Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат платника податку на прибуток, затвердженої наказом ДПС України від 15.02.2012 р. №123, якщо в договорі поставки або в договорі комісії між виробником (імпортером) або власником торгової марки та продавцем (дистриб’ютором або роздрібним торговцем) передбачено оплату рекламних, маркетингових послуг, у т. ч. мотиваційних виплат, до складу витрат виробника (імпортера) або власника торгової марки, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються витрати, понесені виробником (імпортером) або власником торгової марки на оплату таких послуг та виплат на користь дистриб’юторів або роздрібних торгівців, з урахуванням обмежень, встановлених пп. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями.
Для врахування витрат на рекламні та маркетингові послуги, у т. ч. мотиваційні виплати, при обчисленні об’єкта оподаткування необхідно довести безпосередній зв’язок таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердити первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.
