Практичне застосування біржових котирувань для цілей трансфертного ціноутворення

Постановою від 08.09.2016 р. №616 КМ України затвердив Перелік товарів, що мають біржове котирування, та світових товарних бірж для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» (далі – Перелік №616).

Зазначена постанова була видана Урядом на виконання пп. 39.2.1.3  ПКУ, відповідно до якого для контрольованих операцій з експорту/імпорту товарів, що мають біржове котирування, встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.

Перелік №616 набрав чинності 16.09.2016 р. А отже з цієї дати всі платники податків, предметом контрольованих операцій яких є біржові товари, мають підтверджувати звичайність цін на такі товари виключно за методом порівняльної неконтрольованої ціни на підставі біржових котирувань світових товарних бірж. При цьому для кожної контрольованої операції має бути розрахований ринковий діапазон згідно із Порядком розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону для цілей трансфертного ціноутворення, затвердженого постановою КМ України від 04.06.2015 р. №381 (далі – Порядок №381) на підставі біржових котирувань відповідного товару за декаду, що передує проведенню контрольованої операції.

Увага! З набранням чинності Переліком №616 можливості для використання інших методів істотно обмежені аж до неможливості їх застосування в більшості випадків. Так само обмежено можливості для використання метод порівняльної неконтрольованої ціни, адже п. 39.2.1.3 ПКУ не надає права при застосуванні цього методу, використовувати інші джерела інформації, ніж біржові ціни. Навіть за наявності порівняльних неконтрольованих операцій у платника податку, для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», мають застосовуватись біржові ціни.

Хоча абзаци четвертий  - шостий п. 39.2.1.3 ПКУ містять вказівку щодо ситуації, коли можуть бути застосовані інші методи, слід зауважити, що така ситуація є радше гіпотетичною і малоймовірною. За загальним правилом, визначеним в п. 39.3.2.1 ПКУ, відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою найбільш доцільного методу. За умови рівної доцільності, метод порівняльної неконтрольованої ціни переважає. В той же час, діяльність з торгівлі біржовими товарами, як правило, містить відносно небагато функцій порівняно з іншими видами діяльності (наприклад, відсутні функції R&D або складні маркетингові функції). При цьому, найбільш складними функціями є організація закупівлі товарів, а також організація їх оптового продажу. Наявність або відсутність інших функцій (таких як транспортування або забезпечення фінансування) може бути враховано за допомогою коригувань ціни. Відтак – за наявності і обов’язковості використання біржових цін, метод порівняльної неконтрольованої ціни завжди може вважатись більш доцільним.

Зазначимо, що на  більшості світових бірж, які потрапили до переліку КМ України, здійснюється торгівля похідними фінансовими інструментами (деривативами) – опціонами та ф’ючерсами, а не реальними товарами.

Визначення опціонів та ф’ючерсів наведені у п. 14.1 ПКУ та в повній мірі відповідають загальноприйнятим визначенням цих термінів.

Опціон - цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов'язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому протягом строку дії опціону чи на встановлену дату (дату виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу (пп. 14.1.45.2 ПКУ).

Ф'ючерсний контракт (ф'ючерс) - стандартизований строковий контракт, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк (дата виконання зобов'язань за ф'ючерсним контрактом) передати базовий актив у власність покупця на визначених специфікацією умовах, а покупець зобов'язується прийняти базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену сторонами контракту на дату його укладення (пп.14.1.45.4 ПКУ).

Головна відмінність ф’ючерсів від опціонів полягає в тому, що за ф’ючерсами у сторін виникає зобов’язання продати (купити) актив, а за опціонами – лише право. Вочевидь, у контексті трансфертного ціноутворення платників податків мають цікавити котирування ф’ючерсів, оскільки з поміж можливих варіантів деривативних контрактів, предмет саме ф’ючерсів більш наближений до предмету контрактів за контрольованими операціями (зазвичай це купівля-продаж чи поставка товарів). 

В той же час, слід враховувати, що торгівля на ф’ючерсних ринках має певні відмінності від торгівлі реальними товарами.

