Заокруглення розрахунків: як скласти податкову накладну?

Що тут можна зробити?

В описаній ситуації на момент отримання авансової оплати, що оформлено як бонус, ще невідомо, який товар купуватиметься, крім того, невідомо, за якою ставкою оподаткування оподатковуватиметься така отримана оплата – 7% чи 20%.

Чинним законодавством це питання не врегульовано. Тому для уникнення непорозумінь рекомендуємо з цього питання отримати індивідуальну податкову консультацію.

На наш погляд, це питання може бути розв’язано так.

На момент отримання авансу аптека продає бонус. Тобто назвою «товару» буде «бонус». Вимірюватися бонус може у штуках. Ціна однієї штуки, приміром, 1 грн, у т. ч. ПДВ, що визначається за ставкою 20%. Ціна без урахування ПДВ може бути, скажімо, 0,8333 грн, а сума ПДВ – 0,1667 грн (1 - 0,8333). У своїх консультаціях податкова служба допускає можливість у ціні та сумі ПДВ кількість знаків, що перевищує два знаки.

Тож, наприклад, якщо покупець сплатив 170 грн, а отримав товар на 166 грн, на бонусний рахунок зараховуватиметься 4 грн, у т. ч. ПДВ – 0,6667 грн.

Якщо аптека на суму отриманої оплати складає зведені ПН за щоденними підсумками операцій, то бонуси на суму авансової оплати зазначатимуться в такій зведеній ПН.

А на момент отримання товару до початкової ПН складають РК на зміну номенклатури, з кодом причини коригування «104».

Особливості складання ПН за щоденними підсумками операцій

Дивимося запитання у ЗІР (101.16): «Який порядок заповнення податкових накладних за щоденними підсумками операцій, в тому числі у разі здійснення платником як оподатковуваних ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, так і звільнених від оподаткування?».

ДПС відповідає так.

Для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складають окремі ПН, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і звільнених від оподаткування постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні.

У ПН, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини роблять позначку «Без ПДВ».

Зазначене не поширюється на операції з постачання товарів/послуг, до яких одночасно застосовуються як нульова ставка, так і основна та/або ставка 7 відсотків та/або ставка 14 відсотків, крім випадків, передбачених Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307. У такому разі складають одну ПН, у якій заповнюють відповідні графи табличної частини розділу Б.

Операції, що оподатковуються за нульовою, основною ставкою, ставками 7 відсотків або 14 відсотків, відображають в окремих рядках табличної частини розділу Б ПН.

До розділу Б ПН вносять дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, а саме:

• у графі 2 – опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;
• у графах 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП;
• у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;
• у графі 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
• у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
• у графі 8 – код ставки (20 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 14 – у разі здійснення операцій з постачання товарів, що підлягають оподаткуванню за ставкою 14 відсотків; 902 – у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування;
• графу 9 заповнюють у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ. У графі 9 зазначають код відповідної пільги з ПДВ згідно з довідниками податкових пільг (які затверджені ДПС станом на дату складання ПН). У разі здійснення пільгових операцій, які не внесені до згаданих довідників (у зв’язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання ПН, у графі 9 проставляють умовний код «99999999», а у відведеному полі – відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від оподаткування;
• у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
• у графі 11 – сума ПДВ.

До розділу А ПН (рядки I – XII) вносять узагальнюючі дані за операціями на які складають таку ПН, а саме:

• у рядку I зазначають загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;
• у рядках II – V наводять суми ПДВ, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках VI – VIII;
• у рядках VI – XI фіксують загальні обсяги постачання товарів/послуг у розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 розділу Б ПН.

У разі складання ПН на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, рядки II – X не заповнюють.

Складання РК до ПН за щоденними операціями

РК складають із кодом коригування «104» до ПН за щоденними операціями, показники якої коригуються. Порядок складання такого РК податківці роз’яснюють так.

У разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій, в якій підлягає коригуванню обсяг постачання, платник податку складає розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому:

• у першому рядку відповідні показники рядка податкової накладної, що коригується (кількість або ціна, залежно від причини коригування, а також обсяг постачання та сума ПДВ), зазначаються зі знаком «-» (обнуляється (виводиться в «0») рядок податкової накладної, який коригується);
• додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався у податковій накладній.

Усім рядкам розрахунку коригування, пов’язаним із коригуванням одного рядка податкової накладної, присвоюють один номер групи коригування, який проставляють у графі 2.2 розділу Б розрахунку коригування «№з/п групи коригування». При цьому у графі 2.1 розрахунку коригування в усіх таких рядках наводять однаковий код причини коригування.