Головна Усі новини Оподаткування Податок на прибуток

Заповнюємо та подаємо декларацію з податку на прибуток за 2017 рік

Строки подання декларації з податку на прибуток за 2017 р. є єдиними – усі платники мають подати її до 1 березня 2018 р. Тож платники податку на прибуток мають більше часу для підготовки річної звітності. У цій аналітиці ще раз переглянемо форму декларації та згадаємо основні моменти, що виникають під час її заповнення

Строки подання звітності з податку на прибуток

Відповідно до пп. 49.18.6 та пп. 49.19 ПКУ строк для подання звітності  податку на прибуток для всіх платників цього податку становить 60 к.д. від закінчення звітного періоду - року.  Ми про це писали тут>>

Тобто у 2018 році декларація з податку на прибуток за 2017 р. подається разом з фінзвітністю до 1 березня 2018 р. включно – див. наш бухгалтерський календар

 

Склад річної звітності з податку на прибуток

Декларація за 2017 рік подається за формою, затвердженою Наказом Мінфіну від  20.10.2015 р.  № 897 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. №467). 

Зверніть увагу: підприємства, які застосовують ставку податку на прибуток 0%,   складають декларацію за спрощеною формою, затвердженою постановою КМУ від 09.08.2017 р. №592. Цим документом затверджено порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації. Про неї ми писали тут>>>

Але ми зараз говоримо про тих, хто сплачує податок на прибуток на загальних підставах (крім неприбутківців, банків та представництв нерезидентів) і спрощену декларацію не подає.  

Для них звітність з податку на прибуток складається з:

  • Самої декларації з податку на прибуток;
  • Додатків до рядків Декларації, які вимагають подання таких додатків у разі їх заповнення. Всього передбачено дев’ять додатків до Декларації. 
  • Фінансової звітність, яка на сьогодні має статус додатку до Декларації. 

Памятайте: неподання додатку, якого вимагає заповнений вами рядок Декларації, аналогічно, як і неподання фінансової звітності, є підставою для визнання всієї податкової звітності з податку на прибуток неподаною.

Для контролю за тим, які додатки має бути подано, наприкінці Декларації наводиться  інформація «Наявність додатків», де проставляється позначка «+» у відповідних клітинках, крім клітинки під літерами «ПН», у якій проставляється кількість поданих додатків  ПН до Декларації. Нагадаємо, що у додатку ПН розшифровується сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, тож для кожного нерезидента складається окремий додаток ПН. 

Оскільки фінзвітність додається до річної Декларації у будь-якому випадку, клітинка «ФЗ» заповнюється завжди. При цьому податківці у підкатегорії "ЗІР" 102.23.02  пояснюють, що «оскільки форма Декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності, то Декларація подається після подання фінансової звітності». Ми про це писали тут>> 

Тож, якщо підприємство звітує у електронній формі, то спочатку слід відправити фінансову звітність, а потім вже Декларацію з відповідними позначками.

 

Коригування фінрезультату до оподаткування на різниці

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ платник податку на прибуток, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків, зокрема, ПДВ), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період (у даному випадку – за 2016 р.) не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування. Про прийняте рішення слід зазначити  у відповідному полі Декларації. Як зазначають тернопільські податківці, у полі «Наявність рішення» проставляється позначка, а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» – номер та дата розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення. Таким документом зазвичай є наказ керівника. Про те, як скласти наказ про незастосування різниць, ми писали тут>>

Зверніть увагу: якщо на підприємстві є затверджене наказом керівника положення про облікову політику, то про рішення застосовувати або ні коригування фінрезультату варто зазначити саме в ньому.

Отже, коригувати прибуток до оподаткування на різниці, визначені розділом ІІІ ПКУ, повинні:

  • всі підприємства, у яких річний дохід більше 20 млн грн – безумовно та незалежно від позначки про наявність рішення про незастосування різниць;
  • підприємства, у яких річний дохід менше 20 млн грн, але які не скористались правом на незастосування різниць та не проставили позначку про відповідне рішення.

Про різні ситуації, що можуть виникнути при визначенні та реалізації права на оподаткування прибутку без коригування на різниці, ми писали тут>> 

 

Основна частина Декларації

Об’єкт оподаткування та сума податку на прибуток розраховуються у самій Декларації.  Показники Декларації можна умовно поділити на вісім логічних груп. 

