У автора запиту на коментовану ІПК було два запитання щодо включення до ПК суми ПДВ:
- якщо за рахунок арифметичних округлень дані ПН відрізняються від даних видаткової накладної на 1 копійку;
- якщо постачальник виправив помилку, не пов’язану зі зміною компенсації вартості товарів/послуг (не було повернення товарів, коштів, зміни ціни, кількості) шляхом складання РК, виправивши показники: «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» та «Загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ».
Тому давайте розглянемо відповіді на них окремо.
Якщо ПН та ВН не сходяться на 1 копійку
Щодо «копійчаного відхилення» питання було, є і буде. І все тому, що при реєстрації ПН перевіряється правильність усіх проведених у ній арифметичних розрахунків.
Розглянемо заповнення ПН за розділами.
Розділ А ПН заповнюється на основі даних розділу Б.
Розділ Б ПН:
- графа 11 «Сума ПДВ» заповнюється у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6-го знака включно і розраховується шляхом множення графи 10 розділу Б податкової накладної «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» на ставку податку;
- графа 10 «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість» дорівнює добутку графи 6 «Кількість» та графи 7 «Ціна постачання одиниці товару / послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість».
При цьому:
- кількісний показник може мати стільки знаків після коми, скільки достатньо для правильного розрахунку показника «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість» та рядків I – IX розділу А ПН.
- ціна – може мати 2 знаки після коми.
Чи можна у графі 7 ПН показати ціну із точністю більшою, ніж 2 знаки після коми?
Відповідаючи на запитання у «ЗІР» (категорія консультації 101.13) «Чи має право платник ПДВ віднести до податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної, у графі 7 якої міститься більше двох знаків після коми?» податківці зазначили:
«Зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ».
Іноді за рахунок зазначених правил виникають відхилення між ПН та видатковою накладною або іншим первинним документом. А все через округлення. Розглянемо відхилення на умовному прикладі.
Приклад. Товар – пшениця озима, 2-й клас, урожаю 2024 року, ставка ПДВ – 14%. Ціна з ПДВ – 9500 грн/т.
Бухгалтер зареєстрував ПН на суму 10003500,01 грн. Загальна сума у видатковій накладній – 10003500,00 грн.
Розрахунок наведено у таблиці 1.
Таблиця 1. Розрахунок загальної вартості у ПН та ВН для прикладу
Тепер дивимося, що у нас виходить. Бухгалтер у прикладі виконав умови заповнення ПН: ціна – два знаки, кількість – шість (може бути більша). Тобто ціну він вказав без тієї точності, що є у ВН. І тому йому довелося змінити кількість, щоб вийти на кінцевий показник, максимально наближений до загальної суми у ВН. Проте зробити це абсолютно точно за таких умов не вийшло – існує відхилення на 1 копійку. При цьому сума ПДВ не постраждала.
Податківці щодо подібних ситуацій у коментованій ІПК кажуть таке:
«Якщо розбіжність на 1 копійку між сумою коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ у податковій накладній та аналогічною сумою, зазначеною у первинних документах, виникла за рахунок арифметичних округлень, то така розбіжність не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту на підставі податкової накладної за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту».
Інші правила визначено ПКУ. Зокрема, ПН має бути:
- складена на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією з постачання таких товарів/послуг (п. 198.2, п. 201.7 ПКУ);
- зареєстрована в ЄРПН за фактом здійснення господарської операції (п. 201.1, 201.10 ПКУ);
- відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією (п. 44.1 ПКУ).
Тож якщо відхилення на 1 копійку все ж таки виникло, а всі інші умови виконано, зокрема ПН була складена та зареєстрована за правилом першої події, первинні документи наявні та відповідають вимогам Закону про бухоблік, то право на ПК платник має.
Із практики: контролери є більш лояльними щодо «копійчаного питання» за умови, що всі документи в порядку, ніж самі контрагенти. І дуже часто контрагент наполягає на коригуванні ПН. І ось тоді можна скористатися роз’ясненням податківців щодо зазначення у ПН ціни (а не кількості) зі знаками більше ніж 2 після коми. Тобто скласти РК до такої ПН і зазначити в ній дані про ціну, обсяг постачання і суму ПДВ так, як це зазначено у ВН.
Як скласти РК і чи не виникне проблем за наслідками виправлення?
А ось це запитання податківці у коментованій ІПК залишили, по суті, без відповіді. Вони лише зазначили, що розбіжність через округлення не позбавляє права на ПК. Тобто можна зрозуміти так, що потреби у виправленні немає. Але що робити, якщо покупець наполягає на виправленні? Як провести це виправлення так, щоб у подальшому не виникло проблем?
І це питання не даремне, адже мало того, що ПН у такому разі буде складена у порядку, який суперечить нормам Порядку №1307. Сам Порядок №1307 не розглядає цю помилку докладно.
Навіть ПКУ в цій проблемі не допоможе. Відповідно до п. 192.1 ПКУ РК складається:
- коли після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг;
- у разі виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
А як скласти РК, ПКУ не визначає. І ось тут продавцю і покупцю варто подумати, чи не краще залишити все, як є (тим паче, що лояльна ІПК вже була отримана).
Адже податківці вважають, що така ПН була складена без факту здійснення господарської операції (у первинному документі дані про господарську операцію інші, ніж були наведені в ПН). А тому для виправлення такої помилки потрібно за допомогою РК обнулити дані помилкової ПН (анулювати її) та скласти нову ПН із правильними даними.
Як скласти РК для виправлення помилки в ціні товару?
Ми про це зазначали тут.
З метою виправлення помилки платник податку:
- на дату виявлення помилки складає РК кількісних і вартісних показників до податкової накладної, в табличній частині якого зі знаком «-» відображає показники щодо усіх зазначених у податковій накладній товарів/послуг та у графі 2.1 заповнює код причини коригування «103»;
- складає нову ПН, в якій зазначає правильні показники, визначені первинними документами. Такій ПН присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця.
Якщо така ПН буде зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, до платника податку застосовуються штрафні санкції згідно з п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ.
