Оподаткування операцій з відступлення права вимоги викладено у п. 153.5 ст. 153 ПКУ.
З метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов’язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами. Слід звернути увагу, що операції з продажу та передачі у цьому контексті мають одинакові підстави для оподаткування.
При першому відступленні зобов’язань витрати, понесені платником податку — першим кредитором, визначаються у розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами — у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами — у розмірі фактичної заборгованості, що відступається.
До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку — першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат.
Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку.
Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від’ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи.
Отже, правила п. 153.5 ПКУ застосовуються до договорів цесії, які мають всі ознаки договору купівлі-продажу (або міни). При безоплатному відступленні дебіторської заборгованості витрати підприємства будуть дорівнювати нулю, а при отриманні боргу від дебіторів виникатимуть доходи, що дорівнюватимуть сумі отриманих коштів (майна).