1) Рядки 01 – 06. Визначення суми податку на прибуток від діяльності підприємства, крім податку на прибуток, який справляється з доходів від певних видів діяльності. У рядку 06 зазначається ставка податку  – 18%; 

2) Рядки 07 – 15. Визначення суми податку на доходи:

Усе про бланки і звітність
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

  • за договорами страхування, співстрахування і перестрахування за ставками 3% та 0%  (пп. 141.1.2 ПКУ) – рядки 07-08;
  • від діяльності з випуску та проведення лотерей за ставкою 30% (п. 141.8 ПКУ) – рядки 09-10;
  • від діяльності з проведення азартних ігор з використанням гральних автоматів за ставкою 10% (п. 141.5 ПКУ) – рядки 11-12;
  • від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів за ставкою 18% (п. 141.5 ПКУ) – рядки 13-15.

3) Рядок 16. Зменшення нарахованої суми податку на прибуток на суми податків, сплачених за кордоном з прибутку з іноземних джерел, на суми авансових внесків у зв’язку із виплатою дивідендів. При заповненні цього рядка подається додаток ЗП;

4) Рядки 17 – 19. Обчислення податку, що належить до сплати за звітний період; 

5) Рядки 20-22. Розрахунок суми авансового внеску при виплаті дивідендів;

6) Рядки 23-25. Розрахунок суми податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам;

7) Рядки 26-30. Виправлення помилок при розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства;

8) Рядки 31-34. Виправлення помилок з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів.

Найбільше уваги привертає перша частина, у якій переважна більшість платників податку на прибуток визначає суму податку на прибуток за операціями, що не увійшли в інші рядки Декларації.

Так, у рядку 01 Декларації відображається дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків, зокрема, ПДВ та роздрібного акцизу), визначений за правилами бухобліку.  Цей рядок є не бере участі в розрахунку об'єкту оподаткування. Але він є дуже важливим, адже він заповнюється з метою визначення, чи досягнув дохід платника 20 млн грн за звітний рік. Якщо дохід перевищує цей вартісний критерій, то:

  • у звітному році (за який складається декларація) платник податку зобов'язаний застосовувати податкові різниці і коригувати на них фінрезультат до оподаткування;
  • у наступному звітному році такий платник має подавати звітність з податку на прибуток щоквартально. 

Як правило, показник цього рядка дорівнює сумі показників рядків 2000, 2120, 2200, 2220, 2240 Звіту про фінансові результати або рядків 2000, 2120, 2240 Фінзвіту суб’єкта малого підприємництва  – «доходні» рядки цих форм.

Бухгалтерський фінрезультат до оподаткування  (до застосування різниць) відображається у рядку 02 Декларації. Цей показник береться з рядку 2290 або 2295 Звіту про фінансові результати, або рядку 2290  Фінзвіту суб’єкта малого підприємництва .

Далі ті платники податку на прибуток, які коригують фінрезультат, повинні заповнити додаток РІ, а його підсумок у рядку 03 – перенести до рядка 03 Декларації. Докладніше про додаток РІ – далі.

Простою арифметичною дією визначається об’єкт оподаткування у рядку 04: значення рядків 02 та 03 сумується з урахуванням їх знаків (+ чи -). 

Ті щасливці, що мають пільги з податку на прибуток, заповнюють додаток ПЗ, у якому визначається прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Ця цифра переноситься з рядка 05 додатка ПЗ до рядка 05 Декларації. Правила звільнення від оподаткування податком на прибуток прописані у ст. 142 ПКУ, а також у п. 38, п. 41, п. 44  підзрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Далі у рядку 06 формується показник податку на прибуток: від значення рядка 04 слід відняти значення рядка 05 та помножити отриману цифру на стаку податку, яка у 2017 році складала 18%.

Платники податку на прибуток, які не отримують доходи, які зазначені у назві рядків 07 – 15, ці рядки не заповнюють і одразу переходять до рядка 16. Втім, і він заповнюється лише за наявності показників, на які зменшується сума податку до сплати. Щоб згадати, що це за показники, слід почати із заповнення додатка ЗП до цього рядка, у якому відображаються суми податків, сплачених за кордоном з прибутку з іноземних джерел, та суми авансових внесків у зв’язку із виплатою дивідендів.  Рядки 16.2, 16.3, 16.4 додатка ЗП заповнюються відповідно до п. 57.1-1 ПКУ.

