Врегульовано питання врахування збитків минулих років. Платникам дозволено врахувати у майбутніх періодах непогашені збитки 2010 року (підрозділ 4 Перехідних положень).
Врегульовано питання віднесення до складу доходів платника податку коштів, отриманих у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування та з яких не був сплачений єдиний податок (зміни до пп. 135.5.14).
Врегульовано питання неоподаткування коштів, не повернених власнику, які раніше було внесено до статутного капіталу юридичної особи, що ліквідується. Тобто за відсутності або недостатності активів для повернення власнику при ліквідації юридичної особи кошти або майно, внесені до статутного капіталу цієї юридичної особи не включаються до складу доходу (зміни до пп. 136.1.13).
Надано право платнику податків не враховувати у складі доходів вартість безоплатно отриманих основних засобів, якщо такі засоби отримані за рішеннями місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах їхніх повноважень (пп. 136.1.16).
Врегульовано питання щодо обліку доходів від безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплопостачання, водопостачання, каналізаційних мереж та основних засобів транспортної інфраструктури. Цей дохід у розмірі амортизації зазначених активів, нарахованої у момент її нарахування, включається до складу доходів платника податку (п. 137.17).
Зменшення доходів платника податку ліцензіата з постачання природного газу за регульованим тарифом на суму нарахованих, але не отриманих у звітному періоді коштів з бюджету за програмою фінансування пільг та житлових субсидій окремим категоріям населення на оплату окремих видів енергії, товарів та послуг, передбачено (п. 137.20).
Врегульовано питання обліку заборгованості у разі несплати позичальником процентів (комісійних) кредитору. Цю заборгованість кредитор враховує згідно з порядком урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості, визначеним пунктом 159.1 Кодексу (пп. 137.21 та п. 12 Перехідних положень).
Визначено порядок віднесення до складу витрат нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції. Зазначені витрати включатимуться до складу витрат у період їх виникнення (п. 138.4).
Надано право платнику враховувати у складі витрат вартість спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту відповідно до галузевих норм (пп. 140.1.1).
Конкретизовано базу для банківських установ щодо визначення розміру витрат, понесених у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами та нарахуванням роялті, якою вважається дохід, отриманий від операційної діяльності банківської установи (пп. 139.1.13, 140.1.2).
Узгоджено положення Кодексу зі статтями 215, 228 та 234 Цивільного кодексу України в частині визнання судом правочину недійсним (п. 140.2).
Вирішено питання амортизації витрат на самостійно виготовлені (створені) нематеріальні активи та вартість основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених КМУ чи під гарантії КМУ, у разі виконання зобов’язань за гарантією КМУ (п. 144.1).
Приведено у відповідність до положень (стандартів) бухгалтерського обліку формування витрат, пов’язаних з ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів. Такі витрати в межах 10 відсотків відносяться на собівартість реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг) або до інших витрат, як у бухгалтерському обліку (п. 146.12).
Прирівняно до придбання операції з отримання основних засобів у вигляді рухомого складу за рішенням Укрзалізниці (пп. 146.17.2).
Уточнено порядок сплати консолідованого податку платником податку -- юридичною особою, у складі якої є відокремлені підрозділи. Зокрема, конкретизовано, що за рішенням такого платника податку податок на прибуток сплачується до державного бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів (п. 152.4).
Визнано базовим податковим (звітним) періодом з метою обкладення податком на прибуток календарний квартал (п. 152.9).
Приведено у відповідність до положень (стандартів) бухгалтерського обліку порядок визначення курсових різниць (пп. 153.1.4).
Визнано такими, що не підлягають перерахунку у національній валюті з метою оподаткування, гранти (субгранти) відповідно до програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні (пп. 153.1.6).
Врегульовано питання визначення конкретного переліку доходів, які звільняються від обкладення податком на прибуток, садівничих та гаражних кооперативів шляхом їх виділення в окрему групу неприбуткових установ (п. 157.1).
З метою єдиного розуміння уточнено норму щодо звільнення від оподаткування лише підприємств, які здійснюють діяльність з одночасного виробництва електричної та теплової енергії з використанням біологічних видів палива (п. 15 Перехідних положень).
Врегульовано питання застосування механізму визначення звичайної ціни до набрання чинності статтею 39 «Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни» розділу ІІ Кодексу (п. 8 підр. 10 Перехідних положень).