Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
«Вісник. Офіційно про податки»
У листі ДФС від 15.03.2019 р. №1047/6/99-99-15-01-01-15/ІПК під час розгляду питання щодо оподаткування ПДВ операції із внесення резидентом — одноосібним учасником до статутного капіталу товариства додаткового вкладу у негрошовій формі, а саме у вигляді його дебіторської заборгованості за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, податковим органом зроблено висновок: «операція з внесення одноосібним учасником товариства до статутного капіталу прав вимоги заборгованості товариства в обмін на корпоративні права (частки в статутному капіталі), яка здійснюється у межах чинного законодавства, не є об’єктом оподаткування ПДВ».
Такий висновок зроблено для ситуації платника ПДВ — резидента («Товариство»), який отримав від одноосібного учасника поворотну фінансову допомогу. Із коментованого листа невідомо, хто є учасником «Товариства» — резидент чи нерезидент. Вочевидь, у «Товариства» первинний статутний капітал сформований повністю, і виникли питання щодо можливості його збільшення таким шляхом. Одне з цих питань — чи підпадає операція з конвертації кредиторської заборгованості перед учасником за поворотною фінансовою допомогою у статутний капітал «Товариства» під об’єкт оподаткування ПДВ?
В обґрунтуванні висновку, між іншим, міститься посилання на пп. 196.1.1 ПКУ, який не вважає об’єктом оподаткування операції з продажу за кошти корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах.
Як бачимо, для цілей ПДВ податковий орган прирівняв операції з продажу за кошти корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, і погашення (оплату) кредиторської заборгованості за поворотною фінансовою допомогою.
Проте висновок у коментованому листі не є безумовним, оскільки ПКУ не містить чіткої та прямої норми чи комбінації положень для такого однозначного ствердження стосовно корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на відміну від цінних паперів. Так, наприклад, в абз. 2 пп. 196.1.5 ПКУ чітко визначено, що операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі борговими зобов’язаннями (вимогами) за цінні папери не є об’єктом оподаткування ПДВ. Іншими словами, лише обмін кредитором грошових вимог за наданою поворотною фінансовою допомогою саме на цінні папери боржника — «Товариства» не підпадатиме під об’єкт оподаткування ПДВ.
Отже, під час відповіді на запитання, чи буде ПДВ у разі конвертації кредиторської заборгованості за договором безвідсоткової фінансової допомоги у статутний капітал «Товариства», потрібно зазначити, що чіткої та прямої відповіді на це запитання на сьогодні ПКУ, на жаль, не містить.
Тому в схожій ситуації платникам ПДВ варто звернутись за отриманням від податкового органу власної ІПК з цього питання.
Адже незважаючи на те що Закон про ТОВ зняв заборону на конвертацію кредиторської заборгованості у статутний капітал, виключивши ст. 144 із ЦКУ, жодних змін у ПКУ, зокрема стосовно внесення змін до пп. 196.1.1 і пп. 196.1.5, не відбулося.
Останнє фактично є перешкодою для здійснення «масової» конвертації кредиторської заборгованості у статутний капітал товариств, представлений корпоративними правами, вираженими в інших, ніж цінні папери, формах, і може безпечно відбуватись для таких платників — товариств за умови отримання ними від податкового органу ІПК.
Тарас КОВАЛЬ,
старший менеджер, керівник групи з надання послуг у галузі міжнародного корпоративного оподаткування, адвокат
