Податківці неодноразово зазначали (зокрема, тут та тут), що при зарахуванні помилкових коштів податкова накладна не складається за умови дотримання таких вимог:
- відсутні будь-які договірні відносини на постачання товарів (послуг) між отримувачем коштів і особою, що перерахувала такі кошти;
- помилкові кошти повернено платнику у встановлений чинним законодавством термін.
Тобто, якщо кошти, що надійшли на рахунок платника податку, не є оплатою за постачання товарів або послуг, підстав для виникнення об’єкта оподаткування ПДВ немає. Відповідно підстав для складання податкової накладної немає.
Якщо за першою умовою (відсутність договірних відносин) все більш-менш зрозуміло, то умова щодо дотримання термінів повернення таких коштів викликає запитання.
Так, до 07.02.2019 року діяв Указ Президента №227/95, яким і було встановлено терміни для отримувача помилкових коштів для їх повернення. Зокрема, п. 6 Указу №227 було визначено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їхні рахунки кошти.
Тож до 07.02.2019 року платники податку мали право не визнавати ПЗ та відповідно не складати ПН за умови, що такі помилкові кошти було повернуто в 5-ти денний термін, а також за умови відсутності договірних відносин щодо постачання товарів/послуг між платником та отримувачем коштів.
З 7 лютого в зв’язку з прийняттям Закону «Про валюту і валютні операції» дію Указу №227/95 було припинено. При цьому жодним іншим законодавчим актом строки для повернення помилково зарахованих на рахунок коштів встановлено не було.
В зв’язку з цим постає питання: в які строки необхідно повернути помилкові кошти для уникнення обов’язку що визнання ПЗ з ПДВ та складання ПН?
Що кажуть податківці?
Нами було направлено запит до ДФСУ щодо роз’яснення вищезазначеного питання. У отриманому листі від 24.07.2019 р. №35242/6/99-99-15-03-02-15 податківці підтвердили, що у випадку відсутності будь-яких, договірних відносин на постачання товарів/послуг між платником податку, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок платника податку, та за умови, що в рахунок отриманих коштів платником у подальшому не будуть постачатися товари/послуги, у особи, яка отримала ці кошти, не виникає об’єкт оподаткування ПДВ за такою операцією, а грошові кошти, що помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ. При цьому за такою операцією податкова накладна не складається.
Увага! Про строки повернення таких помилкових коштів у листі вже не зазначається. Податківці вказали, що дане питання не відноситься до їхньої компетенції.
Питання регулювання безготівкових розрахунків в Україні здійснюється НБУ, тому саме до них ми звернулися із запитом.
Позиція НБУ
НБУ надав свою відповідь у листі від 10.05.2019 №570007/24815. З нього можна зробити висновок, що наразі строки повернення помилково зарахованих коштів на рахунок неналежного отримувача встановлено лише у разі, якщо таке помилкове перерахування сталося з вини банку.
Водночас платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.
Окрім цього, НБУ підтвердив, що Указ №227/95, яким було встановлено термін повернення помилково зарахованих (з вини платника) коштів наразі припинив дію.
Висновок від редакції
Проаналізувавши відповіді податківців та НБУ, можна дійти висновку, що на даний час єдиною умовою, згідно з якою платник податку має право не нараховувати ПЗ з ПДВ (та відповідно не складати ПН) на суму помилково отриманих коштів, є відсутність договірних відносин між платником та отримувачем.
Проте все ж таки у разі отримання помилково перерахованих коштів, не радимо затягувати з їх поверненням. Адже чим довшим буде їх строк повернення, тим більше у податківців буде підстав сумніватись, що такі кошти є помилково перерахованими і за ними об’єкт оподаткування ПДВ не виникає.
Як діяти, якщо договірні відносини все ж таки присутні?
У ІПК від 26.07.2019 р. №3507/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці зазначили, що платник податку при отриманні коштів (в тому числі помилково) від іншої особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. Але що буде в цьому випадку номенклатурою у ПН, податківці не вказали.
Одночасно на дату повернення коштів відповідно до пп. 192.1 ПКУ підприємство повинно скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов'язання після реєстрації такого РК в ЄРПН отримувачем коштів.
Окремого алгоритму складання РК до такої ПН не визначено Порядком №1307. Тому потрібно складати РК як при поверненні товарів чи авансу.
В табличній частині такого РК, зокрема, в розділі Б зазначаються:
- у графі 1.1 – номер за порядком;
- у графі 1.2 – порядковий номер рядка ПН, який коригується;
- у графі 2.1 – код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів);
- у графі 2.2 – «№з/п групи коригування»;
- у графі 7 – зі знаком «-» значення графи 6 рядка ПН, що коригується;
- у графі 8 – значення графи 7 рядка ПН, що коригується. При цьому знак «-» у цій графі не вказується;
- графи 9 – 10 не заповнюються, залишаються незаповненими;
- значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка ПН, що коригується;
- у графі 13 зі знаком «-» зазначається значення графи 10 рядка ПН, що коригується;
- у графі 14 – сума ПДВ з графи 11 ПН зі знаком «-».
