Відповідно до абз. «г» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), витрати на збут, які включають витрати, пов’язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрати на передпродажну підготовку товарів, враховуються при визначенні податку на прибуток у складі інших витрат.
Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 138.5 ст. 138 ПКУ).
Витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ (п. 138.2 ст. 138 ПКУ).
Отже, витрати на просування товару відображаються у складі витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні заходи та безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю платника податку.
Тобто включення сум винагороди (бонусів) покупцям за просування товару на ринку до складу витрат продавця можливе лише за наявності первинних документів, які підтверджують факт отримання послуг з просування товару на ринку від покупців іншими особами, а також підтвердження зв’язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.
Якщо надання послуг з просування товару на ринку не є господарською діяльністю покупців, то незалежно від умов договорів виплата винагороди (бонусів) не враховується у складі витрат при визначенні об’єкта оподаткування платника податку — продавця, оскільки є за своєю суттю виплатою додаткових заохочень (премій). Платник податку — покупець при визначенні податку на прибуток має врахувати суму отриманої винагороди (бонусів) у складі доходів на підставі пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ.