Знаєте, як відпиляти гілку, на якій сидиш, щоб тобі нічого не було? І я не знаю. Але, схоже, чиновники знайшли рецепт.
«NV Погляди» розповідає, що вони повернулися в «офіс простих рішень і результатів» та придумали, як швидко наповнити бюджет. Зробили це не самі – з подачі МВФ, який хоче бачити додаткові джерела покриття дефіциту.
І чомусь нікому в голову не спало:
- стимулювати економічну активність, розширюючи податкову базу;
- скорочувати непродуктивні державні витрати;
- менше красти (це не я сказав – це Міндіч на плівках)
Натомість прийшла інша ідея:
- давайте сильніше поскубемо цих «гусей» – ФОПів.
Це ж не олігархи зі своїми агентами в парламенті та необмеженими ресурсами. Це велике стадо маленьких підприємців. Що вони нам зроблять? Хай більше платять.
Що саме вигадали?
26 листопада 2025 року Україна та МВФ оголосили про нову чотирирічну програму на 8,1 мільярда доларів. Серед «структурних маяків» – зобов’язання скасувати винятки щодо обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для спрощеної системи.
Перекладаю: кожен ФОП із річним доходом понад мільйон гривень – а це приблизно 83 тисячі на місяць – має стати платником ПДВ.
Для айтішника, консультанта, дизайнера, репетитора з доходом дві тисячі доларів це означає зростання податків утричі. З 7% ефективної ставки до 20−22%. Одномоментно.
Конкретні цифри: ФОП із доходом два мільйони на рік сьогодні платить близько 140 тисяч гривень. Після реформи – 380−430 тисяч. Різниця – чверть мільйона. Ці гроші треба або віддати державі, або… не віддати…
Що станеться насправді?
Під удар потрапляють 170−250 тисяч ФОП – десята частина від 1,7 мільйона зареєстрованих. Переважно ІТ, консалтинг, професійні послуги. Тобто саме ті, хто створює найбільшу додану вартість.
Як вони себе поведуть?
– Третина зареєструється платниками ПДВ і підніме ціни – розганяючи інфляцію.
– Чверть закриє бізнес і піде в найм – поповнивши ринок праці, який і так переповнений.
– А от решта – 100−150 тисяч підприємців – оберуть тінь.
– Дроблення доходів, P2P-перекази, крипта, робота через іноземні юрисдикції.
– Окремо – еміграція: 10−25 тисяч висококваліфікованих спеціалістів просто виїдуть. ОАЕ, Кіпр, Португалія чекають.
І це не песимізм – це арифметика.
У 2024 році закрилося рекордні 210 тисяч ФОП – ще до всіх цих ініціатив. За перші чотири місяці 2025-го – на 44% більше, ніж торік. Тренд уже є. Залишилось його прискорити.
Гроші, яких не буде
Уряд розраховує отримати додаткові 15−20 мільярдів гривень на рік від ПДВ.
Виглядає непогано – якщо не рахувати втрати.
1. 100−150 тис ФОП, які підуть у тінь, перестануть платити єдиний податок, ЄСВ, військовий збір. Це 15−20 мільярдів прямих втрат.
2. Плюс мультиплікативний ефект: їхні контрагенти теж почнуть «оптимізуватися». Ще 10−15 мільярдів.
3. Плюс витрати на посилення контролю – 2−5 мільярдів.
Підсумок: чистий мінус 12−20 мільярдів на рік.
Бюджет втратить більше, ніж отримає. Тіньова економіка зросте на 3−5% пунктів. Офіційний ВВП скоротиться на 1,5−2,5%.
Це не страшилка – це базовий сценарій.
А що з Дія.City та Defence.City?
Тут починається найцікавіше.
Якщо ФОП із доходом мільйон на рік – це «податкова лазівка», яку треба закрити, то чому резидент Дія.City зі ста мільйонами – ні?
Дія.City – це 5% податок на виведений капітал замість звичайного оподаткування. Defence.City – пільги для оборонних компаній.
Чим вони відрізняються від спрощеної системи? Нічим, крім лобістських можливостей. Великі компанії мають ресурси захистити себе. Маленькі – ні. Тому б’ють по маленьких.
Парадокс у тому, що уряд пишається Дія.City як магнітом для інвестицій. Водночас знищує ФОП – базу, з якої ці компанії виростають.
Це – як рубати коріння, вихваляючись кроною.
Кожен резидент Дія.City колись був маленьким ФОП. Звідки візьмуться нові, якщо перекрити кисень?
І головне питання: якщо пільги для ІТ-гігантів – це добре, то чому пільги для перукаря чи сантехніка – погано?
Чим програміст в аутсорс-компанії кращий за репетитора з англійської?
Що можна зробити інакше?
Країні справді потрібні гроші. Питання – звідки їх брати. Є варіанти, які чомусь не розглядаються.
1. Скоротити держапарат на 20−30%. Економія – 30−50 мільярдів на рік. Це більше, ніж увесь «виграш» від тиску на ФОП. Україна має один із найбільших держапаратів у Європі.
Війна – час оптимізації, а не збереження синекур.
2. Боротися з контрабандою. Нелегальний імпорт тютюну, пального, алкоголю – це 50−80 мільярдів втрат щороку. Реформа митниці складніша за підвищення податків, але ефективніша.
3. Менше красти. Це не я сказав. Це є на плівках. Корупційна рента – десятки мільярдів щороку. Але красти простіше, ніж реформувати.
4. Підняти поріг ПДВ до 3−4 мільйонів.
Що в сухому залишку
Малий бізнес – це не «податкова лазівка». Це 1,7 мільйона робочих місць. Податки на армію. Середній клас. Соціальна тканина суспільства.
Ми десятиліттями виводили цих людей із тіні, переконуючи, що легальний бізнес – вигідно та безпечно. Тепер одним рішенням штовхаємо назад.
Так, ФОПи – не олігархи. У них немає агентів у парламенті та необмежених ресурсів. Це «велике стадо маленьких підприємців». Саме тому їх обрали мішенню. Вони не дадуть здачі.
Але вони можуть піти в тінь. Можуть виїхати. Можуть закритися. І тоді бюджет недоотримає більше, ніж планував зібрати. А економіка втратить базу, яка забезпечує обороноздатність.
Залишається одне питання:
– чому простіше знищити 150 тисяч бізнесів, ніж скоротити 150 тисяч чиновників?
Відповідь, мабуть, проста. Чиновники пишуть закони. А громадяни – підприємці – ні.
***
Читайте також: Вимоги до України від МВФ на 2026 р.: «податок на OLX», нові правила для ФОПів і зміни ознак трудових відносин