Згідно з законопроектом №3630, оподаткування податком на прибуток в новій редакції ПКУ регулюватиме розділ ІV (а не ІІІ, як це було раніше). Відповідно зміниться і нумерація статей ПКУ.
Склад платників податку
До попереднього переліку платників податку додаються платники надбавки до податку на прибуток підприємств – це суб’єкти господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за газ природний (крім природного газу з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України та природного газу видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність).
Об’єкт оподаткування
В попередньому переліку платників податку – не змінився, а в нового виду платників податку об’єкт оподаткування для надбавки до податку на прибуток розраховується шляхом коригування об’єкта оподаткування з податку на прибуток, визначеного за загальними правилами, за окремим пріоритетним звітним господарським сегментом у межах кожної ділянки надр, зазначеної в спеціальному дозволі.
Перелік таких коригувань наведено в п. 145.2 нової редакції ПКУ.
Ставки податку
Базова ставка - 18% (із урахуванням п. 25 підр. 4 р. XVI ПКУ)
Для страховиків і для нерезидентів - ставки залишаються без змін.
Для суб’єктів господарювання, які є платниками надбавки до податку на прибуток, - 15 % від об’єкта оподаткування.
Ставка податку на дохід встановлюється у розмірі 18 % від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино та азартних ігор з використанням гральних автоматів), зменшеного на суму виплачених виплат гравцям.
Порядок визначення суми податку до сплати
Як і раніше, сума податку зменшується на суму сплачених у звітному періоді авансових внесків та нарахованого за звітний період податку на нерухоме нежитлове майно, відмінне від земельної ділянки.
Зверніть увагу: сплата податку на нежитлову нерухомість вже не є умовою для зменшення суми податку на прибуток! Достатньо його нарахувати і задекларувати.
Податковий (звітний) період
Річний звітний період стає винятком, на яке матимуть право не усі! Зокрема, він встановлюється для:
а) новостворених протягом звітного (податкового) року платників податку;
б) виробників сільськогосподарської продукції (за їх бажанням);
в) платників податку, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. гривень.
Базовим звітним періодом стає квартал. При цьому, як і раніше, податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Крім того, спеціальний строк для подання декларації (до 01 червня наступного року) скасовано. А отже, ті платники податку, в яких звітним періодом є рік, подаватимуть декларацію протягом 60 календарних днів після закінчення звітного року.
І лише ті сільськогосподарські товаровиробники, які обрали річний звітний період, звітуватимуть за період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.
При зміні звітного періоду вони зобов'язані додатково подати декларацію з податку на прибуток за період з 1 січня по 30 червня або з 1 липня по 31 грудня звітного року – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного періоду.
Авансові внески з податку на прибуток
Загалом скасовано, але тимчасово на 2016 рік збережено!
Платники податку на прибуток підприємств (крім новостворених, інститутів спільного інвестування, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій), та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 20 млн. грн.) сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців три квартали 2016 року.
Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року.
Переплати з податку
Суми надміру сплачених сум податку на прибуток (у тому числі за рахунок сплати авансових внесків), які виникли станом на 31 грудня 2015 року, можуть бути:
а) використані в рахунок зменшення грошових зобов’язань з податку на прибуток майбутніх звітних періодів;
б) використані в рахунок зменшення грошових зобов’язань з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів;
в) повернуті як помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання.
Податкові різниці
Як і раніше, застосовувати їх мають лише ті платники податку, річний дохід яких за звітний податковий період перевищив 20 млн грн. Решта можуть їх застосовувати лише за бажанням.
Різниці наведено в ст. 149 – 151 ПКУ. Серед змін:
- зменшення фінрезультату
- на суму первісної вартості окремого об'єкта невиробничих ОЗ або нематеріальних активів, визначеної у бухобліку, у разі продажу такого об'єкта,
- на суму зменшення резерву сумнівних боргів при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам безнадійної,
- збільшення фін результату
- на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги особам, що не є платниками податку, за винятком безповоротної фінансової допомоги, перерахованої неприбутковим організаціям,
- на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до законодавства та згідно цивільно-правових договорів;
- на суму витрат у вигляді наданої неправомірної вигоди, якщо факт надання такої вигоди встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, або кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав;
- на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на яку зменшено податок на прибуток.
Розрахунок об’єкту оподаткування за 2015 рік
Платники податку на прибуток, що не здійснюють коригування фінансового результату до оподаткування, збільшують фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на ремонт і модернізацію основних засобів, здійснених в період з 1 січня 2012 року до 1 січня 2015 року та відображених у складі витрат звітного періоду відповідно до пунктів 146.11, 146.12 статті 146 розділу ІІІ цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. За умови, що у бухобліку ці витрати збільшили вартість основних засобів, що продовжують амортизуватися після 1 січня 2015 року.
Якщо строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, введеного в експлуатацію до 01 січня 2015 року в бухобліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені підпунктом 149.3.3 ПКУ, то для розрахунку амортизації починаючи з періодів після 01 січня 2015 року використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку, в частині строку, що залишився. При цьому не проводиться перерахунок амортизаційних відрахувань, нарахованих до 01 січня 2015 року.
