Повернення простроченого товару фізособами: облік та наслідки з оподаткування

Коментар до листа ДФСУ від 04.10.2017 р. №2119/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Щодо наслідків з податку на прибуток

У коментованому листі податківці зазначили, що з метою оподаткування податком на прибуток не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділової мети) до операцій з повернення товару, строк придатності якого закінчився.

Також вони зазначили, що розд. ІІІ ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму поверненої продукції покупцям - фізичним особам.

Тому такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Як саме відображати ці виплати в бухобліку податківці не вказали, оскільки ці питання не в їхній компетенції. Тому розповімо про це самостійно.

Відображення в бухобліку

Для коригування нарахованого доходу у разі повернення товару Інструкцією №291 передбачено застосування субрахунку 704 «Відрахування з доходу».

За Дебетом цього субрахунку відображаються суми, що зменшують дохід підприємства-продавця, у тому числі вартість повернутих покупцем продукції й товарів. За Кредитом субрахунку  704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Тому у бухгалтерському обліку операції з повернення товару відображаються таким чином: Д-т 704 К-т 301, зменшення суму раніше нарахованого ПДВ - за проведенням Д-т 704 К-т 641. А от оприбуткування повернутих товарів буде відображатися за методом сторно проведення Д-т 902 К-т 28.

Далі потрібно буде вирішити долю простроченого товару. На практиці для відображення в обліку відповідно до п. 27 П(С)БО 9 вартість повністю прострочених непродовольчих товарів, на які не поширюються норми, списується на витрати звітного періоду. В обліку таке списання буде відображено: Д-т 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» К-т 28 «Товари».

Звертаємо вашу увагу, що списуватися при цьому браковані товари будуть не за ціною їх придбання, а за вартістю, визначеною за методом, який підприємство використовує для обліку вибуття запасів відповідно до облікової політики. Ці методи зазначені в п. 16-22 П(С)БО 9. Отже, підприємство самостійно обирає один з них для визначення суми витрат, пов’язаних із списанням бракованих товарів. Детальніше про застосування цих методів можна прочитати, наприклад, тут.

Наслідки з ПДВ

Якщо постачальнику повертається товар покупцю-неплатнику ПДВ та він, своєю чергою, повернув кошти за такий товар, то постачальник має право скласти та зареєструвати РК до відповідної ПН та зменшити раніше нарахований ПДВ. В іншому випадку, відкоригувати нарахований ПДВ за такою операцією не вдасться.

Але це ще не всі наслідки. Чомусь податківці забули про наслідки зі списання зіпсованого товару.

При списанні нестач в межах норм ПЗ з ПДВ нараховувати не потрібно, адже така операція не може вважатись негосподарською. Проте, у випадку списання нестач понад норми природного убутку за п. 198.5 ПКУ слід нарахувати ПЗ з ПДВ, як з операції, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції з бухобліку ПДВ суми податкових зобов'язань з ПДВ відображаються платниками цього податку за кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» у кореспонденції з дебетом рахунків обліку витрат діяльності - у випадках втрат і витрат матеріальних цінностей та інших ресурсів понад встановлені норми. 

Тож у разі псування товару, зафіксованого у Протоколі інвентаризаційної комісії,  потрібно нарахувати ПДВ на підставі відповідної бухгалтерської довідки. Відповідно нарахування податкових зобов’язань з ПДВ буде збільшувати витрати підприємства. 

Тому в обліку нарахування ПДВ буде відображатися за проведенням: Д-т 949 К-т 641.

***

Читайте також:

Відшкодування збитків за постачання бракованої продукції: що з ПДВ?

Аналітика від Дт-Кт: облік товарів неналежної якості