажанням працівника до настання 6-місячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві.
Крім цього, п. 14 ч. 1 Закону про відпустки припускає використання працівником за його бажанням відпустки без збереження середнього заробітку на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (що означає, що повинен бути можливий і зворотний варіант).
Тобто найбезпечніше для роботодавця надавати працівнику за обома місцями роботи оплачувану відпустку одночасно. Але якщо працівник бажає скористатися цими відпустками окремо, то роботодавець зобов’язаний виконати бажання працівника. В цьому випадку працівник отримає відпускні тільки за однією посадою, адже за іншою він скористається неоплачуваною відпусткою .
Оплата відпустки чи виплата компенсації за невикористану відпустку провадиться сумісникам відповідно до чинного законодавства. Про те, як нараховувати відпускні в умовах зростання посадових окладів (тарифних ставок), яке відбулось у багатьох роботодавців у 2017 році, читайте тут.
Крім цього, радимо прочитати нашу аналітику щодо відряджень внутрішнього сумісника, який у нього спрямовується одночасно за обома посадами.
Як оподатковуються доходи внутрішнього сумісника
ПДФО та податкова соцпільга (ПСП)
Спеціальних правил щодо оподаткування доходів працівника за основним місцем роботи та за сумісництвом ПКУ не містить. Але податківці роз’яснюють: при внутрішньому сумісництві ПДФО оподатковується сукупний дохід працівника (оплата за основним місцем роботи плюс оплата за сумісництво), отриманий від одного працедавця.
Відповідно, і відображати в формі №1 ДФ таку подвійну зарплату потрібно буде одним рядком, із ознакою доходу «101». Адже чинною формою цього звіту не передбачено деталізацію інформації щодо доходів сумісників.
Згідно з п. 169.2.1 ПКУ, ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). І якщо йти за роз’ясненнями податківців, наведеними вище, застосовувати таку ПСП треба буде до сукупного доходу працівника у вигляді зарплати (за обома місцями роботи в одного роботодавця). Звісно, якщо розмір такого сукупного місячного доходу це дозволятиме.
Докладніше про те, хто і при якому розмірі доходу зможе користуватися ПСП в 2017 році, читайте тут і тут.
Приклад 3. Працівник працює на 0,25 ставки: від окладу 3200 грн охоронцем і на 0,25 ставки двірником (від окладу 3200).
За відпрацьований місяць йому мав бути нарахований сукупний дохід 1600 грн. І за таких умов він має право на застосування навіть базового розміру ПСП (800 грн). Адже нарахований йому дохід не перевищує звичайний поріг застосування ПСП (2240 грн).
Військовий збір
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ – загальний місячний (річний) оподатковуваний ПДФО дохід.
Ґрунтуючись на роз’ясненнях податківців, наведених вище, військовий збір також утримуватиметься із суми сукупного доходу внутрішнього сумісника за обома посадами. Втім, враховуючи фіксовану ставку цього збору і те, що застосовується така ставка до усієї суми нарахованого доходу, практично на суму утриманого військового збору це не вплине.
Одним рядком (як і щодо решта доходів працівників) відображатимуться дані про таке утримання у формі №1 ДФ.
Єдиний соцвнесок
А ось щодо ЄСВ з доходів внутрішнього сумісника ситуація досить цікава. Адже різні фахівці ДФС та ПФУ, і навіть різні аналітики надають різні роз’яснення з цього приводу.
Що стосується зовнішніх сумісників, роз’яснень достатньо, і усі вони аналогічні. Ще з 2015 року податківці видають роз’яснення за роз’ясненням, у яких зазначається: для сумісників базою нарахування ЄСВ є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру.
Приклад 4. Працівник - сумісник за січень відпрацював 100 годин при нормі 159 годин. При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи (виходячи з окладу 3200 грн).
Працівнику нараховується:
- зарплата у розмірі 3200/159х100 = 2012,58 грн;
- сума ЄСВ 2012,58 х 22% = 442,77 грн.