У рядках 17 – 19 Декларації розраховується загальна сума податку, яку потрібно сплатити у звітному періоді. Якщо підприємство звітує поквартально, воно зазначає суму податку, сплачену у минулих кварталах поточного року, у рядку 18. Річні платники податку на прибуток рядок 18 не заповнюють, а сплачують суму податку, визначену у рядку 17, яку переносять до рядка 19.

Блок рядків 20-22 призначений для зазначення суми авансового внеску, які слід було сплатити при виплаті в звітному році дивидендів. Кінцевий результат розрахунку цієї суми наводиться у рядку 6 додатка АВ, який переноситься до рядка 20 Декларації. У 2017 році ставка такого авансового внеску становить 18%. Про розрахунок такого авансового внеску можна почитати тут. А про відповідальність за його незазначення в Декларації тут>> 

І нарешті, останні три рядки 23-25 основної частини Декларації (перед розділами з виправлення помилок) призначені для декларування податку з доходів нерезидентів. Нагадаємо, що цей так званий «податок на репатріацію» розраховується відповідно до п. 141.4 ПКУ. Щодо кожного нерезидента, якому були виплачені оподатковувані доходи (їх перелік чітко визначений пп. 141.4.1 ПКУ), слід скласти додаток ПН. 

Сума рядків 28 всіх додатків ПН відображається у рядку 23 Декларації. Рядок 24 призначений для квартальних платників податку на прибуток, щоб визначати кожного кварталу поточну суму саме для окремих звітних періодів поточного року у рядку 25. Річні платники рядок 24 не заповнюють, а переносять значення рядка 23 до рядка 25. Про оподаткування доходів нерезидентів ми писали у ДК № 3/2017>>

 

Різниці, на які коригується фінрезультат

Всі різниці, на які можна відкоригувати фінрезультат,  зібрані у додатку РІ. Додаток РІ складається з таких розділів:

1) Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів (ст. 138 ПКУ);

Усі зміни з податку на прибуток
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

2) Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів) (ст. 139 ПКУ);

3) Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (ст. 140 ПКУ);

4) Інші різниці (ст. 141, ст.39, ст. 123-1, підрозділ 4 розділу ХХ ПКУ).

Розділ 1 додатка РІ. У першому ж рядку  додатка РІ відображаються амортизаційні різниці: у рядку 1.1.1 наводиться сума бухгалтерської амортизації, а у рядку 1.2.1 – сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ. Заповнення рядка 1.2.1 вимагає також складання додатка АМ. У додатку АМ слід розкрити інформацію про податкову  амортизацію, нараховану за правилами ст. 138 ПКУ. 

Окремі випадки податкового обліку необоротних активів в 2017 році ми вже розглядали в наших аналітиках: 

Звертаємо увагу, що рядок  А11 щодо МНМА у додатку АМ не заповнюється. Детальніше про це можна почитати тут>> 

Варто згадати й про прискорену амортизацію ОЗ, що передбачена п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ. Оскільки ця норма міститься лише у ПКУ, то в бухобліку прискорену амортизацію не можна застосовувати. Це суто податкове правило визначення строку нарахування амортизації, і для його застосування слід відповідати зазначеним в цій нормі критеріям. Втім, чи користуватися такою можливістю, кожний платник податку на прибуток, який коригує фінрезультат до оподаткування, вирішує добровільно. 

Якщо така можливість використовується, відображення її наслідків не відрізняється від звичайних. Тобто, як і щодо решта ОЗ, платник зазначає в додатку РІ збільшення фінрезультату на суму нарахованої бухгалтерської амортизації (навіть, якщо вона не потрапила до витрат у звітному періоді) і зменшення на суму розрахованої податкової амортизації (в тому числі, прискореної). А ось якщо вимоги застосування прискореної амортизації порушені, у платника виникають в звітному періоді порушення дві нові різниці. Роз’яснення податківців щодо прискореної амортизації читайте тут>>

Зокрема, у разі ліквідації ОЗ четвертої групи, а також у разі безоплатної передачі, внесення у статутний капітал, крадіжки, платник податку має здійснити коригування фінрезультату до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів. Також є публікація  у ДК №28/2017>>  

Різниці, передбачені у рядках 4.1.17 та 4.2.16 додатка РІ щодо сум амортизації розраховуються у податковому (звітному) періоді, у якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, тобто у разі недотримання платником встановлених ПКУ вимог.

