Податковий кредит з ПДВ: чи достатньо однієї ПН?

Коментар до листа Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики від 02.10.2018 р. №04-27/10-614

Останнім часом Комітет ВРУ з питань податкової та митної політики активізував боротьбу із неправильним (на його думку) тлумаченням ДФСУ норм податкового законодавства. Коментований лист – це ще один приклад цього. 

Комітет вважає, що ДФСУ своїми листами-вказівками допускає зміну суті окремих прямих норм ПКУ. А це призводить до порушення контролюючими органами законних прав платників податків, зокрема, права на формування податкового кредиту. Про що йдеться цього разу? 

Минулорічний лист ДФСУ

Для врахування в роботі при організації перевірок ДФСУ листом від 08.12.2017 р. №34124/7/99-99-14-02-01-17 направила до контролюючих органів вказівки щодо встановлення додаткових вимог для формування ПК з ПДВ. 

Зокрема, цим листом встановлювалося, що «кваліфікуючою умовою для внесення сум податку до складу податкового кредиту є саме постачання товарів/послуг» і «навіть після 1 липня 2017 року до складу податкового кредиту можуть бути віднесені лише ті суми податку на додану вартість, які відповідають податковим накладним, складеним за операціями із постачання товарів/послуг».

Чому податківці так вирішили? Тому що про це, на їхню думку, свідчила судова практика на користь ДФС. Таке роз'яснення надав Департамент адміністративного оскарження та судового супроводу ДФСУ в листі від 29.11.2017 р. №35/99-99-11-04-04-18. І це співпадає з позицією Мінфіну, викладеною в листі від 08.11.2017 р. №11310-09-10/30469. 

Та й сама ДФС вже наводила таку точку зору раніше (лист від 24.02.2017 р. №4757/7/99-99-14-02-02-17, від 14.08.2017 р. №21664/7/99-99-11-04-04-17). 

Тобто, на думку ДФСУ та Мінфіну, право на ПК з ПДВ не виникає за фактом отримання зареєстрованої ПН автоматично. Його ще треба довести, і зробити це – первинними документами! 

ДФС та Мінфін – за, Комітет – проти

На думку фахівців Комітету (зокрема, і Ніни Южаніної, чий підпис зазначений на коментованому листі), такі твердження не узгоджуються з загальними правилами формування податкового кредиту, визначеними ПКУ. 

Адже при цьому не враховуються норми: 

• п. 198.2 ПКУ щодо правила "першої" події визначення дати, коли у платника податку виникає право на податковий кредит, а також норма п. 198.3 ПКУ, відповідно до якої нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду;
• абзацу третього п. 201.10 ПКУ, яким визначено, що для покупця товарів/послуг єдиною достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, яка не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження, є податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг. 

Далі Комітет нагадує, чому такі ліберальні для платників ПДВ норми існують в ПКУ і для чого взагалі, а також за якими принципами має працювати СЕА ПДВ. 

Вкотре звертається увага податківців на те, що СЕА ПДВ дозволяє реєстрацію податкових накладних, які надалі стануть підставою для формування податкового кредиту, виключно на загальну суму податку, забезпечену "живими коштами" сплаченими до бюджету.  Цим досягається баланс податкових зобов’язань і податкового кредиту СЕА ПДВ.

Крім того, одночасно з введенням в дію абзацу третього п. 201.10 ПКУ та з метою недопущення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, до яких або до платників податку, які їх склали, існують претензії контролюючих органів, ПКУ запроваджено процедуру зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, існуюча СЕА ПДВ, за умови її коректного застосування, гарантує, що всі зареєстровані в ЄРПН є безумовною підставою для обґрунтованого формування податкового кредиту з податку на додану вартість! 

А далі Комітет має вже  претензії до самої ДФСУ.

Зауважується, що оскільки було повністю змінено процедуру адміністрування ПДВ, ДФСУ повинна була змінити і методи роботи контролюючих органів щодо перевірки повноти та своєчасності нарахування та сплати цього податку А не підлаштовувати старі підходи до нових вимог ПКУ!

А за претензіями йдуть і вимоги: 

• змінити зазначені у цьому листі методи роботи контролюючих органів щодо перевірки повноти та своєчасності нарахування та сплати платниками ПДВ в умовах дії СЕА ПДВ;
• приведення вказівок ДФСУ у відповідність до вимог ПКУ;
• забезпечення неухильного дотримання норм ПКУ посадовими (службовими) особами контролюючих органів у майбутньому.

Також Комітет пропонує Мінфіну провести аналіз згаданих вище обставин та надати щодо них узагальнюючу податкову консультацію.