Якщо ж амортизація об’єкту основних засобів нараховувалась виробничим методом, то у 2015 році застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені підпунктом 149.3.1 ПКУ, при цьому строк корисного використання такого об’єкту встановлюється відповідно до норм підпункту 149.3.2 ПКУ, з урахуванням терміну фактичної експлуатації такого об’єкту основних засобів.
Норматив для основних засобів, визначений у підпункті 14.1.138 ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2016 року, підпункті 14.1.95 ПКУ, встановлюється в розмірі 2500 гривень.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2016 року, підпунктом 14.1.7 ПКУ, за рахунок суми резерву сумнівних боргів, що був сформований до 01 січня 2015 року.
Інвестиційний податковий кредит у 2016-2018 рр.
Платники податку на прибуток, які в період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року здійснювали капітальні інвестиції, можуть зменшити свої податкові зобов’язання з податку на прибуток за звітний період на суму інвестиційного податкового кредиту, за умови виконання наступних умов:
- інвестиції здійснюються шляхом придбання або створення матеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до положень п. 149.3 ПКУ;
- мінімальний строк корисного використання таких матеріальних активів складає не менше 4 років, з урахуванням положень пп. 149.3.3 ПКУ;
- такі матеріальні активи були введені в експлуатацію платником податків в межах одного з річних податкових періодів, з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2018 року.
Розмір інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток становить 30 % від балансової вартості окремого матеріального активу або їх сукупності, але не більше 50 % від розміру податкових зобов’язань за окремий звітний період.
Залишок невикористаного інвестиційного податкового кредиту може бути перенесений в рахунок зменшення податкових зобов’язань майбутніх періодів з урахуванням зазначеного ліміту, але не пізніше 01 січня 2019 року.
У випадку продажу такого матеріального активу до закінчення трирічного періоду з дати введення його в експлуатацію, платник податку у звітному періоді, коли відбувся продаж, зобов’язаний збільшити свої податкові зобов’язання з податку на прибуток за податковий період, в якому виведено з експлуатації такий матеріальний актив, на суму використаного стосовно такого матеріального активу інвестиційного податкового кредиту (без нарахування пені), а також штрафних санкцій, передбачених пунктом 51.1 ПКУ.
Платник податку не має права на використання інвестиційного податкового кредиту, якщо він не використовує матеріальні активи у своїй господарській діяльності, в тому числі надає їх в оренду іншим особам, за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги за надання в оренду майна.
Підсумки від редакції
Як бачимо, одночасно із відтермінованою (тобто, фактично аж з 2017 року!) відміною сплати авансових внесків з податку на прибуток повертається базовий квартальний період подання звітності з цього податку, а відтак – і щоквартальна сплата цього податку до бюджету. Втім, підприємств, які у попередньому звітному періоді мали річний дохід до 20 млн грн, це нововведення не торкнеться. Вони, як і раніше звітуватимуть і сплачуватимуть податок у річні терміни.
Окрім того, законодавцями нарешті виправлено ситуацію з податковими різницями, що виникають у зв’язку із використанням платниками податку резерву сумнівних боргів, і з сумою податку на нежитлову нерухомість. Однак поруч із тим з’явилися нові підстави для збільшення об’єкту оподаткування Наприклад, на суми штрафів та пені, як самостійно нараховані платником податку, так і на підставі рішень контролюючих органів.
Врахуйте те, що зміни набирають чинності одночасно з ПКУ, тобто з 01.04.2016 року. Це наголошено і підрозділом 4 р. ХVI ПКУ, яким встановлено перехідні норми:
-авансові внески з податку на прибуток розраховані у податковій декларації за 2014 рік, не сплачуються з 1 січня 2016 року. За попередньою редакцією ПКУ вони мали сплачуватися ще за січень-травень 2016 р.;
-податкова декларація за 2015 звітний (податковий) рік подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Нарахування податку на прибуток в податковій декларації за 2015 рік здійснюється відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, в редакції, що діяла до 1 січня 2016 року,
Не зрозуміла лише ситуація з податковою декларацією за І квартал 2016 року.
Як зазначено у підр. 4 р. р. ХVI ПКУ, вона має подаватися у строки, передбачені пп. 50.20.3 нової редакції ПКУ. Але згідно з цим підпунктом, протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Чи це йдеться про 60 днів після закінчення 1 кварталу – тобто, до 30 травня 2016 р. включно, чи це помилка законотворців, побачимо далі. Головне, що відомо одне - нарахування податку на прибуток в податковій декларації за 1 квартал 2016 року здійснюється відповідно до положень розділу ІІІ цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2016 року. Тобто, ще за старими правилами!
==========================
Нагадаємо, законопроект №3630 було зареєстровано в Раді 11 грудня.
Про основні новації цього проекту податкової реформи можна дізнатись тут >>>
Докладніше про зміни по основних податках тут: ПДВ, ПДФО та військовий збір, спрощена система оподаткування.