При цьому таке роз’яснення працює і щодо тих, у кого оплата праці відбувається за відрядними розцінками. Про це також читайте тут>>
Приклад 5. Працівник - сумісник за місяць виготовив 3 од. готової продукції при нормі 5 од. При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи (за розцінкою 400,00 грн за од).
Працівнику нараховується:
- зарплата у розмірі 3 х 400,00 = 1200,00 грн;
- ЄСВ 1200 х 22% = 264,00 грн.
Але ось щодо внутрішніх сумісників склалося дві протилежні позиції, які трапляються досить часто:
1) базою нарахування ЄСВ для внутрішнього сумісника є сукупний місячний дохід
2) на доходи за основною посадою і за сумісництвом ЄСВ нараховується окремо.
Відповідно до цих позицій потрібно і відображати такі доходи в Звіті про ЄСВ.
Розглянемо їх докладно.
Першу позицію висловила ДФСУ в «ЗІР». У роз’ясненні податківці зазначали: якщо наймана (застрахована) особа протягом звітного періоду працювала у страхувальника (роботодавця) по трудовому договору за основним місцем та за сумісництвом, то у таблиці 6 додатка 4 відомості про нарахування заробітної плати (доходу) по даній особі відображаються одним рядком та в графі 22 «Ознака наявності трудової книжки» зазначається «1-так».
Але це роз’яснення діяло до 01.01.2016 р. і зараз серед чинних його у «ЗІР» немає.
Натомість ПФУ у іншому роз’ясненні, датованому квітнем 2016 р., наполягає на тому, що такі доходи по одній і тій самій застрахованій особі слід відображати окремо. При цьому в графі 22 «Ознака наявності трудової книжки» зазначається «1-так» лише в рядку, у якому відображається зарплата за основною посадою. За внутрішнім сумісництвом в цій графі слід зазначати «0». Така позиція більш подобається автору.
До того ж ПФУ у листі від 16.11.2016 р. №36884/05-10 зазначає: у випадку зміни сумісництва на основне місце роботи без припинення трудових відносин протягом звітного періоду для такого працівника в таблиці 6 додатка 4 необхідно заповнювати два рядки. У кожному з них слід окремо зазначати заробітну плату й нарахований ЄСВ як для основного працівника та як для сумісника (зазначивши у графі 22 відповідну "ознаку наявності трудової книжки"). У графі 15 "Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця" зазначається інформація про кількість календарних днів трудових відносин у звітному місяці лише в одному рядку, де відображено дані про суми нарахованої зарплати за основним місцем роботи.
Тобто, як справедливо зазначає ПФУ у цьому листі, згідно з п. 9 р. IV Порядку щодо однієї застрахованої особи допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4. Зазначена таблиця містить реквізит 22 "Ознака наявності трудової книжки (1 - так, 0 - ні)". У цьому реквізиті заповнюється значення "1", якщо особа працює на підставі укладеного трудового договору із оформленням трудової книжки та із занесенням до неї запису про працевлаштування, або значення "0" - якщо особа працює за сумісництвом.
Тому, на думку автора, другий варіант нарахування ЄСВ (окремо за кожною посадою) є правильнішим.
І можна було б на цьому ставити крапку, але. У новому роз’ясненні від податківців, наведеному у «Віснику» зазначається, що при оподаткуванні ЄСВ доходів внутрішніх сумісників до уваги береться загальна сума оподатковуваного доходу! Саме цей загальний дохід потрібно порівнювати із розміром мінімальної зарплати, і в разі необхідності робити донарахування ЄСВ на суму різниці.
Отже, виходить, що податківці свою точку зору не змінили. А отже, доведеться цього правила дотримуватися і відображати такий загальний дохід одним рядком (так як це передбачалося у першому варіанті). Або ж звертатися до ДФС за місцем обліку із проханням надати консультацію з цього приводу, щоб спиратися при заповненні Звіту про ЄСВ на таку індивідуальну консультацію.