Нюанси оподаткування ПДВ різних господарських операцій - у роз’ясненнях ДФСУ

Безоплатна передача товарів/послуг (у тому числі, своїм працівникам)

ДФСУ у листі від 06.10.2016 р. №21778/6/99-99-15-03-02-15 навела загальний алгоритм оподаткування таких операції:

1) Операція з безоплатної передачі товарів/послуг платником ПДВ згідно зі ст. 185 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ. Зауважимо, що те ж стосується і операції з безоплатної передачі необоротних активів (ОЗ, НМНА та НА). Адже за пп. 14.1.244 ПКУ вони підпадають під визначення товарів;

2) База оподаткування ПДВ при безоплатній передачі товарів/послуг визначається за правилами, встановленими п. 188.1 ПКУ. За абз. 2 п. 188.1 ПКУ у разі безплатного постачання раніше придбаних товарів підприємство має нарахувати ПДВ на вартість придбання цих товарів. 

3) На дату безоплатного передання товарів/послуг потрібно скласти дві податкові накладні:

• одну на кінцевого споживача (покупця) та відобразити в ній базу оподаткування 0,00 грн,
• другу на своє ім’я – на суму перевищення ціни придбання таких товарів/послуг або балансової вартості необоротних активів.

Детальніше про це читайте тут і тут.

4) У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 Порядку №1307:

15 - складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання;

16 - складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання).

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в  ЄРПН. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані. 

Зверніть увагу: податківці у коментованому листі хоч й навели норму п. 198.5 ПКУ, але не вказали на обов’язок нараховувати компенсаційні ПЗ з ПДВ. Про такий обов’язок вони говорили у листі від 05.09.2016 р. №19171/6/99-99-15-03-02-15.

Безоплатна роздача з рекламною метою

У листі від 06.10.2016 р. №21760/6/99-99-15-03-02-15 ДФСУ зазначає, що за вищезазначеними правилами потрібно оподатковувати ПДВ операції з безоплатного розповсюдження рекламних матеріалів, зразків матеріалів, проведення семінарів/рекламних заходів, якщо підприємство не включає до їх собівартості проданих товарів/послуг. 

Додамо, що раніше у листі від 12.09.2016 р. №19612/6/99-99-15-03-02-15 ДФСУ зазначала: якщо вартість товарів (послуг), придбаних/виготовлених для проведення маркетингових/рекламних заходів (у т. ч. для безоплатного розповсюдження) безпосередньо заявником або через інших осіб, включається до вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), яка використовується в оподатковуваних операціях, пов'язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі товари (послуги) призначаються для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності такого платника податку, а тому податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 185.1 ПКУ під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів (послуг) рекламного призначення не нараховуються. Про це ми писали тут>>

Отже, якщо за роздані товари/надані послуги платнику ПДВ поступає оплата (навіть не від їх отримувача, а від замовника рекламної акції), і ця оплата відшкодовує вартість такого постачання, особа, яка здійснює роздачу (постачання) фактично здійснює продаж таких товарів/послуг, за яким і так визнає ПЗ з ПДВ. Нараховувати ПЗ з ПДВ за правилами безоплатної роздачі в такому випадку недоречно.      

Але якщо оплата таких товарів/послуг не відбувається, визнати ПЗ з ПДВ за правилами безоплатної роздачі потрібно. Наприклад, у листі від 19.04.2016 р. №8819/6/99-99-19-03-02-15 ДФСУ зазначала, що операції з безоплатного розповсюдження платником товарів рекламного призначення з метою реклами власних виробів згідно зі ст. 185 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%. Отже, в ситуації з безоплатною рекламною роздачею не застосовувати норми п. 198.5 ПКУ є цілком безпечно, а ось норми п. 185.1 ПКУ –  застосовувати треба обов’язково.  

Отже, тим, хто здійснює рекламну роздачу за  договором доручення або агентським договором, у цьому випадку слід діяти так: 

- якщо згідно з цивільно-правовим договором вартість придбаних платником податку - резидентом товарів рекламного призначення включається до вартості послуг з розповсюдження реклами, які оплачуються замовником, то таке розповсюдження не є поставкою і не оподатковується ПДВ;

- якщо згідно з цивільно-правовим договором вартість придбаних платником податку - резидентом товарів рекламного призначення не включається до вартості послуг з розповсюдження реклами, які оплачуються замовником, операція з розповсюдження таких товарів розглядається як окрема операція, що підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%. 

Про це ДФСУ також раніше розповідала у листі від 19.04.2016 р. №8811/6/99-99-19-03-02-15, а ми писали тут.

Залік заборгованостей

У листі від 06.10.2016 р. №21777/6/99-99-15-03-02-15 ДФСУ розглянула питання щодо оподаткування ПДВ операцій зі згортання (погашення) дебіторської та кредиторської заборгованостей і робить наступний висновок.

Згортання (залік) кредиторської та дебіторської заборгованостей не призводить до непроведення коригування раніше визнаного податкового кредиту та податкового зобов’язання з ПДВ. 

А ось в разі анулювання заборгованості або спливу строку давності за нею - наслідки інші. В податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської/дебіторської заборгованості, платнику ПДВ необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів/послуг та/або при попередній оплаті непоставлених товарів/послуг. При цьому податкове зобов’язання, раніше визнане постачальником на підставі отриманої передоплати або за відвантаженими, але не оплаченими товарами/послугами, йому сторнувати не слід. Ця думка податківців не нова (наприклад, читайте в новинах тут і ось тут).

Операції до реєстрації платником ПДВ

ДФСУ в листі від 06.10.2016 р. №21776/6/99-99-15-03-02-15 розглядає ситуацію за правилом «першої події». А саме, за п. 198.2 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

• дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

• дата отримання платником податку товарів/послуг.

Подактівці наголошують: якщо перша подія відбулася до моменту реєстрації особи як платника ПДВ, суми ПДВ, нараховані/сплачені під час такого придбання, не можуть бути включені до складу податкового кредиту. Навіть, якщо друга подія відбулася після отримання статусу платника ПДВ. 

Є в цього правила й інший висновок: у такого суб’єкта господарювання не має обов’язку нараховувати податкове зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ при використанні придбаних до реєстрації товарів у діяльності, що не є об’єктом оподаткування або у звільнених від  ПДВ операцій. І хоча на сьогодні п. 198.5 ПКУ містить такий виняток  (визнавати ПЗ тільки в разі використання права на ПК) щодо товарів/послуг, придбаних до 01.07.2015 р., податківці вже не вперше дотримуються такої лояльної для платників ПДВ точки зору, незалежно від дати придбання цих активів.  

Зокрема, у коментованому листі ДФСУ чітко зазначає: «Обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПКУ виникає у платника податку у разі, якщо при придбанні товарів/послуг, необоротних активів сума податку була включена до складу податкового кредиту, а такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності такого платника податку».