Кабінет Міністрів України постановою від 24.06.2023 №634 вніс зміни до деяких своїх постанов з питань оподаткування ПДВ, а саме:
- до Порядку №1240;
- до Порядку електронного адміністрування ПДВ №569;
- до Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ №26.
Коментовані зміни пов’язані з тим, що тепер надавати платіжні послуги клієнтам можуть і небанківські надавачі платіжних послуг, використовуючи для цього платіжні рахунки. У зв’язку з цим у вказаних документах будуть згадані не лише рахунки платника податку у банку, але й його платіжні рахунки у небанківському надавачу платіжних послуг.
Що таке платіжний рахунок
Нагадаємо, що 01.08.2022 введено в дію Закон від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги». Цим законом впроваджено поняття платіжного рахунку, який можуть відкривати клієнтам небанківські надавачі платіжних послуг. Відповідно до п. 40 ч. 1 ст. 1 Закону про платіжні послуги небанківський надавач платіжних послуг – це надавач платіжних послуг, що не є банком.
Небанківські надавачі платіжних послуг можуть відкривати клієнтам тільки платіжні рахунки, а саме:
- юридичним особам з місцезнаходженням на території України, які провадять діяльність відповідно до законодавства, їх відокремленим підрозділам, відокремленим підрозділам юридичних осіб – нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України від імені юридичної особи – нерезидента, фізичним особам – підприємцям, фізичним особам, а також нерезидентам України – фізичним особам;
- виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів.
Своєю чергою, платіжний рахунок – це рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства, а платіжна операція – будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього (п. 57, 66 ч. 1 ст. 1 Закону про платіжні послуги). Особливості функціонування платіжного рахунку визначено у ст. 65 Закону про платіжні послуги.
Поточні рахунки своїм клієнтам можуть відкривати тільки банки для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства (ст. 63 Закону про платіжні послуги). Головна відмінність поточного рахунку від платіжного – це можливість зберігання коштів на поточному рахунку. На платіжному рахунку зберігати кошти не можна, вони там можуть знаходитися лише протягом часу, необхідного для виконання конкретної платіжної операції – ч. 2 ст. 1076-9 ЦКУ.
Відповідно до ст. 1076-9 ЦКУ за договором платіжного рахунку небанківський надавач платіжних послуг зобов’язується зараховувати на платіжний рахунок, відкритий користувачу платіжних послуг, кошти, що йому надходять, здійснювати з рахунку видачу готівкових коштів та виконувати інші платіжні операції, які має право здійснювати небанківський надавач платіжних послуг згідно з отриманою ним ліцензією на надання платіжних послуг.
Небанківський надавач платіжних послуг повідомляє ДПС про відкриття платіжного рахунку у загальному порядку, передбаченому ст. 69 ПКУ, тому ДПС має інформацію також і про платіжні рахунки платників податків.
У чому суть змін щодо платіжного рахунку?
Повернення ПДВ дипломатичним місіям. Тепер територіальні органи Держказначейства здійснюють бюджетне відшкодування сум ПДВ за висновками ДПС за місцезнаходженням дипломатичної місії шляхом перерахування відповідних грошових сум на рахунок дипломатичної місії у банку або небанківському надавачу платіжних послуг протягом періоду, передбаченого п. 200.13 ПКУ – зміни до п. 15 Порядку №1240. Раніше там згадувався тільки рахунок у банку.
Відповідно до п. 12 Порядку №1240 для отримання відшкодування сум ПДВ дипломатичні місії звертаються з письмовою заявою за формою згідно з додатком 1 до Порядку №1240 до ДПС за місцезнаходженням. У заяві немає такого реквізиту, як номер рахунку, на який дипломатична місія бажає отримати суму ПДВ. Тож ДПС сплачуватиме ці суми на рахунки дипмісії, про які вона отримала інформацію від банків та небанківських надавачів платіжних послуг.
Електронне адміністрування ПДВ. Тепер Порядком №569 передбачено, що поповнювати електронний рахунок у СЕА ПДВ також можна і з платіжного рахунку (зміни до п. 9, 12, 20, 22, 27 Порядку №569). Відповідні зміни до п. 200-1.3 ПКУ вже було внесено раніше.
Повернення коштів з електронного рахунку в СЕА ПДВ або повернення надміру сплачених до бюджету сум також можливе на платіжний рахунок (у разі відсутності рахунку в СЕА ПДВ) – зміни до п. 21 та 26 Порядку №569.
Уточнено формулювання п. 24 Порядку №569 щодо обміну інформацією між Держказначейством та ДПС щодо руху коштів на електронному рахунку в СЕА ПДВ.
Нова редакція п. 25 Порядку №569 передбачає, що сплата податкових зобов’язань з ПДВ, визначених контролюючим органом відповідно до пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюється платником ПДВ з його рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг до відповідного бюджету.
Аналогічні зміни внесено і до Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ №26. Самих платників ПДВ ці зміни безпосередньо не стосуються.
Підсумки
Отже, коментовані зміни спричинені виключно тим, що поряд із поточними рахунками у банках СГ можуть використовувати і платіжні рахунки, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг. Втім, це не змінює порядку оформлення платіжних інструкцій на перерахування коштів з поточного або платіжного рахунка СГ на електронний рахунок цього ж платника в СЕА ПДВ.
Відповідно до п. 41 Інструкції №163 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Надавач платіжних послуг платника перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам п. 41 розділу II Інструкції №163 лише за зовнішніми ознаками.
Отже, перераховуючи кошти зі свого поточного або платіжного рахунка на свій же рахунок у СЕА ПДВ, що відкритий у Держказначействі, платник може формулювати призначення платежу на власний розсуд, оскільки таке перерахування не є платежем до бюджету. Наприклад, у разі сплати позитивної суми ПДВ за податковою декларацією за червень 2023 року можна зазначати таке призначення: «Перерахування ПДВ за червень 2023 р.». При поповненні рахунка в СЕА ПДВ з метою реєстрації ПН за червень теж можна писати таке саме призначення, а можна – «Поповнення рахунку в СЕА ПДВ».
Увага! Правила заповнення поля «Призначення платежу» на поповнення рахунку в СЕА ПДВ не поширюються. Про те, як заповнити це поле, ми розповідали тут, і ці поради залишаються актуальними. Про це свідчить роз’яснення від податківців.
Ми писали про бюджетні платежі тут. На ці правила треба буде звернути увагу тоді, коли ви будете перераховувати суми ПДВ безпосередньо до бюджету. Проте такий випадок трапляється нечасто (п. 25 Порядку №569).
