Відомо, що коригування ПЗ та ПК з ПДВ потрібно здійснювати відповідно до ст. 192 ПКУ. Отже, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми ПЗ постачальника та ПК отримувача (покупця) підлягають коригуванню на підставі РК до ПН, зареєстрованого в ЄРПН.
Аналогічні наслідки має і ситуація, коли, на підставі листа або іншого документа, отриманого від покупця, змінюється призначення платежу: попередня оплата за одним договором зараховується в рахунок оплати за товари/послуги за іншим договором. При цьому змінюється призначення платежу не датою отримання такого документу постачальником, а датою його складання (цей момент постачальник та покупець мають враховувати).
Але оскільки договорів два, то і наслідки можуть передбачати складання двох документів: не тільки РК, але і ПН. В якому випадку при зміні напрямку платежу слід складати нову ПН, розповіли податківці у листі від 02.03.2017 р. №4341/6/99-99-15-03-02-15.
Як проводити коригування ПЗ з ПДВ
У листі податківці зазначили: якщо продавцем - платником ПДВ на дату отримання авансу за договором №1 були визначені ПЗ з ПДВ та надалі за домовленістю сторін дія договору припиняється, а аванс зараховується в рахунок оплати товарів/послуг за договором №2, то продавець - платник ПДВ має скласти РК до ПН, складеної на дату отримання авансу, та зменшити нараховану суму ПЗ з ПДВ (за договором №1).
Тобто, за договором №1 ситуація виглядатиме так:
Надійшла передоплата (у призначенні платежу зазначено договір №1) -- виникло ПЗ з ПДВ (складена і зареєстрована ПН)
Надійшов лист від покупця про зміну напрямку платежу (з договору №1 на договір №2) -- відбувається сторно ПЗ з ПДВ за договором №1
Податківці вказали й про дату складання такого розрахунку коригування. Так, його складання здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за договором №1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором №2.
Такий РК до ПН підлягає реєстрації в ЄРПН. Адже тільки зареєстрований в ЄРПН РК є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов'язань, а для отримувача-покупця - підставою для зменшення податкового кредиту. Тож у декларації з ПДВ відображення коригування ПЗ та ПК, відповідно до ст. 192 ПКУ, має бути здійснено тільки у періоді реєстрації РК в ЄРПН.
А що ж відбувається за договором №2? Це залежить від того, чи вже відбулося за договором №2 на дату зміни призначення платежу (внаслідок якої за договором №2 виникла оплата) відвантаження товарів, надання послуг.
Якщо за договором №2 товари/послуги уже були поставлені та на дату такої поставки ("першої події") постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну ПН, то за фактом зарахування оплати за договором №1 в рахунок оплати вартості поставлених товарів/послуг за договором №2, нова податкова накладна постачальником не складається.
Але такий алгоритм буде застосовуватися, коли суми оплати за договорами співпадають, або сума оплати, отриманої за договором №1, менша за вартість поставлених, але ще не оплачених до зміни напрямку платежу, товарів/послуг за договором №2.
Якщо ж сума отриманої за договором №1 оплати більша, то підприємству потрібно буде вирішити з контрагентом подальшу долю непогашеного залишку: або зарахувати цей залишок, як аванс на майбутнє постачання іншого виду товарів або повернути його контрагенту. Звісно, якщо щодо такого залишку буде прийнято рішення про його повернення покупцю, то зменшення ПЗ з ПДВ (складання РК до ПН) потрібно буде робити при такому поверненні.
Якщо за договором №2 товари/послуги ще поставлені не були, то на дату зміни напрямку платежу продавець - платник ПДВ повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкову накладну на суму попередньої оплати за договором №2 ("перша подія") і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Така податкова накладна є для покупця товарів/послуг підставою для віднесення суми податку, зазначеної у ній, до податкового кредиту.
Приклади коригування ПЗ з ПДВ у разі зарахування отриманого авансу за іншим договором
Приклад 1. Підприємство «А» у січні 2017 року отримало аванс від підприємства «Б» за договором №1 у сумі 1200 грн (в т.ч. з ПДВ). ПН за першою подією складено та своєчасно зареєстровано в ЄРПН. Але постачання товарів за цим договором не відбулося.
Між підприємством «А» та «Б» було укладено ще договір №2, за яким товар було поставлено у березні 2017 року у сумі 1200 грн, але оплати ще не надходило. ПН за першою подією складено та своєчасно зареєстровано в ЄРПН.
У зв’язку з розірванням договору №1 Підприємство «А» домовилося з підприємством «Б» зарахувати отриману суму авансу за договором №1 в рахунок оплати за договором №2.
На дату зарахування авансу потрібно скласти постачальнику РК до ПН на суму отриманого у січні авансу за договором №1. Реєструвати такий РК в ЄРПН буде покупець. А от складати ПН на дату зарахування не потрібно, адже на дату першої події (постачання товару) вже було складено ПН.
Приклад 2. Підприємство «А» у січні 2017 року отримало аванс від підприємства «Б» за договором №1 у сумі 1200 грн (в т.ч. з ПДВ). ПН за першою подією складено та своєчасно зареєстровано в ЄРПН.
Протягом січня-березня 2017 року постачання товарів за цим договором не відбулося. Між підприємством «А» та «Б» було укладено ще договір №2 на суму 2400 грн., за яким товар ще теж не було поставлено.
У зв’язку з розірванням договору №1 Підприємство «А» домовилося з підприємством «Б» зарахувати отриману суму авансу за договором №1 в рахунок оплати за договором №2.
На дату зарахування авансу потрібно скласти постачальнику РК до ПН на суму отриманого у січні авансу за договором №1. Реєструвати такий РК в ЄРПН буде покупець. Також на цю дату потрібно складати ПН, адже зарахування авансу за договором №1 буде для визнання ПЗ з ПДВ за договором №2 першою подією.
Приклад 3. Підприємство «А» у січні 2017 року отримало аванс від підприємства «Б» за договором №1 у сумі 1200 грн в т.ч. з ПДВ. ПН за першою подією складено та своєчасно зареєстровано в ЄРПН.
Протягом січня-березня 2017 року постачання товарів за цим договором не відбулося. Між підприємством «А» та «Б» було укладено ще договір №2 на суму 700 грн., за яким товар ще не було поставлено.
У зв’язку з розірванням договору №1 Підприємство «А» домовилося з підприємством «Б» зарахувати частину отриманої суми авансу за договором №1 в рахунок оплати за договором №2 у розмірі 700 грн. Залишок (500 грн) датою зарахування авансу було вирішено повернути покупцю на його рахунок.
Тому на дату зарахування авансу потрібно скласти постачальнику РК до ПН на суму отриманого у січні авансу за договором №1. Реєструвати такий РК в ЄРПН буде покупець. Також на цю дату потрібно складати ПН на частину зарахованого авансу у розмірі 700 грн, адже зарахування авансу за договором №1 буде для визнання ПЗ з ПДВ першою подією.
На частину повернутих коштів (500 грн) за датою їх повернення теж треба скласти РК до січневої ПН.