Анулювання реєстрації платника податку відбувається у разі якщо:
- будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної п. 181 ПКУ , за умови сплати суми податкових;
- будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань;
- будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
- особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;
- установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
- господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута;
- платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
- фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
- припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку (п. 184.5 ПКУ).
Визначення податкових зобов’язань
При анулюванні реєстрації платник має визначити податкові зобов’язання на товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу. Такі податкові зобов'язання визначаються в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку (пп. 184.7 ПКУ).
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
- подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
- зазначену в судовому рішенні;
- припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
- що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ;
- державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ПКУ).
Отже, день анулювання реєстрації є останнім днем реєстрації як платника ПДВ та останнім днем, коли платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з податку, скласти та зареєструвати податкові накладні.
Зверніть увагу: особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, незалежно від того, що з дати складання податкових накладних та/або розрахунків коригування ще не минув термін їх реєстрації. Про це ми повідомляли тут.
Звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Міністерство економіки України, органи державної статистики та інші державні органи, уповноважені законом здійснювати виробництво і поширення офіційної державної статистичної інформації надає перелік джерела, які містять інформацію про ринкові ціни (ЗІР).
Ринкова ціна – ціна, яка склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 ПКУ)
Податкові зобов’язання визнаються саме на товари/послуги, необоротні активи придбані з ПДВ.
Порядок заповнення податкової накладної
У верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини «10». У графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний індивідуальний податковий номер «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, поле «код» не заповнюється.
Розділ Б податкової накладної заповнюється в такому порядку:
- в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» – зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, на підставі яких формувався податковий кредит;
- в графі 4 «Умовне позначення українське» – вказується «грн»; в графі 10 «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ – вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок, згідно з основною ставкою податку та ставками податку 7 і 14%, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов’язань;
- у графі 11 зазначається сума ПДВ.
Графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 – 9 в такому випадку не заповнюються (Порядок №1307, ЗІР)
Щодо податкових накладних, то зведені податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ, мають бути зареєстровані протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.
Приклад заповнення податкової
Реєстрацію платника анулювано 30.01.2024.
Платник визнає податкові зобов’язання за товарами/послугами, які не були використані господарській діяльності за звичайною ціною. Отримано довідку щодо звичайних цін станом на січень 2024 р. Податкові зобов’язання визнано за
– будівельними матеріалами -200 000,00 грн, без ПДВ (ПН №1045 від 20.10.2023).
– МШП – 1000,00 грн без ПДВ (ПН №23 від 04.01.2024)
– дебіторською заборгованістю- 25000,00 (ПН №10 від 15.02.2023).
Окремо звертаємо увагу, що «товарна» дебіторська заборгованість також підпадає під дію п. 184.7, якщо є авансами за товари/послуги. Для дебіторської заборгованості визнання податкових зобов’язань логічно провести за договірною ціною (див. зразок складання ПН тут).
Після ануляції реєстрації платник:
- не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, навіть якщо не минув термін їх реєстрації (ЗІР).
- не може подати копії документів та письмові пояснення для підтвердження інформації у разі зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку (Порядок №520, ЗІР ).
- не повинен у разі повторної реєстрації платника ПДВ в загальний обсяг постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації, враховувати обсяги з умовного постачання товарів та необоротних активів, визначених таким платником при анулюванні його реєстрації як платника ПДВ (ЗІР)
- має право у разі відмови контролюючим органом в анулюванні реєстрації платника ПДВ відкоригувати суми податкових зобов’язань з ПДВ, що були визначені на підставі п. 184.7 ПКУ, шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної при визначенні таких податкових зобов’язань, за умови, що така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН (Порядок №1307, ЗІР).
Також після ануляції реєстрації податкові накладні та розрахунки коригування не можуть бути зареєстровані контрагентами на даного платника.
Відображення у звітності
Зареєструвати ПН/РК платник після дати анулювання вже не може, а от відзвітувати за останній місяць – зобовʼязаний. Уточнюючий розрахунок до раніше поданих декларації з ПДВ після анулювання ПДВ-реєстрації подати не можна.
Останнім звітним (податковим) періодом у разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (п. 184.6.ПКУ).
Якщо реєстрація платника анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, він зобов’язаний подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ (ЗІР).
У разі подання декларації за останній звітний (податковий) період особою, реєстрація платником податку на додану вартість якої анулюється, проставляється відмітка у полі «Відмітка про подання за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку» (Порядок №21).
Операції, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, відображаються у рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 податкової декларації з ПДВ. Якщо на дату подання декларації в ЄДРПН не зареєстровано податкові накладні, складені за такими операціями, відомості про них зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) до декларації (Порядок №21).
Якщо за результатами останнього податкового періоду платник має:
- податкові зобов’язання, то вони можуть бути зменшені на суму бюджетного відшкодування за наявності (п. 184.8 ПКУ). Такі зобов’язання мають бути погашені протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання.
- право на отримання бюджетного відшкодування (відповідає від’ємному значенню ПДВ за декларацією), яке можна заявити до відшкодування (п. 184.9). В іншому випадку дана сума анулюється.
Залишок коштів на електронному рахунку платник може повернути згідно з пп. 10.4 Порядку №21, подавши у складі декларації заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4).
Якщо платник не подає заяву, то залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається (п. 7 Порядок №569). Строки закриття рахунку не вказані, та закриття проводиться після виконання всіх зобов’язань платника з ПДВ.
Відповідно до пп. 43.4-1 ПКУ кошти можуть бути повернені як надміру/помилково перерахованих коштів до бюджету.
Штрафні санкції
Що буде якщо платник не встиг подати декларацію вчасно та зареєстровати компенсуючі податкові зобов’язання? Подати податкову декларацію з податку на додану вартість після спливу граничного терміну платник не зможе, як і уточнити її (це стосується і декоарацій за попередні звітні періоди). У цьому випадку нарахування податкових зобов’язань буде проведено ДПС, а до платника будуть застосовані штрафні санкції, визначені пп. 120.1 та 123.1 ПКУ.
Щодо полаткових накладних, то, якщо терміни складання/реєстрації порушено, то податківцями застосовуються штрафні санкції згідно з п. 120-1.1 ПКУ, враховуючи п. 90 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.