Нагадаємо, що Мінфін наприкінці грудня 2025 року оприлюднив проєкт про внесення змін до ПКУ щодо реєстрації платників ЄП платниками ПДВ. «Єдинники» І-ІІІ груп (ФОПи і юрособи) з обсягом оподаткованих ПДВ операцій за 2026 р. 1 млн грн будуть зобов'язані зареєструватися у 2027 р. платниками ПДВ. Про це ми писали тут, а детальний аналіз наводили у своїй аналітиці за посиланням.
Тепер же підприємці, самозайняті, працівники мікро- та малого бізнесу, а також споживачі звернулися до Кабінету Міністрів України з вимогою не допустити запровадження обов’язкової реєстрації фізичних осіб - підприємців платниками ПДВ як масового рішення в рамках “реформи” спрощеної системи оподаткування.
Для цього зареєстровано петицію "Не запроваджувати обов’язковий ПДВ для ФОПів".
Знайти і підписати її можна за посиланням.
Дата початку збору підписів: 30 грудня 2025 р.
До кінця збору підписів залишилось: 87 днів
Автор: Чумак Олександр Валерійович
Бізнес визнає, що проблема зловживань існує. Спрощена система інколи використовується для “дроблення” великого бізнесу, мінімізації податків, прикриття тіньових ланцюгів постачання, псевдо-зайнятості та інших схем. Але відповідь на зловживання не може бути “колективним покаранням” для легального мікро- та малого бізнесу, який створює робочі місця, підтримує громади й економіку країни в умовах війни.
Чому запровадження ПДВ для ФОПів є ризиковим рішенням?
1. Адміністративний шок для мікробізнесу.
ПДВ — це суттєво складніший облік, звітність, ризики помилок, потреба у професійному супроводі та додаткові витрати. Для мікробізнесу це часто означає: закриття, тінізацію або штучне заниження обороту, аби не “перестрибнути поріг”. Повна ліквідація суті спрощеної системи оподаткування та звітності.
2. Ризики блокування податкових накладних та касові розриви.
Проблема зупинок/блокувань податкових накладних і складність процедур розблокування — реальний досвід діючих платників ПДВ. Масове розширення кола платників ПДВ без попереднього гарантованого усунення цих ризиків призведе до касових розривів, конфліктів із контрагентами, зриву постачань і втрат як для бізнесу, так і для бюджету.
3. Негативний ефект для місцевих бюджетів і громад.
Спрощена система є одним із ключових джерел стабільних надходжень у громадах. Будь-які рішення, що провокують закриття ФОПів, скорочення оборотів або перехід у тінь, матимуть наслідок у вигляді падіння місцевих доходів, а отже — послаблення спроможності громад забезпечувати базові послуги в умовах війни.
4. Особливо небезпечно для прифронтових і постраждалих регіонів.
У прифронтових громадах бізнес працює під обстрілами, з перебоями електропостачання й логістики, дефіцитом кадрів і платоспроможного попиту. Додатковий податковий та адміністративний тиск тут означає не “детінізацію”, а вимирання підприємництва. Для таких регіонів потрібні спеціальні умови та винятки, а не “однакові правила для всіх”.
5. Відсутність довіри без публічних моделей і розрахунків.
Податкові зміни такого масштабу мають прийматися лише після відкритого моделювання сценаріїв та оцінки вторинних наслідків: скільки бізнесів піде в тінь, як зміняться ціни, які будуть втрати для місцевих бюджетів, які витрати адміністрування для платників та держави тощо. Підхід “спочатку введемо — потім подивимось” неприйнятний у воєнній економіці.
Автори петиції зауважили, що не вситупають проти співпраці України з МВФ та міжнародними партнерами. Навпаки — вважають, що довіра донорів і стабільність фінансування критично важливі для оборони й відновлення.
"Але ми переконані: боротьба зі схемами має бути адресною, спрямованою на організаторів і вигодонабувачів зловживань, а не шляхом “колективного покарання” легального мікро- і малого бізнесу, який є фундаментом зайнятості й економічної стійкості країни", - зазначено у повідомленні до петиції.
Таким чином, бізнес просить Кабінет Міністрів України:
- Не підтримувати та не вносити до Верховної Ради України законодавчі ініціативи, які передбачають масове запровадження обов’язкової реєстрації ФОПів платниками ПДВ.
- Доручити Мінфіну та ДПС оприлюднити повний пакет моделювання і розрахунків: методики, вихідні припущення, сценарії, очікуваний фіскальний ефект, оцінку витрат адміністрування для платників і держави, ризики блокувань/касових розривів, вплив на тінізацію та місцеві бюджети.
- Провести реформу адміністрування ПДВ для діючих платників ПДВ, з чіткими KPI: суттєве зменшення блокувань/зупинок, прозорі правила ризик-орієнтованого контролю, передбачувані строки та стандартизовані вимоги до документів, ефективне адміністративне оскарження.
- Створити консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України з питань політики щодо ММСП та спрощеної системи оподаткування – із реальним представництвом бізнес-об’єднань мікро- та малого бізнесу для налагодження постійного системного діалогу з мікро- та малими підприємцями для напрацювання ефективної державної політики розвитку підприємництва “без паніки і без експериментів”, напрацювання альтернативного пакета рішень проти зловживань без руйнування спрощеної системи.
- Провести публічні консультації в регіонах, включно з прифронтовими громадами із залученням реального мікро- і малого бізнесу, бухгалтерів, експертів з податкового адміністрування та цифрових сервісів.
- Підготувати альтернативний “адресний” пакет боротьби зі зловживаннями (критерії пов’язаності, відповідальність вигодонабувача “схеми”, інструменти для виявлення псевдо-аутсорсу/псевдо-франшиз/дроблення тощо) без масового втягування ФОПів у ПДВ.
- Розробити та запровадити спеціальні економічні умови для підприємців на прифронтових територіях у податковій й регуляторній политиці, щоб не знищити економічну основу громад.
