Що говорить ПКУ
За п. 87.1 ПКУ, сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також (крім звичайної їх сплати платником):
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у п. 43.4-1 ПКУ;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з ПДВ (на підставі відповідної заяви платника) до Держбюджету.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з ПДВ (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в СЕА ПДВ.
Але для того, щоб зробити зарахування надміру або помилково сплачених сум податків в рахунок поточних зобов’язань за тим чи іншим податком, треба чітко знати суму такої переплати. І власні права – адже, незважаючи на наведені вище норми ПКУ, територіальні податківці розповідають, що зарахування в межах одного податку було не проведено через те, що платник не подав про це заяви.
ДФСУ надає ІПК, яка буде корисна всім платникам податків
ДФСУ в листі від 23.03.2018 р. №1206/6/99-99-12-02-04-15/ІПК розглянула, чи потрібно подавати заяву про зарахування надміру/помилково сплаченого податку на прибуток у 2017 році в рахунок його сплати за наслідками подання податкової декларації за 2017 рік.
Але цінність цього листа навіть більша.
Адже він пояснює механізм, способи та строки зарахування сплачених сум всіх податків, у т. ч. сплачених надміру. Що дозволяє платникам податків зрозуміти принципи оперативного обліку податків, який ведеться у інтегрованій картці платника (далі – ІКП) за кожним видом платежу: після подання податкової декларації та після сплати податків тощо.
Як податківці ведуть облік податків
Порядок ведення органами ДФС оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. №422 (далі – Порядок №422).
За ним, з метою обліку нарахованих та сплачених сум податків, органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Нараховані та сплачені сум податків відображаються в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Як відбувається зарахування в межах одного податку? Автоматично! Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Те, що треба сплатити, потрапляє до ІКП, зокрема, зі звітності, поданої платником податку.
Дані поданих платниками звітних документів зі статусом «Повністю введено» відображаються в ІКП датою граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими звітними документами (абз. 1 пп. 2 п. 4 розд. IV Порядку №422).
Дані звітних документів зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати, а також дані уточнюючих звітних документів та поданих у період ліквідації платника, відображаються в ІКП датою їх подання до органу ДФС.
За уточнюючими звітними документами в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у раніше поданому документі, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов'язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою звітного документа.
А сплата нарахованих грошових зобов’язань з платежу за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) здійснюється датою відображення нарахування грошових зобов’язань в ІКП.