Перш за все треба відзначити, що ф’ючерсні контракти вкрай рідко укладаються з метою реальної поставки активу. У більшості випадків закриття позиції по ф'ючерсних контрактах здійснюється не поставкою активу, а шляхом здійснення офсетної угоди, тобто шляхом виплати (отримання) різниці між ціною, визначеною в контракті в момент його укладення, і ціною, по якій цей же товар може бути придбаний в даний момент.

Основні гравці на ф’ючерсних ринках не є тими, хто бажає купити чи продати реальний товар, вони переслідують інші цілі. На ф'ючерсних ринках існує три великі категорії трейдерів: хеджери, спекулянти і арбітражери. Хеджери використовують ф'ючерсні контракти для зниження ризику, що виникає внаслідок потенційної зміни ринкових показників. Спекулянти використовують ці контракти для того, щоб виграти в разі, якщо вони вгадають зміну ринкових показників. Арбітражери прагнуть отримати прибуток за рахунок того, що вони займають протилежні позиції в угодах з двома і більше видами фінансових інструментів.

Ф’ючерс – це стандартизований контракт. Кожний ф’ючерс, який торгується на біржах має свою специфікацію, в якій закріплюються основні його характеристики. У табл.1 наведені основні характеристики ф’ючерса на борошномельну пшеницю, яка торгується на біржі Євронекст (Франція)*.

*У таблиці наведені тільки ті характеристики, які мають значення для порівняння з умовами контрольованої операції.

Таблиця 1. Основні характеристики ф’ючерсу на борошномельну пшеницю

Зазвичай для ф’ючерсних контрактів наводиться 5 категорій цін – ціна відкриття торгів (Open), найбільша (High), найменша (Low), ціна закриття (Last) і розрахункова ціна (Settle).

Розрахункова ціна – є середнім арифметичним цін, за якими контракт продавався відразу після відкриття та безпосередньо перед закриттям торгів протягом операційного дня. Порядок визначення розрахункових цін встановлюється біржою. Розрахункова ціна є важливим показником, оскільки використовується для обчислення щоденних прибутків та збитків держателів ф’ючерсних контрактів.

Котирування ф’ючерсів на борошномельну пшеницю за 20.09.2016 р. на Біржі Євронекст (Франція) наведені у табл. 2.

Таблиця 2. Котирування ф’ючерсів на борошномельну пшеницю за 20.09.2016 р.

Пп. 39.2.1.3 ПКУ не деталізує які саме ціни мають приймати участь у розрахунках ринкових діапазонів. Тому, вважаємо, що платники податків мають право обирати між чотирьома варіантами використання біржових котирувань:

1) розрахувати ринковий діапазон з використанням цін відкриття і цін закриття;

2) розрахувати ринковий діапазон з використанням найбільших та найменших цін; 

3) розрахувати ринковий діапазон з використанням цін відкриття, цін закриття, найбільших та найменших цін;

4) розрахувати ринковий діапазон з використанням розрахункових цін.

На нашу думку, найдоречнішим є використання саме розрахункових цін, оскільки такі ціни є найбільш наближеними до реальних (спотових) цін товарів.

Відповідно до пп. 39.2.1.3 ПКУ ринковий діапазон має бути розрахований на підставі біржових котирувань за декаду, що передує даті проведення контрольованої операції. Тобто, якщо датою контрольованої операції є 21.09.2016 р., то ринковий діапазон буде розрахований за 11-20.09.2016 р. 

Однак, навряд чи стандартні характеристики ф’ючерсів, які торгуються на світових біржах, будуть повною мірою відповідати умовам контрольованих операцій. Наприклад, що робити вітчизняному експортеру, який відвантажує за контрольованою операцією 25 т пшениці 1 класу на умовах CPT м. Одеса з оплатою у USD з відстроченням платежу 90 календарних днів?

Для таких випадків пп. 39.2.1.3 ПКУ передбачена можливість проведення відповідних коригувань. Коригування можуть здійснюватися з урахуванням обсягу контрольованої операції, умов оплати та постачання товарів, якісних характеристик та транспортних витрат.

