Відповідно до п. 201.11 ПКУ підставою для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ без отримання податкової накладної, є:
1) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
2) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн за день (без урахування податку);
3) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
Дата визнання податкового кредиту
Оскільки документи, що підтверджують витрати понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок підприємства, подаються разом з авансовим звітом, то датою формування податкового кредиту на підставі таких документів, є дата подання такого звіту.
У випадку, коли звіт подано в наступному періоді за періодом складання документів, які надають право на формування податкового кредиту без отримання ПН та включені до такого звіту, то у декларації з ПДВ їх слід відображати також у місяці складання авансового звіту.
Для зазначення цієї інформації у декларації з ПДВ в колонці 3 «Період складання податкової накладної, іншого документу» таблиці 2 розд. ІІ «Податковий кредит» додатка 5 до декларації зазначається дата складання Звіту.
Транспортний квиток
Свого часу податківці зазначали, що відносяться до транспортного квитку для відображення податкового кредиту з ПДВ. У листі від 16.12.2015 р. № 27154/10/28-10-06-11 підставою є такі документи, як посадочний документ ж/д вокзалу та документ на проїзд автовокзалу, в якому зазначено, що це квиток і також фіскальний чек.
Касові чеки
Податківці у роз’ясненні у підкатегорії 101.13 "ЗІР" деталізували, що підставою для відображення ПК є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн за день (без урахування ПДВ).
У разі використання платниками для розрахунків із споживачами РРО касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.
З огляду на норму п. 201.11 ПКУ, якщо за касовим чеком сума отриманих послуг чи товарів більше ніж 240 грн разом з ПДВ, то у такому разі підприємству слід звертатися до постачальника з проханням скласти податкову накладну на постачання цих товарів.
Товарний чек, який отримано від постачальника-єдинника, який має право не застосовувати РРО
З огляду на норму п. 201.11 ПКУ товарні чеки не є підставою для відображення податкового кредиту. Тому підприємство потрібно звертатися до постачальника товарів з проханням скласти ПН та зареєструвати її у ЄРПН.
Рахунок за надані послуги
За п. 201.11 ПКУ рахунок за надані на послуги рахунок, що виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, для отримувача послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної. Про це вказували й податківці у своєму листі від 29.08.2016 р. № 18612/6/99-99-15-03-02-15.
Як включити суму ПДВ до податкового кредиту за такими документами у майбутніх звітних періодів
ДФС у підкатегорії 101.13 "ЗІР" відповіла на це питання.
Якщо платником ПДВ у періоді виникнення права на податковий кредит помилково не були включені до складу податкового кредиту, суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то такий платник, зазначені суми податку, може включити до складу податкового кредиту шляхом подання за звітний період, в якому виникло таке право, уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ).