Критерії контрольованих операцій
Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме (пп. 39.2.1.1 ПКУ):
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами — нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податку на прибуток (корпоративного податку), в тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юрособи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Господарською операцією для потреб трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів (пп. 39.2.1.4 ПКУ).
Далі, неконтрольовані операції — це будь-які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1 і 39.2.1.5 ПКУ, що здійснюються між непов’язаними особами (пп. 39.2.1.6 ПКУ).
І наостанок: кількісні критерії контрольованих операцій відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ: господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
— річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
— обсяг таких господарських операцій платника податків із кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Якщо річний дохід підприємства менший за 150 млн грн, то воно взагалі не підпадає під контроль операцій, визначений ст. 39 ПКУ, і йому не потрібно визначати, чи є його операції контрольованими.
Якщо ж річний дохід підприємства більший за 150 млн грн, то йому потрібно дослідити кожну операцію на відповідність критеріям контрольованих операцій.
Приклад 1 Підприємство у 2023 році викупило в іноземної компанії 99,8% статутного капіталу українського ТОВ на суму 850 тис. грн. Підприємство й ІК — непов’язані особи. Це контрольована операція?
Сума операції менше ніж 10 млн грн (за умови що це єдина операція з таким контрагентом за рік), і тому вона є неконтрольованою.
Приклад 2 Підприємство викупило в іноземних компаній акції українського ПрАТ, які становили 48,7% статутного капіталу ПрАТ на суму 278 тис. грн. Це контрольована операція?
Навіть якщо ці ІК є пов’язаними особами для підприємства, позаяк обсяг операції менший за 10 млн грн, то за умови неперевищення цього критерію протягом року з кожною з таких ІК — це теж неконтрольована операція.
Приклад 3 Підприємство уклало договір щодо переведення на підприємство боргу іншого ТОВ перед нерезидентом за кредитними договорами на загальну суму 934,5 млн грн. А це — контрольована операція?
Це залежить від того, з ким було укладено договір: з іноземною компанією чи з українською.
Адже ТЦО стосується лише відносин українських платників податку на прибуток та їхніх закордонних партнерів. На договори, укладені між українськими підприємствами, правила ст. 39 ПКУ не поширюються.
Так само і з погашенням боргу. Якщо підприємство отримало дохід від прийняття боргу іншого ТОВ (навіть якщо ТОВ заплатило йому більшу суму, ніж переведений борг), то цей дохід отриманий від ТОВ-резидента і тому не підпадає під дію ст. 39 ПКУ.
А от у разі придбання боргу в іноземного кредитора ситуація інша.
Обсяг цієї операції вже перевищує 10 млн грн, тому дивимося додаткові критерії. Зокрема, чи пов’язане це підприємство з нерезидентом і чи впливає ця операція на прибуток підприємства.
Якщо підприємство — новий боржник і нерезидент-кредитор є непов’язаними особами, то всі операції між ними є неконтрольованими. Якщо вони пов’язані особи, йдемо далі і перевіряємо, чи впливає ця операція на прибуток підприємства.
Які операції впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток?
У пп. 39.2.1 ПКУ наведено невичерпний перелік операцій, які впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами — нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ПКУ;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податку на прибуток (корпоративного податку), в тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юрособи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджується КМУ;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Як бачимо, операцій отримання та повернення кредитів у цьому переліку немає. А як щодо сплачених процентів?
Податківці консультують, що сума отриманого кредиту не впливає на фінансовий результат до оподаткування, що є об’єктом оподаткування податком на прибуток, тому не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для потреб трансфертного ціноутворення. При цьому сума нарахованих процентів за такими операціями підлягає врахуванню при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій.
Тож переведення самого тіла кредиту спричиняє виникнення заборгованості і не впливає на прибуток. А от нараховані проценти на користь нерезидента-кредитора, який є пов’язаною особою, вже впливатимуть на прибуток підприємства і за умови відповідності всім іншим критеріям будуть контрольованою операцією.
Якщо проценти були відкориговані за п. 140.2 ПКУ і через це не вплинули на фінрезультат, вони все одно не втрачатимуть ознак контрольованої операції. Суть ТЦУ, зокрема, в тому, щоб запобігати виведенню прибутку у низькоподаткові юрисдикції. Тому вплив контрольованих операцій на прибуток розглядається загалом по суті операції — чи впливає вона в принципі на фінрезультат за правилами бухобліку, чи ні, і не враховує особливості оподаткування прибутку в різних країнах, в тому числі коригування прибутку за нормами ПКУ.