Передоплата за товар, що має безперервний та ритмічний характер: як скласти ПН?

Коментар до ІПК ДПС від 13.07.2021 р. №2735/ІПК/99-00-21-03-02-06

Податкова нагадує, що згідно з п. 201.4 ПКУ товари/послуги, які постачаються одному покупцю два та більше разів на місяць, вважаються операціями, що мають ритмічний характер. Що таке безперервний характер постачання, не треба і пояснювати, назва говорить сама за себе. Йдеться не про певну кількість постачань протягом місяця, а про безперервне (щоденне) постачання протягом дії договору певного товару або послуги.

За такими операціями постачальник товарів/послуг може складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено постачання, зведену податкову накладну на покупця, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг такому покупцю протягом місяця.

Але зверніть увагу! У такій зведеній ПН ми зазначаємо саме обсяг постачання, а не оплати! І сума попередньої оплати не підлягає відображенню у такій зведеній податковій накладній. Про це зазначено у п. 19 Порядку №1307.

Тому, якщо станом на дату складання зведеної податкової накладної сума коштів, що надійшла від покупця як оплата/попередня оплата за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, то сума такого перевищення (попередньої оплати) не включається до зведеної податкової накладної.

На суму такого перевищення (попередньої оплати) платник податків повинен скласти звичайну податкову накладну не пізніше останнього дня такого місяця.

Тобто, незважаючи навіть на можливу домовленість з покупцем про складання однієї зведеної податкової накладної на місяць, продавець повинен в кінці місяця скласти на попередню оплату звичайну податкову накладну.

Що робити, якщо постачальник про це не знав і виписав зведену ПН на суму передоплати?

Якщо до зведеної податкової накладної було включено суму попередньої оплати (авансу), то вона є такою, що складена з порушенням норм ПКУ. І, звісно, що така ПН не дає покупцю права на податковий кредит і він не зможе його відобразити в декларації з ПДВ до виправлення помилки.

А постачальник навпаки визначає ПЗ з ПДВ із урахуванням такої передоплати. І відображає таке ПЗ в декларації з ПДВ за місяць, у якому надійшла передоплата. При цьому виникає дуже цікаве питання: чи треба таке ПЗ показувати у додатку 1 до декларації. Адже, з одного боку, на суму такого ПЗ вже була зареєстрована ПН. З іншого боку, вона була складена з порушенням вимог ПКУ. Втім, податківці наразі такого відображення у додатку 1 до декларації з ПДВ не вимагають.

Але допущена помилка при складанні зведеної податкової накладної потребує виправлення шляхом:

1. складання розрахунку коригування до неправомірно складеної зведеної податкової накладної. У такому розрахунку коригування мають бути виведені в нуль показники цієї податкової накладної (усі числові показники зазначити зі знаком «-»). Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем товарів, на якого було складено помилкову зведену податкову накладну, з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації;
2. складання на дату виникнення податкових зобов'язань (настання «першої події» за операцією, у даній ситуації – на дату отримання попередньої оплати (авансу)) нової податкової накладної на усю суму операції та її реєстрації в ЄРПН. При цьому треба дотримуватися граничних строків, визначених п. 201.10 ПКУ. Тобто, якщо помилка буде виявлена і виправлена вже після закінчення граничного строку реєстрації такої ПН, постачальнику загрожує штраф. Але до закінчення карантину (наразі він подовжений до кінця 2021 року) штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК не застосовуються. Про це ми писали тут.