ПДФО та ВЗ: що підготував законопроект №1210?

Почнемо з самого цікавого – як законотворці пропонують змінити відповідальність за порушення.

Штрафи для податкових агентів

Почнемо із штрафів за помилки в формі №1ДФ. Наведемо їх для зручності у таблиці.

З огляду на зміст таблиці (див. далі):

• змінюється нумерація пунктів цієї статті. Це відбувається через виключення з неї відповідальності за неподання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
• але пунктів, як і зараз, передбачається три. Адже до статті додається норма, яка дозволяє уникнути штрафу за помилку в номері облікової картки фізособи (так званому ІПН), зроблену в звіті за формою №1ДФ. Для цього треба цю помилку виправити  або якщо ви її знайшли самостійно (і тут граничного строку не пропонується, тобто хоч і через 2 роки), або протягом 30 днів з дати, коли вам на це вказали податківці;
• штрафи зростають в 4 рази.

А тепер розглянемо, що буде за ненарахування, неутримання, несплату або сплату не у повному обсязі ПДФО та ВЗ. 

Нагадаємо, що на відміну від інших податків, такі порушення щодо податків з доходів регулюються окремою ст. 127 ПКУ. Але передбачена законопроектом №1210 зміна в нумерації статей ПКУ (та їх пунктів) робить такою окремою ст. 125. При цьому, хоча на перший погляд, вони дуже схожі, стаття 127 має лише один пункт, а ст. 125 розбита на чотири.

Зверніть увагу! Ця стаття стосується (і зараз!) не лише ПДФО та ВЗ, а і податку на прибуток з доходів нерезидентів.

Що ми бачимо? На перший погляд, сума штрафу стала меншою – лише 10% (зараз відповідальність починається з 25%).

Але так пощастить не всім, а лише тим, кого податківці визнають не винними у цьому порушенні. Тобто, вирішать, що податковий агент не умисно припустився цього порушення. Про цей новий механізм застосування штрафів ми докладно писали тут.

Оподаткування зарплати та винагород за ЦПД

Тут дві зміни, обидві з яких можна назвати уточненнями.

По-перше, з формули обрахунку бази нарахування ПДФО із зарплати (пп. 164.6 ПКУ) прибирають ЄСВ. Але оскільки утримання ЄСВ вже кілька років не здійснюється (залишилось лише нарахування ЄСВ «зверху»), то ця зміна є приведенням ПКУ у відповідність до норм Закону про ЄСВ. 

З цієї ж причини скасовують другий абзац п. 164.6 ПКУ, який встановлює такий самий порядок обрахунку бази нарахування ПДФО з винагороди за договором ЦПХ. 

Далі  розглянемо зміни щодо підприємців, адже вони досить різноманітні.

ФОП-«єдинники» 4 групи – податкові агенти

Нагадаємо, що проектом закону передбачено присвоєння статусу податкового агента підприємцям 4 групи єдиного податку. Ми про це писали тут.

Тому з пп. 164.2.2 ПКУ прибирають слова про те, що фізособа, яка отримала дохід від такого підприємця, обов’язана включити суми таких доходів до річної податкової декларації за звітний рік та самостійно сплатити з них ПДФО (а отже, і ВЗ).

Перша та остання звітність ФОП-«загальників»

Законопроектом пропонується зміна строків подання першої та останньої декларації ФОП на загальній системі оподаткування.

Так, якщо ФОП щойно зареєструвався (і перебуває на загальній системі) або перейшов на загальну систему зі спрощеної, зараз він зобов’язаний подати податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем.

Що зміниться: пропонується подавати податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Вимогу щодо зазначення в ній інформації про майновий стан взагалі прибирають.

А ось якщо ФОП ліквідується, то зараз вимагається подання податкової декларації за останній базовий податковий (звітний) період  протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Що зміниться: подавати таку останню декларацію пропонують у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду. Тобто, не протягом 30 днів з дати ліквідації, а протягом 30 днів після закінчення місяця, у якому була проведена така ліквідація.

Витрати фізосіб - підприємців на загальній системі оподаткування

Приємні новини очікують на фізосіб підприємців на загальній системі оподаткування. З п. 177.4.6 ПКУ зникне згадка про основні засоби подвійного призначення.

Відтак «загальносистемники» за своїм бажанням зможуть включати до складу витрат суму розрахованої амортизації легкових та вантажних автомобілів (звісно за умови використання їх у господарській діяльності).

Однак все ще не будуть підлягати амортизації такі ОЗ:

• земельні ділянки;
• об’єкти житлової нерухомості.

Витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту) пропонується відносити до об’єктів що підлягають амортизації, а не відразу до складу витрат.

