Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Коментар до ІПК ДПС від 26.09.2019 р. №405/6/99-00-07-03-02-15/ІПК
Нагадаємо, що особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у ст. 180 і 208 ПКУ.
Згідно з п. 180.2 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Відповідно до п. 208.2 і 208.3 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник ПДВ складає податкову накладну зі зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Як визначити, де послуги вважаються наданими з метою оподаткування ПДВ?
Пунктами 186.2 – 186.4 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг, або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Зокрема, місцем постачання послуг, зазначених у п. 186.3 ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, або (у разі відсутності такого місця) місце постійного чи переважного його проживання.
А за п. 186.4 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ПКУ.
Правила, начебто, прості, але при цьому все ж таки залишається проблема ідентифікації. Адже види послуг наведені в ст. 186 ПКУ досить загально, тому резидент не завжди впевнений, до якого саме виду належить послуга, яка надається йому.
Але на питання, як визначитися з віднесенням відповідних послуг до переліку за п. 186.2 та 186.3 ПКУ, податківці в коментованій ІПК не відповіли, а тільки направили резидента за роз’ясненнями до Мінекономіки.
Якщо помилилися з визначенням місця надання послуг
У коментованій ІПК податківці навели порядок дій, якщо підприємство помилилося з місцем надання послуг нерезидентом:
- Якщо зазначені послуги не належать до категорії послуг, визначених у пунктах 186.2 і 186.3 ПКУ, то місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх постачальника.
- Оскільки постачальником послуг є нерезидент України, то якщо для визначення місця надання ним послуг резиденту залишається лише п. 186.4 ПКУ, операція нерезидента–постачальника з постачання таких послуг резиденту–покупцю (отримувачу) не є об’єктом оподаткування ПДВ.
- Якщо за операціями нерезидента з постачання послуг резиденту (отримувачу), що не є об’єктом оподаткування ПДВ на підставі того, що місцем постачання таких послуг згідно зі статтею 186 розділу V ПКУ визначено територію за межами митної території України, були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, складені і зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, суми податку, зазначені у таких накладних, включені до складу податкового кредиту, то з метою коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ резидент (отримувач) складає розрахунки коригування до таких податкових накладних, які підлягають реєстрації в ЄРПН.
Тобто виправити помилку досить просто: сам собі склав ПН, сам її і анулював шляхом РК.
Проте в коментованій ІПК податківці не вказали, як при складанні РК відкоригувати раніше визначені ПЗ та РК в декларації з ПДВ. Тож, пошукаємо інших роз’яснень.
Як відобразити коригування ПЗ та ПК у декларації?
У підкатегорії 101.15 «ЗІР» надано таке роз’яснення щодо цього питання. У разі виникнення підстав для коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту отримувачем послуг – платником ПДВ до податкової накладної, складеної у зв’язку з отриманням від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, складається розрахунок коригування, який залишається у такого отримувача послуг.
Коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту на підставі складеного розрахунку коригування відображається одночасно у рядках 6 та 13 декларації з ПДВ, яка подається за звітний (податковий) період, у якому складено такий розрахунок коригування.
Але за пп. 192.1.1 ПКУ постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН РК до ПН. Тому якщо РК буде зареєстровано вчасно у ЄРПН, тоді потрібно буде знімати в одній декларації суми ПЗ та ПК. А якщо РК буде зареєстровано наступного місяця за місяцем складання, то податковий кредит буде зніматися у місяці складання, а ПЗ – у місяці реєстрації.
***
Читайте також:
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї новини можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату , вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
