Транспортна експедиція без оплати послуг та ПДВ-наслідки: роз'яснення ДПС та коментар редакції

1. Які загальні правила транспортної експедиції?
2. Перевиставлення послуг ФОП-неплатника ПДВ з перевезення: 0%, 20% чи без ПДВ?
3. Чи буде ПДВ, якщо експедитор надає послуги безоплатно?
4. Яка позиція редакції з цього питання?
5. Які існують два варіанти оформлення акту і рахунку експедитором?
6. Практичні рекомендації
7. Де почитати більше про оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності?

Коментар до листа ДПС від 28.07.2026 №850/2/99-00-21-03-02-02

У липні 2026 року ДПС, на прохання Мінфіну та Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, занурилася у аналіз такої ситуації.

Компанія-експедитор (платник ПДВ) організовує для замовника міжнародне автомобільне перевезення вантажу. Для самої доставки вона залучає ФОП на спрощеній системі (група 3 зі ставкою 5%, неплатник ПДВ). Загальна вартість послуг перевізника становить 50 000 грн.

Після успішного виконання рейсу експедитор виставляє замовнику акт і рахунок на ті самі 50 000 грн, вирішивши з певних причин не нараховувати власну винагороду за експедиторські послуги.

Питання:

1. за якою ставкою ПДВ експедитор має перевиставити замовнику вартість міжнародного перевезення, отриману від ФОП-неплатника ПДВ?
2. чи зобов’язаний експедитор складати та реєструвати податкову накладну на згадані 50 000 грн?

ДПС у своєму роз'ясненні детально відповіла на ці питання. Проаналізуємо ці відповіді разом.

Але щоб зрозуміти логіку податківців, спершу варто з’ясувати природу транспортного експедирування.

Які загальні правила транспортної експедиції?

За своєю суттю експедитор – це організатор (ст. 1 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність»). Він діє за дорученням клієнта і за його рахунок (ч. 1 ст. 929 ЦКУ).

Законодавство чітко розділяє кошти, які проходять через експедитора:

• плата експедитору (винагорода) – це безпосередньо винагорода за належне виконання договору експедирування;
• транзитні витрати – кошти, які клієнт передає експедитору для оплати послуг третіх осіб (перевізників, портів, митних брокерів). Ці суми не включаються до складу плати (винагороди) експедитора (ст. 9 Закону №1955).

Саме це розмежування є ключовим для ПДВ-обліку.

Перевиставлення послуг ФОП-неплатника ПДВ з перевезення: 0%, 20% чи без ПДВ?

За загальним правилом, міжнародне перевезення вантажів є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. «е» п. 185.1 ПКУ), але оподатковується за нульовою ставкою (пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ).

Однак ДПС підкреслює важливий нюанс: якщо експедитор залучає третіх осіб, пільгова нульова ставка застосовується виключно самими перевізниками – і тільки за умови, що вони є платниками ПДВ (пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ).

Що ж відбувається, коли перевізник – ФОП на єдиному податку без ПДВ? ФОП надає послугу без ПДВ. Оскільки послуги придбані у особи, яка не нараховує ПДВ, експедитор отримує їх «без ПДВ-входу». Відповідно вартість таких послуг не включається до бази оподаткування ПДВ експедитора при їх перевиставленні замовнику.

Висновок ДПС:

експедитор не нараховує ПДВ на транзитні 50 000 грн і не складає податкову накладну на вартість послуг перевізника-неплатника. Податкова накладна експедитором виписується виключно на суму його власної експедиторської винагороди.

Чи буде ПДВ, якщо експедитор надає послуги безоплатно?

Як зазначено в запитанні, експедитор виставив рахунок замовнику на 50 000 грн без нарахування окремої винагороди. Тобто номінально експедиторська винагорода дорівнює 0 грн. Чи можуть податківці залишити це без податкових наслідків? Звісно ж, що ні. 

База оподаткування ПДВ для послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, але не може бути нижчою за звичайні ціни (п. 188.1 ПКУ). Тому, з погляду ДПС, ситуація виглядає так:

• надаючи послуги з організації перевезення безкоштовно (або не виділяючи винагороду), експедитор здійснює операцію з постачання послуг (пп. 14.1.185, п. 185.1 ПКУ);
• місце постачання експедиторських послуг визначається за місцем реєстрації замовника (пп. «ж» п. 186.3 ПКУ). Якщо замовник – резидент України, ця операція підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою 20%;
• оскільки договірна ціна винагороди дорівнює нулю, податкові зобов'язання з ПДВ за цією операцією мають бути нараховані виходячи зі звичайних (ринкових) цін на такі послуги (п. 188.1 ПКУ).

Відповідно, в нашій ситуації експедитор зобов’язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну (п. 201.8, п. 201.10 ПКУ) – але не на 50 000 грн перевезення, а на звичайну вартість експедиторських послуг. 

Яка позиція редакції з цього питання?

ДПС у цій ситуації займає досить суперечливу позицію. Вона намагається притягнути загальні правила про безоплатне постачання послуг (п. 188.1 ПКУ) на специфічну посередницьку схему транспортного експедирування, де не може бути безоплатних послуг.

