Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Податківці у підкатегорії 101.27 «ЗІР» зазначили, що основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено ст. 200-1 ПКУ та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №569).
Згідно із п. 200-1.3 ПКУ та п. 9 Порядку №569 платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на суму податку (реєстраційну суму), обчислену за формулою, встановленою п. 200-1.3 ПКУ.
Відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної, та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН передбачена ст. 120-1 ПКУ.
Зокрема, відповідно до п. 120-1.1 ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах.
При цьому виключень щодо застосування відповідальності за порушення термінів реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН у зв’язку з накладання за рішенням суду арешту на реєстраційну суму нормами ПКУ не передбачено.