Решта рядків першого розділу додатка РІ заповнюється тоді, коли мають місце відповідні операції: переоцінка ОЗ, зменшення чи відновлення корисності, ліквідація, продаж ОЗ, ремонти, модернізації невиробничих ОЗ тощо. 

Розділ 2 додатка РІ – забезпечення та резерв сумнівних боргів.  

Норми п. 139.1 ПКУ вимагають коригування фінрезультату на суми забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, але там зроблено виключення для резерву на оплату відпусток та резерву сумнівних боргів.

Отже, у загальному випадку сума створеного забезпечення або резерву (та його збільшення внаслідок коригування в бухобліку) збільшує фінрезультат до оподаткування (рядок 2.1.1 додатку РІ), а сума використання (зменшення) – зменшує фінрезультат до оподаткування (рядки 2.2.1 та 2.2.1.1 додатку РІ).  

Однак, резерв на оплату відпусток не створює податкових різниць. Отже, в додатку РІ не відображається. 

Про формування та використання резерву сумнівних боргів ми докладно писали тут і тут>> 

Відповідно до пп. 139.2.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

  • на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до П(С)БО або МСФЗ – рядок 2.1.2 додатка РІ;
  • на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів – рядок 2.1.3 додатка РІ.

Відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

  • на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до до П(С)БО або МСФЗ – рядок 2.2.2 додатка РІ;
  • на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ  – рядок 2.2.3 додатка РІ.

Зверніть увагу на те, що у 2017 році до пп. 14.1.11 ПКУ вносилися зміни. За ними безнадійною заборгованістю визнаються: 

  • заборгованість фізосіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які  перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки;
  • прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізосіб -заборгованість, що не перевищує 25% мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізосіб).

Отже, борг, прощений кредитором, в бухобліку списується за рахунок резерву або потрапляє до витрат (якщо такий резерв не було створено або його сума недостатня). Але у податковому обліку такий списаний борг зменшить фінрезультат лише у випадку, якщо боржник – фізособа, і то з певними обмеженнями. 

 

Розділ 3 додатка РІ

У цьому розділі відображаються різниці, які виникають відповідно до норм ст. 140 ПКУ.  

Зокрема, сюди потрапляють суми перевищення нарахованих у бухобліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями,  що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, понад 50% суми фінрезультату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, у якому здійснюється нарахування таких процентів (рядок 3.1.1 додатка РІ), а також сума процентів, зменшена щорічно на 5%, яка збільшила фінрезультат до оподаткування минулих періодів (п. 140.2, п. 140.3 ПКУ). 

Докладно про облік таких процентів ми писали тут>> 

Усі платники податку на прибуток повинні застосовувати різницю щодо зменшення фінрезультату на суму збитків минулих років. Ця різниця відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ. Нагадаємо, платники податку на прибуток, які в останньому звітному році отримали дохід менше 20 млн, можуть прийняти рішення про те, щоб не коригувати фінрезультат до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень ІІІ розділу ПКУ.  Різниця, яка представляє собою від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (минулорічні збитки), хоча й встановлена нормами розділу ІІІ ПКУ (пп. 140.4.2 ПКУ), для неї зроблено  виключення безпосередньо у п. 134.1.1 ПКУ

Тож враховувати збитки минулих років повинні всі платники податку на прибуток, незалежно від того, чи прийняли вони рішення про незастосування різниць відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, чи ні.

Зверніть увагу: податківці вважають, що такі збитки є пільгою, і включили цю різницю до Довідника пільг №73/2  станом на 01.01.2015 р., до групи інших пільг з податку на прибуток з кодом 11020301. Ця пільга міститься також у всіх наступних довідниках, включаючи поточний.

У Звіті про пільги сума податку з минулорічних збитків, яка недоплачена до бюджету, відображається за кодом пільги 11020301. У графах «Код  податку,  збору»  та  «Найменування  податку, збору» вказується код  та  найменування  податку  та  збору  відповідно  до бюджетної класифікації. Для податку на прибуток це коди для різних платників податку на прибуток від 11020100 до 11021100  в залежності від коду бюджетної класифікації, за яким підприємство сплачує свій податок на прибуток. 