На нашу думку, перш ніж надавати відповідь, податківцям слід було вивчити первинні документи і договір для цієї ситуації. І ось чому.

1. Безоплатних договорів експедиції не буває

Плата за послуги експедитора – це одна з істотних умов договору експедиції (ч. 1 ст. 9 Закону №1955). Тому безоплатним такий договір не може бути за визначенням. Якщо сторони договору не досягли згоди за всіма істотними умовами, він не вважається укладеним. 

Важливо!

Згідно ст. 12 Закону №1955 «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

2. Про що був складений акт? 

В описі ситуації зазначено, що експедитор надав замовнику рахунок і акт на однакову суму (50 000 грн). І ця сума співпадає із вартістю послуг перевезення, яке фактично здійснює третя сторона – перевізник.

А які документи насправді мав надати клієнту експедитор? Це стає очевидно з аналізу ст. 9 Закону №1955.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Такими документами можуть бути:

• авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
• міжнародна автомобільна накладна (CMR);
• накладна СМГС (накладна УМВС);
• коносамент (Bill of Lading);
• накладна ЦІМ (CIM);
• вантажна відомість (Cargo Manifest);
• інші документи, визначені законами України.

Зверніть увагу!

На складанні акту Закон №1955 не наполягає. Формально, і оплачений рахунок міг би бути первинним документом, що підтверджує факт надання транспортно-експедиційних послуг.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

В ситуації, що розглядається, такі витрати були. І, знову ж таки, щодо них Закон №1955 не вимагає складати акт – достатньо надати замовнику копії документів про понесені витрати. Якщо сторони про це домовились – то щодо суми таких витрат складається рахунок, який замовник має оплатити.

Але на практиці часто виконавець «продає» такі витрати замовнику – тобто, складає не тільки рахунок, а і акт на їх суму і з їх номенклатурою.

Тобто, маємо два варіанти отримання плати за послуги експедитора: вона в будь-якому випадку має фігурувати в договорі транспортної експедиції в чітко визначеному розмірі. Але у експедитора є право отримати відшкодування власних витрат чи не вимагати його.

Тому маємо два варіанти акту і рахунку.

Які існують два варіанти оформлення акту і рахунку експедитором?

Варіант 1

Якщо це був рахунок/акт на 50 000 грн, в якому послуги були названі як «транспортно-експедиційні послуги» – винагорода експедитора в такому випадку 50 000 грн., а не нуль. Так, він не отримує прибутку з таких послуг, але закону не порушує. Експедитор може домовитись про будь-яку суму винагороди, навіть меншу, ніж понесені ним витрати на організацію перевезення та саме перевезення. І може не вимагати відшкодування понесених ним витрат. Договір експедиції не може бути безоплатним, але експедитор має право працювати «в нуль» або навіть «в мінус» – інша справа, що тоді в податківців виникне питання щодо ділової мети такої діяльності. 

Варіант 2

Якщо це був рахунок/акт на 50 000 грн, в якому номенклатурою були «послуги з перевезення», тобто, йдеться лише про відшкодування витрат на саме перевезення – виникає питання, а де винагорода експедитора за організацію перевезення? Вона повинна бути визначена договором, інакше він не вважається укладеним. Якщо розмір винагороди в договорі був зазначений, а експедитор не склав на неї акт і рахунок, не означає, що клієнт не повинен буде її заплатити, а експедитор зможе уникнути від сплати ПДВ.  Однак без аналізу тексту договору і визначення суми винагороди говорити про остаточні ПДВ-наслідки зарано. 

Практичні рекомендації

Щоб уникнути непорозумінь із контролюючими органами та не наражатися на донарахування з ПДВ, радимо дотримуватися таких правил:

1. Завжди фіксуйте винагороду. Не залишайте у договорах та актах виконаних робіт нульову винагороду експедитора. Навіть символічна сума, підтверджена калькуляцією або договором, захистить вас від донарахувань за «звичайними цінами».
2. Розділяйте суми в документах. У рахунках та актах приймання-передачі наданих послуг завжди чітко розмежовуйте: вартість послуг з перевезення (транзитні витрати); винагороду експедитора.
3. Пам'ятайте про статус перевізника. Якщо залучаєте перевізника-неплатника ПДВ, сума його послуг «проходить повз» вашу базу оподаткування ПДВ. Ви не нараховуєте на неї 20% ПДВ при перевиставленні замовнику – вона просто передається без ПДВ.
4. Якщо вже є акт перевірки або вимога ДПС – варто оскаржувати. Аргумент «безоплатні послуги – звичайна ціна» тут слабкий саме через спеціальний режим експедирування. Шанси успішного оскарження (особливо в суді) досить високі за умови якісного документального оформлення.

Де почитати більше про оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності?

• Помилка в обліку ПДВ коштувала експедитору 1 млн грн: результати перевірки ДПС
• Особливості оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності
• Який документ оформляється при перевезенні вантажу автотранпортом по Україні та за кордон: ТТН чи CMR?
• Чи може єдинник надавати польському ФОП послуги з організації відправлення товару з території України?
• Перевізник у ТТН при залученні експедитором
• Експедитор сплатив штраф на митниці: чи можна «перевиставити» клієнту?