Зазначимо, що відповідно до пп. 39.2.2.1 ПКУ відмінності контрольованої і неконтрольованої операції можуть бути усунуті через коригування умов та фінансових результатів саме неконтрольованої операції.

Слід наголосити, що відповідно до п. 3.51 Настанов ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб (далі – Настанови ОЕСР) коригування є доречними лише для відмінностей, які матимуть істотний вплив на порівняння. Порівняння може бути доречним, незважаючи на невідкориговану розбіжність, за умови, що розбіжність не має істотного впливу на надійність порівняння.

Розглянемо основні елементи контрольованих операцій, за якими можливі коригування.

Обсяг постачання. У наведеному прикладі експортер продає 25 т пшениці, в той час як величина біржового контракту становить 50 т. У цьому випадку потрібно оцінити, чи впливатимуть різні обсяги поставки на коливання ціни. Слід провести дослідження відповідного ринку для аналізу операцій з подібною продукцією для визначення типових знижок залежно від обсягів поставки (п.2.20 Настанов ОЕСР).

Умови оплати. У наведеному прикладі експортер продає товар з відстроченням платежу у 90 календарних днів. Але ф’ючерсні контракти взагалі не передбачають відстрочення платежів. Біржові котирування ф’ючерсів відображають скільки коштує відповідний актив (з поставкою у майбутньому) на сьогодні.

За цих умов доречними є коригування, за допомогою яких будуть усунені відмінності:

1) щодо невідповідності періоду поставки;

2) щодо невідповідності терміну відстрочення платежів.

На нашу думку, щоб усунити першу відмінність (невідповідність періоду поставки) треба використовувати біржові котирування для місяців поставки, які є найбільш наближеними до дати контрольованої операції. Тобто, для постачання товару за контрольованою операцією 21.09.2016 р. найбільш наближеним місяцем поставки є грудень 2016 р. (табл. 2), оскільки ф’ючерси з періодом поставки у вересні, жовтні та листопаді взагалі не торгуються на цій біржі (табл. 1). Отже, для розрахунку ринкового діапазону для контрольованої операції, що відбулася 21.09.2016 р. слід використовувати біржові котирування за 11-20.09.2016 р. для ф’ючерсів, які передбачають поставку пшениці у грудні 2016 р.

Слід враховувати, що поведінка цін по мірі віддалення періоду постачання від періоду торгів як правило має поведінку, близьку до лінійної залежності (див. рис. 1) – чим дальша дата постачання від дати торгів, тим ціна на торгах більша (т.зв. нормальний ринок, рис. 1) або менша (т.зв. інвертований ринок).

Рисунок 1. Залежність розрахункових ф’ючерсних цін за 20.09.2016 р. від термінів поставки

Відповідно, для усунення проблеми, яка пов’язана з тим, що у вересні 2016 р. не торгується ф’ючерсів з датою постачання у цьому ж місяці, можна розрахувати лінійний тренд залежності ціни від періоду поставки. Для цього доцільно скористатися стандартною функцією Excel ТЕНДЕНЦИЯ (TREND), яка знаходить значення відповідно до лінійного тренду. Виходячи із значень, наведених на рис.1, ф’ючерсна ціна для поставки у вересні 2016 р., розрахована за допомогою функції ТЕНДЕНЦИЯ (TREND), становить 160,54 EUR.

Щоб усунути другу відмінність (невідповідність терміну відстрочення платежу) треба розрахувати скільки будуть коштувати гроші, які віддають за пшеницю сьогодні через певний проміжок часу (в нашому випадку – через 90 календарних днів). У бухгалтерському обліку таке завдання зазвичай вирішується через розрахунок майбутньої вартості грошей за формулою**:

** Аналогічні розрахунки можна здійснити за допомогою стандартної функції Excel БС (FV).

де 

FV (Future Value) – майбутня вартість грошей;

PV (Present Value) – поточна вартість грошей;

r – ставка дисконтування;

t – кількість періодів дисконтування.

У більшості випадків цілком достатньо буде прийняти за ставку дисконтування процентну ставку на короткострокові кредити, які видаються комерційними банками суб’єктам господарювання. Така інформація регулярно оприлюднюється НБУ. Наприклад, середньозважена за день вартість кредитів у іноземній валюті для суб’єктів господарювання (у процентах річних) становить за 21.09.2016 р. 7,38%.

