• Посилання скопійовано

Порядок складання РК до зведених ПН за статею 199 ПКУ– роз’яснення від ДФС

Одночасне використання придбаних товарів, послуг, необоротних активів як в оподаткованих, так і в неоподаткованих операціях передбачає процедуру пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Її прописано в ст. 199 ПКУ. І вона передбачає складання зведених ПН та РК до них

Порядок складання РК до зведених ПН за статею 199 ПКУ– роз’яснення від ДФС

Як складається РК до зведеної ПН, яка була виписана на підставі п. 199.1 ПКУ? Яку причину та групу коригування зазначати? Як заповнюються інші реквізити такого РК? Про все це йдеться в ІПК від ДФСУ від 25.02.2019 р. №726/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Податківці нагадали, що відповідно до п. 11 Порядку №1307, у разі нарахування податкових зобов'язань, зокрема відповідно до п. 199.1 ПКУ, платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами (послугами), необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Від себе додамо, що насправді п. 11 Порядку №1307 має дещо загальний характер, бо стосується кількох норм ПКУ, які вимагають складання зведених ПН. Тому його слід застосовувати із урахуванням п. 199.1 ПКУ. А саме: 

– обов’язок складати зведені ПН та визнавати ПЗ з ПДВ виникає саме за фактом використання, а не призначення до такого використання 

– використання в цьому випадку є частковим – і в оподаткованих, і в неоподаткованих операціях, при цьому одночасно.  

При цьому, до кожної зведеної ПН, складеної згідно з п. 199.1 ПКУ, за результатами перерахунку, передбаченого п. 199.5 ПКУ, складається окремий розрахунок коригування, який підлягає реєстрації в ЄРПН. 

Втім, зазначимо від себе, що насправді обов’язок складання РК виникає лише в тому випадку, якщо в результаті перерахунку частка використання активів у неоподаткованих операціях зміниться. Якщо ж вона залишиться такою самою, то сенсу складати РК немає жодного. Також нагадаємо, що проводиться такий перерахунок раз на рік – за підсумками календарного року, тобто, наприкінці грудня.

 

Порядок складання таких зведених РК

Зверніть увагу, що у розрахунках коригування, складених починаючи з 01.12.2018 до податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН до 01.12.2018, у полі «До зведеної податкової накладної» замість позначки «X», яка вказана в податковій накладній, вказується відповідний код ознаки (позначка «X» не проставляється).

А у РК, зареєстрованих в ЄРПН починаючи з 01.12.2018, код ознаки, що вказується у полі «До зведеної податкової накладної», має відповідати коду ознаки «Зведена податкова накладна», який вказано у зведеній податковій накладній, до якої складається розрахунок коригування.

Також у заголовній частині РК до ПН у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться відмітка «X» та зазначається відповідний тип причини, зазначений у цій зведеній податковій накладній.

У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» вказується умовний індивідуальний податковий номер «60000000000».

В інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані, рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

У рядку I розділу А «Сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту», у тому числі у рядках II та/або III, залежно від ставки податку (20 або 7 відсотків) вказується сума податку, яка збільшує або зменшує (при зменшенні зазначається знак «-») суму податкових зобов'язань, нарахованих відповідно до п. 199.1 ПКУ.

Розділ Б табличної частини РК заповнюється у такому порядку:

1) показники рядка ПН, що коригується, зазначаються із знаком «-» у відповідній графі (у графі 13 зі знаком «-» зазначається значення графи 10 рядка зведеної податкової накладної, що коригується; у графі 14 – зі знаком «-» значення графи 11 рядка зведеної ПН, що коригується);

2) додається новий рядок з виправленими показниками, якому присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначається в ПН;

3) рядку ПН, що коригується, та новому рядку з відкоригованими показниками, що його замінює, присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини РК, а у графі 2.1 «код причини» вказується однакова причина коригування (код «202» Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ПКУ).

4) У графі 3 «Опис (номенклатура) товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується» рядка ПН, що коригується, зазначаються дати складання та порядкові номери ПН, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов'язання, зокрема відповідно до п. 199.1 ПКУ.

5) Графи 4.1, 4.2, 4.3, 6 – 12, 15 табличної частини не заповнюються та залишаються пустими. Нулі та прочерки в них не проставляються.

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ПДВ»