Чи можна ділити ПДВ з однієї накладної на кілька місяців: роз’яснення ДПС та коментар редакції

1. Про що підприємство запитало ДПС?
2. Позиція ДПС: «дробити» на частки суму ПДВ з однієї ПН заборонено
3. Альтернатива існує: слід скласти кілька зведених ПН
4. Виняток із правил: коли часткове відображення допускається?
5. Висновки та рекомендації для бізнесу

Коментар до ІПК ДПС від 16.07.2026 №4109/ІПК/99-00-21-03-01

Як саме сформувати податковий кредит і чи включати до нього усі наявні податкові накладні – це щомісячний вибір платників ПДВ, який вимагає точності та уваги. Нерідко бухгалтери стикаються і з ситуацією, коли у звітному періоді з’являється одна велика зведена податкова накладна. І виникає спокуса «розтягнути» її суму на кілька місяців, аби збалансувати податкове навантаження.

На думку бухгалтера, нікому від цього гірше не стане. Адже загальна сума ПДВ з таких часток не буде перевищувати ПДВ, який платник ПДВ вже має право включити до податкового кредиту загальною сумою. Але чи дозволяє законодавство ділити ПДВ за однією зведеною податковою накладною та відображати його частинами у різних періодах? З таким запитом підприємство звернулося до ДПС.

Про що підприємство запитало ДПС?

Підприємство звернулося до ДПС за консультацією щодо порядку формування податкового кредиту на підставі зведених податкових накладних. Його цікавили три питання:

• чи можна включити до складу податкового кредиту лише частину суми ПДВ, зазначеної у зведеній податковій накладній, а решту відобразити в наступних періодах (у межах загальних строків)?
• чи поширюється таке право на зведену податкову накладну, яка вже зареєстрована в ЄРПН?
• чи є в ПКУ обмеження або особливості щодо відображення податкового кредиту частинами за однією зведеною податковою накладною у різних періодах?

Позиція ДПС: «дробити» на частки суму ПДВ з однієї ПН заборонено

У своїй відповіді податківці нагадали на базові норми податкового законодавства:

• датою віднесення сум до податкового кредиту вважається дата події, що відбулася раніше – дата перерахування коштів за товари (послуги) або дата їх фактичного отримання (п. 198.2 ПКУ);
• податковий кредит нараховується незалежно від того, чи почали товари, послуги або основні засоби використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а також від наявності оподатковуваних операцій у цьому періоді (п. 198.3 ПКУ);
• податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. (п. 198.6 ПКУ). Якщо платник не включив ПДВ до кредиту у періоді складання накладної, це право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати її складення. У разі несвоєчасної реєстрації накладної кредит відображається у періоді її реєстрації, але також не пізніше 365 днів з дати складення;
• дані податкового обліку вносяться до декларації з ПДВ окремо за кожний звітний період без наростаючого підсумку (п. 1 розд. III Порядку №21).

Проаналізувавши норми ПКУ, ДПС дала однозначну відповідь на всі три питання платника: на свій розсуд ділити суму ПДВ за однією податковою накладною (зокрема й зведеною) між різними звітними періодами він не може.

Такий висновок податківці пояснили просто:

• право на податковий кредит реалізується на всю суму одразу, яка зазначена в податковій накладній (ст. 198 ПКУ);
• ПКУ не передбачає механізму часткового включення сум ПДВ за однією накладною до податкового кредиту з перенесенням залишку на майбутні періоди;
• відсутність чітко визначеного законодавчого порядку унеможливлює самовільне застосування такого підходу платником;
• платник має право включити суму ПДВ за накладною до складу податкового кредиту в повному обсязі – або у періоді виникнення такого права, або в одному з наступних звітних періодів у межах 365-денного строку (п. 198.6 ПКУ).

Таким чином, ділити суму зведеної податкової накладної на кілька місяців, на думку ДПС, категорично заборонено.

Альтернатива існує: слід скласти кілька зведених ПН

Із правовою логікою ДПС загалом складно сперечатися. Дійсно, ПКУ не містить механізму, який дозволяв би включати до податкового кредиту лише частину суми ПДВ за однією податковою накладною та переносити решту на наступні звітні періоди. Це пояснюється самою конструкцією податкового кредиту: він формується щодо конкретної господарської операції, підтвердженої первинними документами та податковою накладною. Саме тому законодавець і не передбачив можливості «дроблення» суми ПДВ за одним документом.

Але, оскільки такі питання продовжують виникати від бізнесу рік за роком (а ми це бачимо із спілкування з нашими читачами), очевидно, що це не разова і не штучно створена проблема одного платника.

На жаль, щодо цього ПКУ залишається незмінним. Тому найбезпечніший вихід у такій ситуації – це передбачити в договорі складання кількох зведених податкових накладних. З таким підходом погоджується і ДПС.

Чи може платник ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що мають безперервний або ритмічний характер не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду складати декілька зведених податкових накладних?

Періодичність складання зведених податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента – покупця може бути передбачена у цивільно – правовому договорі з таким покупцем.

Протягом звітного (податкового) періоду платник податку – постачальник має право на складання однієї зведеної податкової накладної яка складається не пізніше останнього дня такого періоду або двох та більше зведених податкових накладних виходячи із умов передбачених у цивільно-правовому договорі.

«ЗІР», категорія 101.16

Виняток із правил: коли часткове відображення допускається?

Насамкінець ДПС звернула увагу на важливий виняток. Висновок про неможливість розподілу суми ПДВ за однією податковою накладною не поширюється на платників, які застосовують касовий метод податкового обліку. Для них ПКУ встановлює спеціальний порядок формування податкового кредиту.

За касовим методом право на податковий кредит виникає не за правилом «першої події», а на дату списання коштів у рахунок оплати товарів (послуг) або надання інших видів компенсації їх вартості (пп. 14.1.266 ПКУ). При цьому підставою для відображення податкового кредиту, як і в загальному випадку, є податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН (п. 198.6 ПКУ).

Саме тому якщо оплата за однією податковою накладною здійснюється частинами у різних звітних періодах, то й право на податковий кредит виникає поступово – пропорційно сумам проведених оплат. Відповідно одна й та сама податкова накладна може відображатися у складі податкового кредиту в кількох податкових періодах.

Такий підхід ДПС послідовно підтримує в індивідуальних податкових консультаціях (зокрема, листи від 17.09.2020 №3888/ІПК/99-00-05-06-02-06 та від 18.05.2022 №550/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Отже, лише при застосуванні касового методу одна податкова накладна може бути підставою для формування податкового кредиту в кількох звітних періодах. Проте це не є довільним «розподілом» суми ПДВ за рішенням платника, а прямим наслідком спеціальної норми.

Висновки та рекомендації для бізнесу

1. ДПС не дозволяє ділити податкову накладну (у тому числі зведену). Суму ПДВ, зазначену в ній, потрібно включати до декларації у повному обсязі в одному обраному періоді – або одразу (в місяці складення/реєстрації), або в будь-якому наступному місяці протягом 365 днів з дати складення.
2. Якщо вам дуже потрібно поділити місячну суму ПДВ за операціями, які мають безперервний або ритмічний характер – домовтесь із постачальником про оформлення декількох зведених ПН: наприклад, по одній на тиждень.
3. Враховуйте специфіку касового методу. Якщо ваше підприємство застосовує касовий метод обліку ПДВ, ви формуєте кредит по мірі оплати. У цьому випадку часткове відображення ПДВ у різних періодах за однією накладною є легітимним.