У графі «Сума податкових пільг, усього» зазначається загальна сума пільги. Якщо у звітному році  підприємство має прибуток, то сума пільги, передбаченої пп. 140.4.2 ПКУ, розраховується так: сума від’ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду (тобто та сума, на яку було зменшено прибуток поточного року) множиться на розмір базової ставки податку у відсотках. Після цього ми отримаємо суму податку на прибуток, яка не була сплачена до бюджету через зменшення поточного прибутку на суму минулорічних збитків. Так роз’яснюють податківці.  Також роз'яснюється, що коли об’єкт оподаткування з податку на прибуток (рядок 04 Декларації) у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю, тобто мають місце поточні збитки (або нульовий результат) без врахування збитків попереднього звітного року, то втрати бюджету не виникають та сума пільги не визначається – адже зобов’язань за податку на прибуток не виникає. 

Приватні підприємства у  графі «у тому числі з державного бюджету» зазначають 90% від суми пільги: адже відповідно до пп. 2 ч. 2 ст. 29 БКУ  90% податку на прибуток підприємств зараховується до доходів Держбюджету України.

Різниці за окремими операціями з п. 140.5 ПКУ. Пунктом 140.5 ПКУ визначено не дуже великий перелік операцій, які спричиняють виникнення різниць.  Нагадаємо про деякі з них.

У рядках  3.1.6 та 3.1.7 додатка РІ наводиться сума 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у:

Але, зверніть увагу на те, що ця різниця має певні обмеження. По-перше, таке коригування не працює для контрольованих операцій (для коригування за ними - окремий рядок і правила). По-друге, таке коригування працює тільки для операцій із тими нерезидентами, які зареєстровані в певних державах (територіях), визначених постановою КМУ. По-третє, для таких неконтрольованих операцій є можливість довести, що ціна відповідала принципу «витягнутої руки» і не проводити коригування (або проводити коригування на різницю між договірною ціною і ціною, яка відповідає цьому принципу, якщо це вигідніше).

Відповідно до пп. 140.5.6 – 140.5.7 ПКУ фінрезультат до оподаткування збільшується на суму витрат з нарахування роялті, які і наводяться у рядку 3.1.8 додатка РІ. Докладно про такі витрати роз'яснюється у листі  ДФС у м. Києві від 20.01.2017 р. №1223/10/26-15-12-05-11.

Зауважимо, що у разі, якщо роялті виплачується нерезидентам, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ (і у розпорядженні  КМУ №977), і це неконтрольована операція, у платника податку теж є право довести, що сума роялті відповідає принципу «витягнутої руки». І не проводити збільшення фінрезультату до оподаткування. 

Кошти, товари, роботи і послуги, що безоплатно надаються неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (пп. 140.5.9 ПКУ), відображаються у рядку 3.1.9 додатка РІ. Звісно, якщо у минулому році був збиток або нульовий об'єкт  оподаткування, сюди включається вся сума (100%)  таких витрат.

Безповоротні фінансові допомоги, безоплатно надані товари, роботи, послуги особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ (пп. 140.5.10 ПКУ), - потрапляють до рядка 3.1.10 додатка РІ.

Визнані штрафи, пені, неустойки, нараховані відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізосіб – тут також маються на увазі лише фізособи, які не є суб'єктами господарювання та сплачують ПДФО ), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ  (пп. 140.5.11 ПКУ) знаходять своє місце у рядку 3.1.11 додатка РІ.

 

Розділ 4 додатка РІ

Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів відображаються у розділі 4 додатка РІ,  у рядках 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4 (збільшення фінрезультату) та рядку 4.2.2 (зменшення фінрезультату) додатка РІ. Всі ці різниці визначені п. 141.2 ПКУ. Показники рядків 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатку РІ обчислюються за результатами розрахунку відповідних показників у додатку ЦП. 

Про заповнення попередньої форми додатку ЦП ми докладно писали тут>>

 А у декларації за 2017 році цей додаток доповнено новими рядками:

  • рядок 4.1.3 РІ – загальний результат переоцінки цінних паперів (р.4.1.3.1 – р.4.1.3.2) (+,-) –  показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.3 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі від’ємного значення;
  • рядок 4.1.3.1 – загальна сума дооцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;
  • рядок 4.1.3.2 – загальна сума уцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;
  • рядок 04 – від’ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, не врахований у попередніх податкових періодах;
  • рядок 4.1.4.РІ – фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів (р.01 – р.02 – р.03 – р.04) (+,-) – показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі позитивного значення.

Також про чинну форму декларації з податку на прибуток ми можете прочитати іншу нашу аналітику>> 

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Єгорова Юлія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / Податок на прибуток
Теги:
Звітність , Податок на прибуток , Фінансова звітність , Декларація

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Коментарі: 55

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?