Наприклад, розрахункова біржова ціна за 20.09.2016 р. з поставкою у грудні 2016 р. (162 EUR) має бути збільшена до 164,97 EUR (162*(1+7,38%/366)90).

Коригування умови постачання і транспортних витрат може здійснюватися з огляду на розгляд двох альтернативних гіпотез ціноутворення. 

Перша гіпотеза ґрунтується на тестуванні ціни, яка була б вигідною для продавця (експортера) борошномельної продукції у випадку, якщо йому не буде необхідно постачати продукцію на умовах CPT м.Руан (Франція), а достатньо буде обмежитись транспортуванням продукції до портів Чорного моря (наприклад, м. Одеса). При розрахунку ціни з використанням цієї гіпотези, біржова ціна має бути зменшена на орієнтовні транспортні витрати, які мав би понести український експортер для транспортування товару до м. Руан (Франція)***. На нашу думку, перша гіпотеза більше відповідає буквальному прочитанню п. 39.2.1.3 ПКУ.

***Оскільки фрахтові ставки також є предметом ф’ючерсних контрактів, то відшукати їх розміри для проведення відповідних розрахунків буде не складно. Зокрема ф’ючерси на фрахт торгуються на Чиказькій товарній біржі (США), Сінгапурській біржі та ін.

Альтернативна гіпотеза ґрунтується на тестуванні ціни, яка була б вигідною для покупця, якщо б він шукав альтернативу придбанню товару на умовах CPT м. Руан з урахуванням витрат, що мають бути ним понесені на його подальше транспортування до пункту призначення (наприклад, м. Мумбаї, Індія). В такому випадку при розрахунку ціни з використанням цієї гіпотези необхідно спочатку до біржової ціни додати вартість транспортування Руан-Мумбаї, а потім відняти вартість транспортування Одеса-Мумбаї. На нашу думку, альтернативна гіпотеза є виправданою лише у випадку, якщо покупець товару має реальний економічний інтерес в постачанні товару на умовах DAP-пункт призначення.

Якісні характеристики. Будь-яка фізична відмінність у якісних характеристиках товарів може мати вплив на ціну та вимагатиме розгляду відповідних коригувань. Тому слід провести дослідження відповідного ринку для аналізу операцій з подібною продукцією для визначення залежності цін на продукцію від якісних характеристик такої продукції.

Слід відзначити, що загалом Переліком №616 визначено декілька бірж для певної групи товарів. Наприклад, для підтвердження звичайності цін на пшеницю можна використовувати котирування біржі Євронекст (Франція), Національної товарно-деривативної біржі (Індія), Чиказької товарної біржі (США). Тому для розрахунку ринкових діапазонів цін платнику податку вкрай важливо обрати таку біржу, умови біржових контрактів на якій (за величиною контракту, за місяцями поставки, за місцем поставки, за якісними характеристиками) будуть найбільш наближеними до умов контрольованої операції. 

Як було відзначено, Перелік №616 набрав чинності 16.09.2016 р. Тому залишається відкритим питання визначення ціни за операціями, що відбулись до цієї дати. 

Як відомо, українські спеціалісти з питань трансфертного ціноутворення не дуже охоче використовують метод порівняльної неконтрольованої ціни і біржові ціни при складанні трансфертної документації, намагаючись з посиланням на інформаційний вакуум або непорівняність умов, обґрунтувати доцільність використання інших (більш гнучких) методів. 

Як ми вказували вище, можливості для використання альтернативних методів з 16.09.2016 р. майже втрачено. І хоча правових підстав вимагати від платників податків ретроспективного застосування Переліку №616 у контролюючих органів не має, проте для додержання певної послідовності у трансфертних документаціях за 2016 р. найбільш логічним виходом буде використання біржових котирувань для товарів, які попали до Переліку №616 з початку року, оскільки раптова зміна обраного методу чи джерела інформації лише приверне увагу фіскалів до розрахунків, наведених у документації трансфертного ціноутворення.