Окрім цього, передбачається, що порядок ведення обліку витрат має встановити Мінфін. То ж підприємцям варто очікувати на власні правила нарахування амортизації ОЗ та інших витрат.

А тепер поговоримо про звичайних фізосіб.

Коли декларацію можна не подавати?

Випадки, коли декларацію про майновий стан і доходи фізособі за себе можна не подавати, розкидані по всьому розділу IV ПКУ. Але для них є і спеціальна норма – п. 179.2 ПКУ.

Зокрема, зараз декларацію можна не подавати, якщо за операціями продажу (обміну) майна, дарування при нотаріальному посвідченні договорів сплачений ПДФО.

Що зміниться: коло таких операцій розшириться і на випадки, коли такі операції не оподатковують та/або оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, необхідність подавати декларацію при одній операції на рік з продажу, наприклад, квартири або автомобіля (яка не оподатковується), у фізосіб зникне.

Втім, про зміни в оподаткуванні таких операцій далі.

Оподаткування доходів від продажу нерухомого майна та транспортних засобів

Зміниться і підхід до оподаткування продажу фізособою об’єктів нерухомості або транспортних засобів. Зокрема будуть застосовуватись диференційовані ставки для першого, другого третього і наступних продажів таких об’єктів протягом року. Як це буде виглядати покажемо у таблиці:

* - якщо операція оподатковується ПДФО (за будь-якою ставкою), то утримується і військовий збір за ставкою 1.5%;

** - у такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.

Окрім цього, податкову декларацію можна буде не подавати якщо платник податку отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.

Податкова знижка

Якщо зміни наберуть чинності, то фізичні особи при поданні податкової декларації про майновий стан для отримання податкової знижки повинні будуть подати і копії зазначених у пп. 166.2.1 ПКУ документів, які підтверджують витрати (окрім електронних розрахункових документів, в такому випадку зазначаються реквізити електронного розрахункового документу). 

При цьому подання оригіналів документів, як і зараз, не передбачене, однак вони підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

Прощені кредити та проценти за ними

Зараз в пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ міститься норма, яка встановлює правила оподаткування прощеного (анульованого) кредитором боргу. Зокрема, вона стосується і кредитів та процентів за ними, прощеними банками.

Загальні правила такі: якщо кредитором (банком) було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), про що повідомлено боржника, то з метою оподаткування ПДФО сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. 164.2 ПКУ (на суму перевищення, у 2019 році – 1043,25 грн). Крім того, зазначений дохід є об'єктом оподаткування військовим збором. Про це ми писали тут.

Щодо іпотечного кредиту, то правила дещо інші. По-перше, суму ПДФО та ВЗ можна сплатити у розстрочку, протягом 3 років. По-друге, зараз до суми оподаткованого прощеного  іпотечного боргу включається не лише основна сума (тобто, сам кредит), а і відсотки за нею.

Що пропонують змінити: залишити щодо іпотечного кредиту в статусі додаткового блага (тобто, оподатковувати) лише основну суму боргу, а відсотки – виключити. При цьому механізм розстрочки залишається.  

Все це зміни до речей, які нам добре відомі. Але законопроект пропонує і кілька досить нових правил, які стосуються операцій з нерезидентами!

Операції з інвестиційними активами

Законопроектом пропонується у разі здійснення операцій з продажу або придбання платником податку інвестиційних активів до/у нерезидентів - пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, застосовувати спеціальний порядок визначення доходів та витрат, зокрема:

• у розмірі, не нижчому звичайної ціни, у разі продажу платником податку інвестиційного активу;
• у розмірі, не вищому звичайної ціни, у разі придбання платником податку інвестиційного активу.

Водночас такий порядок не застосовується, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою, та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.

Підприємці та особи що провадять незалежну професійну діяльність – податкові агенти нерезидентів

Відповідно до доданих п. 177.13 та 178.8 ПКУ, як фізичні особи підприємці так і особи, які провадить незалежну професійну діяльність, котрі здійснюють на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь–які виплати з доходів із джерелом їх походження із України будуть зобов’язані здійснювати нарахування та сплату податку на прибуток підприємств з доходів (прибутків) нерезидентів в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом ІІІ ПКУ.

Прибуток контрольованих іноземних компаній

Фізособи, платники податку, що визнаються контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень ст. 39² ПКУ та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається у річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною пп. 167.1 ПКУ.

Порядку визначення суми такого доходу та його коригування присвячено новий пункт ПКУ - 170.13. Зокрема, до такого доходу будуть застосовуватись наступні ставки:

* - при цьому така сума не враховуються під час визначення частини прибутку контрольованої іноземної компанії, згідно підпункту 39-2.3.2.7 підпункту 39-2.3.2 ПКУ, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до пп. 170.13.2 ПКУ.